
- •Теоретичний блок.
- •Практичний блок.
- •Теоретичний блок.
- •Практичний блок.
- •Теоретичний блок.
- •Практичний блок.
- •1. Теоретичний блок.
- •2 Практичний блок.
- •Тема 5. Філософська думка в Україні.
- •1. Теоретичний блок.
- •2 Практичний блок.
- •1. Теоретичний блок.
- •2. Практичний блок.
- •1. Теоретичний блок.
- •2. Практичний блок.
- •1. Теоретичний блок.
- •2. Практичний блок.
- •1. Теоретичний блок.
- •2. Практичний блок.
- •1. Теоретичний блок.
- •2. Практичний блок.
- •1. Теоретичний блок.
- •2. Практичний блок.
- •1. Першим термін «філософ» вжив:|зміст,рація|
- •2. Виберіть характерні риси східної цивілізації:
- •7. «Мокша» це:
- •8. Схоластика – це:
- •9. Яка з функцій філософії виконує критичне призначення?
- •9. Спіноза вважав, що існувало субстанцій:
- •1. Що є характерною рисою західної цивілізації:
- •10 .Які дві народності порівнює м.Костомаров у своєму творі «Дві руські народності»
- •5.Згадайте, проти чого виступав у своїх творах т.Г.Шевченко?
- •8. Який метод був розвинений у філософії г.-в.-ф. Гегеля:
- •9. “Волею до влади” ф. Ніцше називав:
- •1.Гносеологія - це
- •1. Вчення про те, що суспільство є результатом свідомого об’єднання окремих індивідів з метою реалізації прагматичних цілей є:
- •1. Хто вперше використав термін «Філософія історії»:
1. Вчення про те, що суспільство є результатом свідомого об’єднання окремих індивідів з метою реалізації прагматичних цілей є:
а) соціальний атомізм; в) соціальний плюралізм;
б) соціальний редукціонізм; г) соціальний деструктивізм.
2. Свідомість – це:
а) вища, властивіша лише людині форма віддзеркалення об'єктивної дійсності, спосіб його відношення до світу і до самому себе;
б) це процес відображення об'єктивної реальності, що становить вищий ступінь людського пізнання;
в) це здатність організму зберігати і відтворювати інформацію про зовнішній світ і про свій внутрішній стан для подальшого її використання в процесі життєдіяльності.
3. Яке судження виражає матеріалістичне поняття єдності світу:
а) світ єдиний, тому що у його основі лежить єдина субстанція;
б) єдність світу визначається загальною структурністю;
в) єдність світу полягає в його загальній закономірності;
г) єдність світу полягає в його матеріальності.
4. Якому філософському напрямку відповідає судження «Божий дух живить матерію і примушує її рухатись»:
а) матеріалізму; б) ідеалізму; в) дуалізму; г) сциентизму.
5. Проблему осьового часу історії досліджував:
а) Маркс; в) Сорокін;
б) Фрейд; г) Ясперс.
6. Хто розглядав категорії як «апріорні форми розуму»?
а) Ніцше б) Кант в) Юнг
7. Проблему відчуження особистості у сучасному суспільстві аналізує філософія:
а) неопозитивізму; в) екзистенціоналізму;
б) постпозитивізму; г) структуралізму.
8. Питання про «кінець історії» в новітній філософії поставив:
а) Фейєрбах; в) Фукуяма;
б) Фейєрабенд; г) Фуко.
9. Засвоєння індивідом зразків поведінки, соціальних норм і цінностей для успішного функціонування у суспільстві – це:
а) соціалізація; в) комерціалізація;
б) деградація; г) новація.
10. Види пізнання:
а) життєво – досвідне, наукове, філософське, релігійно – містичне, мистецьке;
б) мистецьке, наукове, релігійно – містичне;
в) екстрасенсорне, життєво – досвідне, наукове, мистецьке.
ІІ рівень
1.Розкрийте зміст категорії «соціальне».
2.Визначте поняття суспільно-економічної формації.
3.Розкрийте зміст географічного детермінізму.
ІІІ рівень
1. Порівняйте класичну і некласичну картини світу.
2. Простежте основні тенденції розвитку науки. Якими вони Вам уявляються - більш позитивними чи негативними? Чому?
Варіант № 5.
І рівень
1. Хто вперше використав термін «Філософія історії»:
а) Віко; в) Віндельбанд;
б) Вольтер; г) Вітгенштейн.
2. Пам'ять – це:
а) вища, властивіша лише людині форма віддзеркалення об'єктивної дійсності, спосіб його відношення до світу і до самому себе;
б) процес відображення об'єктивної реальності, що становить вищий ступінь людського пізнання;
в) здатність організму зберігати і відтворювати інформацію про зовнішній світ і про свій внутрішній стан для подальшого її використання в процесі життєдіяльності.
3. Теорія індустріального суспільства була розроблена:
а) Августином; в) Ароном;
б) Марксом; г) Шпенглером.
4. Звернення мислення на себе з метою зрозуміти свої дії
а) медитація; б) інтроверсія; в) рефлексія; г) релаксація
5. За якими ознаками характеризується процес розвитку:
а) несуперечливість; в) аморфність;
б) хаотичність; г) необратимість.
6. Лінійну модель історії представляє філософська концепція:
а) Ніцше; в) Тойнбі;
б) Маркса; г) Данилевського.
7. Знайдіть метафізичне судження про простір та час:
а) простір та час пов’язані з матерією;
б) простір та час існують незалежно від матерії;
в) простір та час існують в єдності один з одним.
8. Історична спільнота, що сформувалася на певній території і характеризується спільністю мови, культури, історичних переживань, екологічних інтересів – це:
а) раса; в) нація;
б) клас; г) страта.
9. Співвіднесеність характеру знань про об’єкт, які отримуються, не тільки з особливістю засобів і операцій діяльності суб’єкта, але з її ціннісно-цільовими структурами, є характерною рисою постнекласичної картини світу
а) класичної картини світу;
б) некласичної картини світу;
в) постнекласичної картини світу.
10. Заперечувала існування єдиної логіки і етапів всесвітньо історичного процесу:
а) теорія природного відбору;
б) теорія культурно-історичних типів;
в) теорія відносності.
ІІ рівень
1.Охарактеризуйте співвідношення історії та філософії історії.
2.Поясніть відмінність між поняттям істини і правди.
3.У чому, на ваш погляд, полягає відмінність у діях сил природи і функціонування суспільства. аргументуйте свою позицію.
ІІІ рівень
Розкрийте сутність провіденціально-есхатологічного пояснення суспільного розвитку.
Який зміст моделей історичного процесу Ви віддаєте перевагу? Охарактеризуйте її зміст. Аргументуйте свою позицію.
Варіант № 6.
1. Проблеми суспільного буття в контексті вчення про ноосферу аналізував:
а) Конфуцій; в) Вернадський;
б) Фіхте; г) Шестов.
2. Істина – це
а) адекватне відображення в свідомості людини об'єктивної реальності;
б) зміст людських знань, який не залежить від суб'єкта;
в) основна характеристика відношення пізнавального образу до об'єкту пізнання.
3. Циклічна модель історії домінувала в добу:
а) античності; в) Відродження;
б) середньовіччя; г)сучасності.
4. Скільки існує гносеологічних позицій щодо пізнання світу:
а) 5; б) 4; в) 3.
5. Філософська теза, згідно якій, довести можна все, що бажано, у залежності від підстав, притаманна:
а) софістиці; б) метафізиці; в) діалектиці.
6. Розкладання фактів на їх елементарні складники є:
а) абстрагуванням; б) аналізом; в) синтезом.
7. Яким е співвідношення між поняттями «рух» та «розвиток»:
а) розвиток є часткою руху;
б) рух є часткою розвитку;
в) рух та розвиток частково входить один в одного;
г) рух та розвиток виключають одне одного.
8. Представниками вчення про людину, відомого як психоаналіз, є:
а) Дж. Локк;
б) К. Маркс;
в) К. Юнг;
г) Э. Фромм
д) Дж. Гелбрейт
9. Основними формами чуттєвого пізнання є
а) відчуття, сприйняття й судження.
б) відчуття, сприйняття й уявлення.
в) уявлення, судження й умовивід.
10. Критерії істинності відносяться до:
а) ідеалів та норм наукового пізнання;
б) наукової картини світу;
в) філософським основам науки.
ІІ рівень
1. Окресліть відмінність і негативні аспекти прагнення людини пізнавати.
2.Назвіть етапи взаємодії людини і природи.
3. Окресліть та поясніть виявлення людських вимірів проблеми буття у філософії.
ІІІ рівень:
1. Використовуючи, на Ваш погляд, адекватну методологію, проаналізуйте людину як предмет пізнання.
2. Наведіть перелік основних філософських позицій, пов’язаних із розумінням вихідних підвалин буття.
Написання рефератів із зазначених тем.
Вимоги до рефератів:
Реферат (ІНДЗ) повинен бути завершеною теоретико-практичною роботою, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних та практичних занять.
Зміст реферату повинен відповідати належній структурі:
вступ – зазначається тема, мета й завдання роботи та основи її положення (частини, розділи);
основна частина – вивчення першоджерел, їх систематизація, узагальнення, самостійні твердження щодо наукової спадщини вчених; порівняння різних точок зору сучасних мовознавців; використання науково-методичної та довідкової літератури;
висновки;
список використаної літератури.
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ
Проблема людської долі у філософській антропології.
Основні засади розуміння людини та культури у філософії Постмодерну.
Комунікація та проблема інтерсуб»єктивності.
Антропологічні мотиви в сучасній герменевтиці.
Персоналістська антропологія Е.Мун»є.
Комунікативність як фактор людського світовідношення.
Час і простір у філософії доби Відродження.
Проблема розуміння у сучасній філософії.
Філософія культури О.Шпенглера.
Філософське розуміння символу та символізму.
Філософські аспекти розуміння влади.
Філософія культури у фрейдизмі.
«Філософія серця» Г.Сковороди та П.Юркевича.
Філософія свободи М.Бердяєва.
Українська екзистенціальна філософія початку 20 ст.
Екзистенціали людського існування в філософії С.Кіркегора.
Концепції любові в західній філософії.
Вчення про безсмерття у філософії 20 століття.
Феномен чоловічого та жіночого у філософії 20 століття.
Ноосфера і проблема людини у О.Вернадського.
Філософія безгрунтовності Л.Шестова.
Філософія людини в романтизмі.
Філософія людини у Ф.Ніцше.
«Історичне» та «неісторичне» у розумінні Ф.Ніцше.
Різновиди бунту у А.Камю.
Розвиток герменевтики у 20 столітті.
Розуміння історії у К.Ясперса.
Філософія людини у Е.Фрома.
Філософія українського барокко.
Проблема «справжнього» і «несправжнього» буття у філософії екзистенціалізму.
Феномен самостійності в людському бутті.
Антропологічні мотиви філософії Августина Блаженного.
Наука як поняттєве моделювання людини та світу.
Герменевтика як філософський напрям та метод осягнення художніх текстів.
Світ людини і світ дорослого як образи світовідношення (за твором Сент-Екзюпері «Маленький принц»)
Час людського буття як екзистенціальна проблема.
Антропологічні мотиви філософії Ж.-Ж.Руссо.
Мистецтво як виорішення суперечностей існування.
Поняття простору і часу в філософії Гегеля.
Поняття простору і часу у філософії Канта.
Неофрейдизм як напрям філософської думки.
Філософські тенденції у творчості Ш.Бодлера.
Література «потоку свідомості» та філософія А.Бергсона.
Екзистенціальні тенденції у творчості Ф.Достоєвського.
Воля до влади в людському світовідношенні.
Проблема «вільного вибору» у філософії 20 ст.
Вчинок: між добром і злом.
Проблема методу в зарубіжній філософії кінця 19 – 20 ст. (Екзистенціалізм, феноменологія, структуралізм)
Філософська культура українського барокко.
«Філософія вчинку» М.Бахтіна.
Відролження 60 –х років в українській філософії.
Форми життевого світу людини.
Символ і символізм у культурі.
Кордоцентризм у філософії Блеза Паскаля.
Духовно-практичне освоєння світу та духовність.
Етика у філософії І.Канта.
Роль інтуіції у пізнанні.
Міф і сучасність.
Проблема людини у філософії Стародавнього Сходу.
Розвиток суспільства в розумінні сучасної соціальної філософії.
Наукова та філософська картини світу.
Соціальний простір і час: загальна характеристика.
Філософське розуміння садизму та мазохізму.
«Кордоцентризм» як риса українського філософствування.
«Відчуження» в українській літературі 19-20 ст.
Постмодернізм як явище філософії та местецтва кінця 20 ст.
Екзистенціалізм Ф.Кафки.
Проблема вибору у філософії Ж.Р.Сартра.
Проблема «несвідомого» у філософії 20 ст.
Антропосоціогенез: етапи та фактори.
Людина у пошуках смислу життя у працях В.Франкла.
Традиція пантеїзму в історії філософії.
НТП: добро і зло.
Пошук субстанційних основ буття у філософії Лейбніца та Спінози.
Філдософія людини у К.Маркса.
Ніцшеанство у художніх творах в.Винниченка.
Філософія культури у З.Фрейда та К.Юнга.
Проблема розуміння та інтерпретації в сучасній філософії.
Проблема істини у соціокультурному контексті.
Детермінація та самодетермінація в людському бутті.
Проблема людини у філософії Раннього (італійського) відродження.
Колізії практики як форми людського світовідношення.
Ознаки релігійної віри та їх розрізнення.
Особливості релігійного відображення дійсності: монотеїзм, пантеїзм, політеїзм.
Теорія “мінімуму релігії” – виділити анімізм як головну ознаку рілігії.
Специфіка та структура релігійної свідомості. Відмінність язичництва та неоязичництва.
Причини, які породжують релігійність. Основні віровчення їх тлумачення.
Сутність і види культів. Обрядовий та догматичний бік культів.
Види та специфіка первісних вірувань. Основні поняття віровчень.
Типологія релігій. Відрізняти світові релігії від національно-державних.
Зміст релігійних вчень конфуціанства, сінтоїзму, іудаїзму, буддізму, християнства, ісламу. Віровчення світових релігій.
Основні напрямки протестантизму. Основні релігійні символи.
Сутність реформацій. Поняття та ознаки релігійно-художнього канону.
Православний та католицький символи віри. Сучасні соціальні функції церкви.
Особливості релігійного мистецтва. Основні елементи релігійного культу.
Основні етапи розвитку вільнодумства.
Функції релігії у суспільстві. Релігійність у сучасну епоху.
Основні принципи релігійної етики в різних віровченнях.
Релігія як феномен духовної культури.
Походження та форми релігії.
Буддизм: історія і сучасність.
Християнство: витоки, еволюція і сучасний стан.
Іслам: витоки, еволюція і сучасність.
Християнство в контексті культури українського народу.
Вільнодумство в історії духовної культури.
Релігія і церква в системі державно - правових відносин.
Основні релігієзнавчі концепції.
Релігійні системи стародавнього світу.
Сучасні нетрадиційні релігії.
Софійний характер Київського християнства.
Українська сучасна Греко-Католицька церква.
Конституційні гарантії і правове регулювання свободи совісті в Україні
113. Поняття про мислення
114. Мислення і мова
115. Логіка як наука
116. Поняття про логічну форму
117. Загальна характеристика поняття
118. Зміст і обсяг поняття
119. Види понять
120. Відношення між поняттями
121. Види поділу понять
122. Загальна характеристика судження
123. Структура судження
124. Просте судження, види і структура
125. Розподіл термінів в судженні
126. Поділ суджень за модальністю
127. Загальна характеристика основних законів логіки
128. Закон тотожності
129. Закон суперечності
130. Закон виключеного третього
131. Безпосередні умовиводи
132. Дедуктивні умовиводи
133. Висновки із еквівалентних і одиничних умовних суджень
134. Загальні правила категоричного
силогізму
135. Поняття гіпотези і її структури
136. Види гіпотез
137. Версія в дослідженні
138. Висування версій
139. Перевірка версій
Питання з курсу «Філософія, релігієзнавство, логіка» до екзамену.
Специфіка філософського освоєння дійсності.
Філософія як теоретик-на основа світогляду. Світ філософських роздумів.
Філософія в системі культури. Основні функції філософії.
Основні історико-культурні теми філософствування.
Основні парадигми стародавньої філософії.
Давньоіндійська філософія.
Давньокитайська філософія.
Людина у філософії стародавнього Сходу.
Філософія докласичного періоду античності.
Проблема буття в античній філософії класичного періоду.
Людина та суспільство в античній філософії (Сократ, Платон, Арістотель).
Становлення античної діалектики.
Середньовічна парадигма мислення.
Проблема віри та розуму в філософії Середньовіччя
Онтологія та гносеологія Середньовіччя
Антропоцентричний характер філософії Відродження. Гуманізм і проблема індивідуальності
Натурфілософія Відродження. Геліоцентризм і вчення про нескінченність Всесвіту( М.Коперник, Дж.Бруно, Г.Галілей).
Проблема методу пізнання у філософії Нового часу(Ф.Бекон, Р.Декарт).
Вчення про субстанцію у філософії 17 – 18 ст(Р.Декарт, Б.Спіноза, В.Лейбніц).
Проблема людини та суспільства у філософії Просвітництва.
Київська екзистенційна філософія 20 ст.
І. Кант – дуалізм світу людського буття: природного та морального.
Філософія Г.Гегеля.
Філософські погляди Л.Фейєрбаха.
Перегляд класичної моделі світорозуміння. Основні риси некласичної філософії.
Філософія К.Маркса.
Концепція “волі в некласичній філософії (А.Шопенгауер, Ф.Ніцше)
Проблема існування людини в екзістенціальній філософії.
Особливості типу української філософської парадигми.
Класична українська філософія.
Філософський смисл проблеми буття.
Ідея несвідомого та психоаналіз у філософії З.Фрейда.
Історична доля фрейдизму в 20 ст.(К.Юнг, Е.Фром).
Основні типи онтології.
Буття і час.
Буття і простір.
Буття і суще. ”Мужність бути”. Способи компенсації дійсності.
Методологічні регулятиви розвитку наукового пізнання (Ідеали та нормативи наукового дослідження, наукова картина світу, філософські основи науки).
Динаміка наукового знання: класична – некласична – посткласична науки.
Сучасна методологія пізнання. Діалектика, основні типи екзистенційної методології.
Сутність і явища як філософські категорії.
Можливість та дійсність як філософські категорії.
Світоглядний та методологічний смисл категорій, необхідність та випадковість.
Проблема детемінізму та індетермінізму.
Буттєвість, свобода і творчість як сутністні характеристики людини.
Поняття про дух і душу у філософії.
Основні концепції походження свідомості.
Українські типи людей: гоголівська людина, сковородинська людина, шевченківська людина.
Антропосоціогенез. Проблема людського начала.
Філософська концепція людини. Подолання бінарної опозиції духу й тіла.
Проблема життя та смерті в духовному досвіді людства.
Культура – форма символічного буття людини.
Україна в світовому геополітичному просторі.
Свідомість та самосвідомість.
Природа ідеального.
Ідаел та утопія.
Проблема істини в пізнанні.
Наука як соціокультурний феномен. Етика науки.
Емпіричний та теоретичний рівні пізнання.
Філософія суспільства. Основні підходи до розуміння суспільства.
Історичні виміри людського буття. Філософія історії.
Проблема сенсу історії. Проекти світової історії.
Культура як об”єкт філософського дослідження.
Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система. Детермінанти суспільного розвитку.
Людина в системі цінностей.
Філософія особистості. Відчуження людини в сучасному суспільстві.
Заборона на особистість. Індивід як репрезент маси.
Людське буття як “співбуття”. “я” та “інші”.
Мислення і мова, мовний символізм буття.
Філософський підхід до дослідження мислення.
Теорії науково – технічного прогресу в концепціях індустріального та постіндустріального суспільства.
Культура та цивілізація.
Глобальні проблеми людства. Імперативи виживання людства: екологічний і моральний.
Етнонаціональні спільноти: етнос, народ, нація.
Природничі та соціально – історичні засади свідомості.
Рівні пихічного життя людини: несвідоме, підсвідоме, надсвідоме.
Об”єкт і суб”єкт пізнання. Об”єкт-суб”єктна і суб”кт-суб”єктна пізнавальна ситуація.
Опосередковане (раціональне) та безпосереднє (ірраціональне) пізнання .
Рівні знання: гносеологічна віра, гадка, дискурсивне знання, “софійне знання”( мудрість).
Феномен соціального. Основні форми його існування
( предметність, діяльність і спілкування ).
Географічне середовище та його роль в житті суспільства.
Детермінанти суспільного розвитку.
Культура як ціннісне ставлення людини до світу.
Свобода і відповідальність як цінності сучасної цивілізації.
Базові цінності людського буття та вищі духовні цінності.
Поняття про духовну досконалість, потреба в ідеалі та проблема його втілення.
Стратегія планетарного розвитку людства. Глобальне моделювання майбутнього.
Філософія техніки і необхідність зміни технологічного світогляду.
Філософія і життя. Місце філософії у самопізнанні людини.
Філософія українського романтизму 19 ст.
Виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань.
Предмет та методи релігієзнавства.
Оцінка релігії та історичних форм вільнодумства.
Вплив релігії на різні сфери духовної культури.
Роль релігії і церкви в духовно-культурному вихованні молоді.
Основні напрями релігійної філософії.
Характеристика і особливості релігійної філософії.
Характеристика вірувань первинного суспільства.
Виникнення та розвиток родинно-племенних релігій.
Характеристика народно-національних релігій.
Виникнення даосизму. Філософія даосизму.
Конфуціанство. Догматика і культова практика.
Особливості синтоїзму, культ, синтоїстська література.
Індійські народно-національні релігії.
Характеристика світових релігій.
Умови виникнення та розвитку буддизму.
Ранньобуддійські общіни. Священні книги буддістів.
Світоглядні основи буддизму. Віровчення і культ.
Основні напрями буддизму ( хінаяна, махаяна, ламаїзм ).
Міжнародні буддійські організації. Буддизм в Україні.
Буддійська філософія.
Витоки християнства. Умови формування християнства.
Формування церковної організації. Вчення ранніх християн.
Поширення та еволюція християнства. Формування догматики, культу, символу віри.
Розкол християнства. Утворення самостійних церков.
Православ’я. Загальна характеристика, організаційна структура.
Віросповідні і культові особливості в православ’ї.
Вплив православ’я на розвиток загальнолюдської та національної культури.
Християнська філософія: православна, католицька, протестантська філософія і теологія.
Філософсько-релігійні погляди Климента Смолятича і Кирила Туровського.
Православно-теїстична філософія “Київської школи” (О.Новицький, С.Гогоцький, П.Юркевич).
Характеристика філософсько-релігійних поглядів слов”янофілів: О.Хом”якова, К.Аксакова, І.Кірієвського.
Філософсько-релігійні погляди М.Бердяєва, С.Булгакова, П.Флоренського, Л.Шестова, С.Франка, П.Струве.
Вільнодумство на Україні (Г.Сковррода, Т.Шевченко, М.Драгоманов, І.Франко, Л.Українка).
Сучасний стан православної церкви в Україні.
Українська греко-католицька церква. Сучасне становище.
Римо-католицька церква: особливості віросповідні, культові і організаційні.
Еволюція соціальної доктрини і соціальної політики Ватикану.
Католицизм в Україні: історія і сучасність.
Ранній протестантизм, передумови виникнення.
Пізній протестантизм ( Баптизм, адвентизм, п’ятидесятництво та ін ). Догматика, культ, обряди.
42.Особливості та класифікація нових релігійних течій та організацій в Україні.
43.Конфесійна структура і географія релігії в Україні.
Неохристиянство в Україні ( Богородична Церква, Церква Ісуса Христа святих останніх днів, Новоапостольська Церква, Церква Христа, Церква Нового Єрусалиму ).
Релігії орієнталістського напряму в Україні ( Товариство Свідомості Крішни, послідовники Саї Баби, Ошо-центр, Вселенська Чиста Релігія, Нітірен, Аум Сінрікьо ).
Синтетичні релігії в Україні ( Велике Біле Братство, Церква Єднання, Всесвітня Віра Бахаї
Виникнення та розвиток езотеричних об’єднань в Україні.
Сайєнтологічні рухи в Україні ( Наука Розуму, Діанетика, Християнська Наука, Сатанізм )
Релігія в державотворчих процесах в Україні. Причини і механізм політизації релігійного життя.
Релігійне життя української діаспори і його вплив на релігійні процеси в Україні. Українське відродження і проблема національної церкви.
Релігійне життя в Україні. Прогнози релігійних процесів в Україні.
Виникнення Ісламу.
Розповсюдження ісламу. Догматика, культова практика.
Коран та кораністика.
Основні напрямки в ісламі.
Мусульманська філософія.
Демократичні принципи нового українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації.
Предмет і значення логіки.
Поняття про мислення.
Поняття про форми і закони мислення.
Істинність і правильність мислення.
Мова логіки.
Логіка як наука.
Основні закони правильного мислення.
Загальна характеристика поняття.
Поняття і мова.
Мова та мислення.
Зміст і обсяг поняття.
Логічна структура поняття, його види.
Відношення між поняттями.
Логічні операції з поняттями.
Загальна характеристика судження як форми мислення. Логічна структура судження.
Судження і речення.
Просте судження, види і структура.
Поділ суджень, об’єднана класифікація суджень за якістю і кількістю.
Відношення між судженнями \логічний квадрат\.
Загальна характеристика складних суджень, їх види.
Таблиці істинності.
Загальна характеристика умовиводів.
Основні види силогізмів.
Визначення аргументації, її структура та види .
Спростування, його структура і види.
Правила і можливі помилки в ситуація аргументацій і спростувань.
Застосування парадоксу на практиці.
Характеристика парадоксу.
Перевірка версій. Види гіпотез.
ЛІТЕРАТУРА
ПІДРУЧНИКИ І НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ.
1. Введение в философию: учебник для вузов. В. 2 ч. – Ч.1 / под. Общ. Ред. И.Т. Фролова. – М.: Политиздат, 1989. – 367 с.
Введение в философию: учебник для вузов. В 2 ч. – Ч.2. / И.Т. Фролов. Э.А. Араб-Оглы, Г.С. Арефьева и др. – М.: Политиздат, 1989. – 639 с.
Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / І.В. Бичко, Ю.В. Осічнюк, В.Г. Табачковський та інш. – К.: Либідь, 1991. – 456 с.
Спиркин А.Г. Основы философии. Учеб. пособие для вузов. – М.: Политиздат, 1988. – 592 с.
Спиркин А.Г. Философия. Учебник. М.: Гардарики, 2001. – 736 с.
Філософія. Підручник. / Г.А. Заїченко, В.М. Сагатовський, І.І. Кальний і інш.; за ред. Г.А. Заїчекно та інш. – К.: Вища школа, 1995. – 455 с.
Кальной И.И. Философия. Учебник. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2001. – 445 с.
Философия: учебник для высших учебных заведений. – Ростов н/Д: «Феникс», 1998. – 576 с.
Философия: учебное пособие для высших учебных заведений. (Издание 2-е, переработанное и дополненное) – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – 576 с.
Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс: учебник для вузов. 2-е издание, переработанное и дополненное. – М.: Издательская корпорация «Логос», 1997. – 352 с.
Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. Учебник. Издание 2-е, переработанное и дополненное. – М.: “Проспект”, 1998. – 568 с.
Философия: Учебник / Под ред. В.Д. Губина, Т.Ю. Сидориной, В.П. Филатова. – М.: Русское слово, 1996. – 432 с.
Крапивенский С.Э. Социальная философия: Учебник для студентов вузов. – М.: Владос, 1998. – 416 с.
Лазарев Ф.В., Трифонова М.К. Философия. Учебное пособие. – Симферополь. Сонат, 1999. – 352с.
История философии в кратком изложении / пер. с чеш. И.И. Богута. – М.: Мысль, 1981. – 927 с.
Краткий очерк истории философии. / Под ред. М.Т. Иовчука и др.. М.: Мысль, 1981. – 927 с.
Введение в философию. Учебно-методическое пособие. (для студентов-заочников). Под.ред. Л.Н. Никитина. – К.: Абрис, 2000. 118 с.
Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій. – Київ: Наукова думка, 1997. – 287 с.
Філософія: Підручник. / Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. та інш. – К.: Либідь, 2001. – 408 с.
Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії. – К.: Либідь, 2001. – 408 с.
Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль А.А. Філософія: Навчальний посібник / За ред. М.Ф. Тарасенка. – К.: Либідь, 1997. – 328 с.
Огородник І.В., Русин М.Ю. Українська філософія в іменах: Навч. посібник / за ред. М.Ф. Тарасенка. – К.: Либідь, 1997. – 328 с.
Андрющенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. Вид друге, випр. і допов. – К.: Генеза, - 1996. – 368 с.
Філософія: Навчальний посібник / І.Ф. Надольний, В.Г. Андрущенко, І.В. Бойчекно, В.П. Розумний. – К.: Вікар, 1997. – 548 с.
ХРЕСТОМАТІЇ
Мир философии: книга для чтения. В 2 ч. Часть 1. Исходные философские проблемы, понятия и причины. – М.: Политиздат, 1991. – 672 с.
Мир философии: книга для чтения. В 2 ч. Часть 2. Человек. Общество. Культура. – М.: Политиздат, 1991. – 624 с.
Антология мировой философии. В 4 т. – Мысль, 1969 – 1972.
Человек: мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. Древний мир – эпоха Просвещения / Ред. кол.: И.Т. Фролов (отв. ред.) и др. – М.: Политиздат, 1991. – 462 с.
Человек: мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. ХІХ век / Ред. кол.: И.Т. Фролов (отв. ред.) и др. – М.: Республика, 1995. – 528 с.
Читанка з історії філософії. У 6 кн. _ Під ред. Волинки Г.І. Кн. І.
Філософія Стародавнього світу. – К.: Довіра, 1992; Кн. 6 Зарубіжна філософія ХХ століття. – К.: Довіра, 1993.
Современная философия науки: Хрестоматия. – М.: Наука, 1994.
Современная философия науки: знания, реальность, ценность в трудах мыслителей Запада / Сост. А.А. Пчелкин. – М.: Логос, 1996.
Хрестоматия по философии. Учебное пособие. Изд. второе, перераб. и допол. Составители: Алексеев П.В., Панин А.В., - М.: ПБЮОЛ. Грачев С.М., 2000. – 576 с.
СЛОВНИКИ. ДОВІДНИКИ. ЕНЦИКЛОПЕДІЇ.
Философская энциклопедия. В 5 т. – М.: Советская энциклопедия, 1960 – 1970.
Новая философская энциклопедия. В 4 т. / Ин-т философии РАН, Нац. Общ.-науч. Фонд; Научно-ред. совет: пердсед. В.С. Степин, заместители предс.: А.А. Гусейнов, Г.Ю. Семгин, уч. секр. А.П. Огурцов. – М.: Мысль, 2000.
Философский энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1989.
Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. – М.: Политиздат, 1988.
Философский энциклопедический словарь. – М.: Инфра, 2002.
Енциклопедичний філософський словник. – К.: Абрис, 2002.
Словарь философских терминов по курсу «Философия» (для студентов всех специальностей). Сост.: Л.А. Алексеева, Д.Е. Муза, В.И. Пашков и др. – Донецк: ДонНТУ, 2002.
Современная западная философия.
ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ
Вопросы философии (журнал).
Философские науки (журнал).
Філософська думка (журнал).
Вестник Московского университета. Серия – Философия (журнал).
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА З РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
1.Андрусишин Б. Церква в Українській державі. Київ.: Либідь, 1997.
2.Власовський І.Ф. Нарис історії Української православної церкви. У 4-х томах.- Нью-Йорк-Київ, 1990.
3.Гараджа В.И. Социология религии / Учебное пособие. – М.: Наука, 1996.
4.Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні. – К.: Освіта, 1992.
5.Калінін Ю.А.. Харьковщенко Е.А. Релігієзнавство / Підручник. К.: Наукова думка, 1997. – С. 204-226.
6.Мень А. История религии. В 7-ми томах. – М., 1991-1994.
7.Огієнко І.І. Українська церква. Нариси з історії православної церкви. – К.: Україна, 1993..
8.Поснов М.Е. История христианской церкви. – К.: Путь к истине, 1991.
9.Релігієзнавств Київ В.ц.”Академія” – 2000. – С. 361-381.
10.Релігієзнавство / Під ред. Законовича М. Київ. – 2000. – С. 290-310.
11.Релігієзнавство / Під ред. Бублика М. Київ “Юрінком Інтер”, – 1999. – С. 303-399
12.Релігієзнавчий словник / Під ред. Колодного А., Лобовика Б. – К.: Четверта хвиля, 1996.
13.Религия и общество. Хрестоматия. – М., 1996.
14.Степовик Д. Релігії світу. – К.: Бібліотека українця, 1993.
15.Яблоков И.Н. Религиеведение / Учебник. – М. - 1998. – С. 129-203.
16.Яблоков И.Н. Основы религиеведения / Учебник. – М.: Высшая школа, 1994.
Список рекомендованої літератури до курсу ЛОГІКА
Бродский И.Н. Элементарное введение в символическую логику. – Л., 1972.
Введенская Л.А., Павлова Л.Г. Культура и искусство речи. – М., 1984.
Горский Д.П. Логика. – М., 1963.
Горский Д.П., Ивин А.А. и др. Краткий словарь по логике. – М., 1991.
Жеребкін В.Е. Символическая логика. – М., 1989.
Ивлев Ю.В. Логика. – М., 1994.
Ивлев Ю.В. Упражнение по логике. – М., 1972.
Ишмуратов А.Т. Логический анализ практических рассуждений. – К., 1987.
Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. – К., 1997.
Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. – М., 1995.
Марценюк С.П. Логіка.// Курс лекцій. – К
иїв НМК ВО., 1993.
Минто В. Дедуктивная и индуктивная логика. – Екатеринбург, 1997.
Павиленис Р. Проблема смысла: современный логико-философский анализ языка. – М., 1983.
Павлова Л.Г. Спор. Дискуссия. Полемика. – М., 1991.
Свинцов В.И. Логика. – М., 1987.
Ушинський К.Д. Первые уроки логики // Собр. соч. – М., Л., 1948. – Т. 4. – С. 554-578.
Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 1997.
Хоменко І.В. Логіка в задачах. //Підручник. – Київ., 1998.
Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996.