5.4. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

1) Виклад і структура роботи повинна бути підпорядкована єдиній логіці реалізації поставленої перед студентом мети. У тексті не слід залишати нічого зайвого, що веде в бік від основної теми дослідження.

2) Приблизний обсяг дипломної роботи: 100 друкованих аркушів.

3) Структура плану роботи - складна: в неї входять розділи (зазвичай два-три), які, в свою чергу, поділяються на підрозділи.

4) У завдання магістерської роботи входить постановка проблеми та знайдені шляхи її вирішення або хоча б загально окреслені перспективи таких шляхів. Отже, з наукової точки зору, рівень виконання роботи потребує вже сформованих навичок теоретичного мислення.

5) Обсяг та кількість задіяних у підготовці роботи джерел літератури необмежена.

6) Під час написання роботи потрібно розглянути історію вивчення досліджуваної теми та звернути увагу на існуючі у науці в зв'язку з цим концепції, а також провести аналіз наявних методологій та обґрунтування теми.

7) До структури роботи, відображеної в плані, ставиться вимога правильної логічної субординації теми всієї роботи і назв розділів та підрозділів. Тема повинна бути більш повною відносно співвідношення кожного розділу, а назва кожного розділу – ширша за назву підрозділу, тобто вони мають бути у правильному пропорційному співвідношенні із загальним обсягом тексту.

8) Матеріал повинен викладатися логічно зв'язно, послідовно, аргументовано. Висловлювані теоретичні положення обов'язково потрібно доводити або належним чином обгрунтовувати.

9) Велике значення має стиль використання джерел літератури. Роботу не слід перевантажувати цитатами, особливо просторовими. Але це не означає, що виклад зовсім не повинен спиратися на використану літературу. Слід пам’ятати, надлишок прямих цитат в текті призводить до враження, що автор несамостійно виконував роботу. Тому краще пряме цитування замінити непрямим, тобто фактично переказом того чи іншого джерела. У ряді випадків можна обмежитися узагальненою згадкою в тексті про ту чи іншу концепцію або точку зору.

10) Рецензент обов'язково оцінює культуру викладу, стилістику, використання наукової лексики і прийнятих для наукових текстів обертів. В роботі не слід вдаватися до виразів, в стилістичній правильності яких ви не впевнені. Не варто зловживати простими реченнями: рівень подачі наукового тексту припускає відому складність мови. З іншого боку, не треба робити текст важким для читання через велику кількість спеціальної термінології там, де вона не є обов'язковою, слів іноземного походження, якщо їх цілком можна замінити звичними слуху українськими синонімами. Велику кількість малозрозумілих слів іноді використовують як спеціальний прийом, призначений для маскування слабкості або вторинності концепції. Тому воно часто насторожує рецензента. Досвідчене око легко розрізняє грань між необхідною і черезмірною кількістю іноземних слів і термінів. Дуже добре, якщо виклад буде живим і емоційним, однак занадто емоційний текст, перенасичений риторичними питаннями і вигуками, виробляє не дуже хороше враження. Звичайно, в роботі не повинно бути граматичних і пунктуаційних помилок.

11) Структура магістерської роботи складається з наступних елементів: 1) титульного листа;

2) завдання;

3) реферату;

4) основної частини тексту:

А) плану-змісту;

Б) вступу (введення)

В) розділів і підрозділів;

Г) висновків;

8) бібліографії (списку використаних джерел);

9) додатків (якщо вони є).

До роботи додаються зовнішня рецензія та відгук наукового керівника на дипломну роботу, які не входять у структуру роботи, а вкладаються у конверт, який приклеюється до внутрішньої сторони обгортки магістерської роботи (Додаток Д).

До кожного з цих елементів пред'являються конкретні вимоги:

Титульний лист повинен бути оформлений відповідно до існуючих правил (Додаток В).

Реферат являє собою текст майбутнього виступу на захисті, який вам доведеться зачитати перед державною комісією і всіма присутніми. Його обсяг не повинен перевищувати 1-3 друкованих аркушів, а зміст зводиться до обгрунтування актуальності обраної теми, короткій характеристиці ступеня її розробки у літературі, формулюванню цілей магістерської роботи, представленню її структури, характеристики отриманих результатів, загальних висновків (Додаток Д).