- •Умови функціонування критеріїв оцінювання знань студентів
- •Іі. Критерії оцінки та методичні вказівки щодо поточного оцінювання окремих видів навчальної роботи
- •1. При оцінюванні усних (письмових) відповідей:
- •2. При усних відповідях (доповідях) додатковими критеріями оцінки мають бути:
- •Ііі. Критерії оцінки та методичні вказівки щодо поточного контролю
- •Іv. Критерії оцінювання навчальних досягнень на практичних та лабораторних заняттях
- •V. Критерії оцінювання навчальних досягнень під час семінарських занять
- •Vі. Критерії оцінки та методичні вказівки щодо оцінювання самостійної роботи студента
- •Vііі. Підсумковий контроль з навчальної дисципліни за методикою комплексної діагностики знань студентів
- •1. Семестровий недиференційований та диференційований залік
- •Критерії оцінки знань студентів під час диференційованого заліку:
- •Vіі. Критерії оцінки та методичні вказівки щодо оцінювання індивідуальних творчих завдань
- •2. Екзамен як форма підсумкового контролю
- •Критерії оцінки знань студентів на іспиті:
- •Іх. Підсумковий контроль з навчальної дисципліни за методикою комплексної діагностики знань студентів (комплексна контрольна робота)
- •Х. Критерії оцінювання на комплексному кваліфікаційному іспиті
Vіі. Критерії оцінки та методичні вказівки щодо оцінювання індивідуальних творчих завдань
В процесі вивчення навчальної дисципліни студент має право додатково виконати індивідуальне творче завдання, зокрема підготувати і захистити на аудиторному занятті один реферат на обрану ним особисто тему або одну міні-наукову доповідь, зробити оригінальну мультимедійну презентацію навчального матеріалу, підготувати та письмово оформити практичне завдання та «ключі» розв’язання, ситуаційну задачу, наочні матеріали, схеми тощо) і таким чином заробити додаткові бали до оцінки за конкретну тему.
Відповідними додатковими балами до підсумкової оцінки за залік (тобто за навчальну дисципліну в цілому) – від 3 до 5 балів заохочується участь студента у науково-дослідній роботі з проблематики навчальної дисципліни (виступи в наукових гуртках, на конференціях, участь в конкурсах наукових праць тощо ).
Теми реферату студент має обрати з числа рекомендованих цикловою комісією до кожної з тем певної начальної дисципліни у разі, якщо вона не обрана раніше іншим студентом групи. Студент може за погодженням з викладачем обрати і власну тему.
Написання реферату по рекомендованій темі та його презентація «захист» під час аудиторного заняття є обов’язковим для студента.
Максимальна оцінка за реферат, наукову доповідь дорівнюється 5 балів (за текст, презентацію наукової доповіді та захист реферату).
Незадовільно підготовлений текст реферату (плагіат, невідповідність змісту роботи реаліям сьогодення, невідповідність змісту роботи плану, застарілість використаної нормативної та бібліографічної бази тощо) може бути причиною для відмови викладача оцінювати роботу, що водночас унеможливлює її презентацію та захист студентом.
Vііі. Підсумковий контроль з навчальної дисципліни за методикою комплексної діагностики знань студентів
1. Семестровий недиференційований та диференційований залік
Залік з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначений навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.
Семестро́вий за́лік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни та на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях, що проводиться як контрольний захід під час залікового тижня.
Семестро́вий диференційо́ваний за́лік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни та на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань, що проводиться як контрольний захід під час залікового тижня. Також диференційований залік не залежить від поточних оцінок студента.
Критерії оцінки знань студентів під час диференційованого заліку:
Оцінка „відмінно” виставляється тоді, коли студент вільно відповідає на питання заліку, викладає основні положення при відповіді на додаткові питання, може пов’язати теоретичний матеріал з практикою;
Оцінка „добре” виставляється, коли студент вільно відповідає на питання заліку, орієнтується в матеріалі при відповіді на додаткові питання, володіє основними поняттями;
Оцінка „задовільно” виставляється, коли студент може викласти основні положення теорії при відповіді на питання заліки орієнтується в основних проблемах науки;
Оцінка „незадовільно” виставляється, коли студент не відповідає на питання заліку і не орієнтується в основних проблемах науки.
