
- •Експлуатація повітряних ліній електропередачі
- •8.1. Приймання повітряних ліній в експлуатацію
- •8.2. Охорона повітряних ліній
- •8.3. Способи очищення трас від чагарників
- •8.4. Періодичні і позачергові огляди ліній
- •8.5. Експлуатація лінійних ізоляторів
- •8.6. Експлуатація лінійної арматури
- •8.7. Експлуатація опор повітряних ліній
- •Засоби захисту лінії від грозових перенапруг
- •8.9. Заходи боротьби з ожеледдю та вібрацією проводів і тросів
- •8.10. Визначення місць пошкоджень на лініях 6—750 кВ
Засоби захисту лінії від грозових перенапруг
До основних засобів грозозахисту відносяться стержневі і тросові блискавковідводи, трубчасті розрядники та іскрові проміжки. Ефективне також автоматичне повторне включення лінії (АПВ, ОАПВ), оскільки при грозовому відключенні у 80—90 % випадків електрична міцність ізоляції лінії повністю відновлюється після знімання з неї робочої напруги.
На лініях 110 кВ і вище з металевими і залізобетонними опорами застосовується тросовий захист по всій довжині. При тросовому захисті відключення лінії може відбутися як унаслідок прориву блискавки на дроти у разі недостатнього захисного кута, що приймається в звичайних умовах рівним 20—30°, так і внаслідок зворотного перекриття з опори на провід при ударі блискавки в опору або трос. Зворотні перекриття відбуваються при великих значеннях струму блискавки і опорів заземлень опор. Щоб виключити зворотні перекриття, опір заземлення опор ліній під тросами прагнуть довести до можливо менших значенні. Значення опору заземлення залежно від питомого опору ґрунту приведені нижче:
Питомий опір ґрунту, Ом·м .... До 100 100—500 500—1000 Більше 1000
Опір заземлення, Ом................ 10 15 20 30
На лініях 220—500 кВ підвішування троса на опорах виконується на ізоляторах із шунтуючими їх іскровими проміжками (рисунок 8.2).
Рисунок 8.3. Будова трубчастого розрядника: 1- газогенеруюча трубка із фібри або вініпласта; 2- внутрішній електрод; 3- кільцевий електрод; 4- затискач для кріплення електрода до арматури; S1 та S2 - внутрішній та зовнішній іскрові проміжки
При цьому трос заземляють в одній точці кожного анкерного прольоту. Таке підвішування троса дозволяє знизити втрати електричної енергії в замкнутих контурах на лініях з двома тросами і контурах трос — опори від струмів, що наводяться внаслідок електромагнітної індукції. Включення тросів через іскрові проміжки не знижує їх захисної дії, оскільки пробій іскрових проміжків і переведення троса в глухозаземлений режим практично відбуваються вже в процесі формування лідера. Стержневі блискавковідводи застосовуються на ПЛ для захисту окремих опор або прольотів лінії.
Трубчасті розрядники (РТ) є апаратами багатократної дії, призначеними для захисту лінійної ізоляції, а в сукупності з іншими засобами захисту — ізоляції станцій і підстанцій. Конструкція трубчастого розрядника показана на рис. 8.3.
Зовнішні іскрові проміжки розрядників встановлюються залежно від робочої напруги і режиму нейтралі мережі.
Значення внутрішнього іскрового проміжку регламентується для кожного типа РТ залежно від його дугогасильних властивостей.
Розміщення розрядників на опорах повинне бути таким, щоб зони вихлопу газів різних фаз не перетиналися. Відкритий кінець розрядника розташовується нижче закритого, щоб уникнути скупчення вологи у внутрішній порожнині розрядника.
Експлуатація РТ полягає в нагляді за їх станом, перевірці і ремонті. При огляді із землі звертається увага на положення вказівника спрацьовування, розмір зовнішнього іскрового проміжку, оплавлення електродів, стан заземлюючої проводки. При виявленні пошкоджень розрядник демонтується і піддається ревізії. Розрядник бракується, якщо діаметр внутрішнього каналу трубки збільшується (внаслідок багатократних спрацьовувань) на 20—25 % в порівнянні з первинним.