
- •Умови функціонування критеріїв оцінювання знань студентів
- •Іі. Критерії оцінки та методичні вказівки щодо поточного оцінювання окремих видів навчальної роботи
- •1. При оцінюванні усних (письмових) відповідей:
- •2. При усних відповідях (доповідях) додатковими критеріями оцінки мають бути:
- •Ііі. Критерії оцінки та методичні вказівки щодо поточного контролю
- •Іv. Критерії оцінювання навчальних досягнень на практичних та лабораторних заняттях
- •V. Критерії оцінювання навчальних досягнень під час семінарських занять
- •Vі. Критерії оцінки та методичні вказівки щодо оцінювання самостійної роботи студента
- •Vіі. Критерії оцінки та методичні вказівки щодо оцінювання індивідуальних творчих завдань
- •Vііі. Підсумковий контроль з навчальної дисципліни за методикою комплексної діагностики знань студентів
- •1. Семестровий недиференційований та диференційований залік
- •Критерії оцінки знань студентів під час диференційованого заліку:
- •2. Екзамен як форма підсумкового контролю
- •Критерії оцінки знань студентів на іспиті:
- •Іх. Підсумковий контроль з навчальної дисципліни за методикою комплексної діагностики знань студентів (комплексна контрольна робота)
- •Х. Критерії оцінювання на комплексному кваліфікаційному іспиті
Міністерство освіти і науки України
Комунальний вищий навчальний заклад
«Олександрійський педагогічний коледж
імені В.О. Сухомлинського»
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ
ЗІ ВСТУПУ ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ
спеціальності: 5.01020101
«Фізичне виховання»
Олександрія
І. Пояснювальна записка
Мета та завдання педагогічного контролю в системі
підготовки кваліфікованого фахівця
Головним завданням педагогічного контролю є досягнення об’єктивності оцінки, діагностика реального рівня навчальної роботи студента шляхом використання комплексу критеріїв, забезпечення єдності двох найбільш важливих функцій – контролюючої та мотивуючої.
Кожен студент протягом вивчення дисципліни повинен ґрунтовно засвоїти теоретичні питання даної дисципліни, розглянути питання для самостійного вивчення курсу, продемонструвати відповідний рівень знань під час тематичного тестування, вміти застосувати отримані знання і практичні навички під час проходження педагогічної практики в межах магістерської підготовки.
Загальна підсумкова оцінка студента складається із
усного опитування під час семінарських занять;
поточного контролю під час семінарських, практичних занять;
поточного тематичного тестування;
виконання індивідуальних завдань.
Сучасне реформування освіти передбачає реалізацію різних принципів, серед яких – методологічна переорієнтація процесу навчання з інформативної форми на індивідуально-диференційовану, орієнтовану на розвиток особистості студента, що передбачає оцінювання його навчальних досягнень за модульною системою у відповідності до вимог Болонських домовленостей.
Метою діагностики знань студентів є підвищення вмотивованості та зацікавленості студентів у засвоєнні навчального матеріалу, засвоєння якого передбачено як на аудиторних заняттях, так і самостійно в позааудиторний час, шляхом стимулювання систематичного відвідування студентами усіх видів аудиторних занять, якісної підготовки до них, активної творчої роботи в аудиторіях, а також під час самостійної роботи по опануванню значної частини навчального матеріалу, підвищення об’єктивності та індивідуалізації оцінки успішності кожного, запровадження рейтингового оцінювання, що створює умови для здорової конкуренції у навчанні.
Дуже важливим є те, що ця концепція, передбачає поряд із системою стимулів і заохочень певний набір санкцій, що мають здійснюватися не в традиційний адміністративний спосіб, а шляхом зняття певної кількості балів за конкретні порушення навчальної дисципліни та виявлені під час поточного та підсумкового контролю недоліки у засвоєнні навчального матеріалу тощо.
Відповідно до цієї методики студент має змогу отримати екзаменаційну оцінку або залік автоматично за наявності відповідної кількості набраних балів.
Умови функціонування критеріїв оцінювання знань студентів
Ефективне функціонування критеріїв оцінювання знань студентів можливе при наявності таких дидактичних елементів:
- Чіткої організації роботи на аудиторних заняттях та в позааудиторний час, її комплексному перманентному контролі, який має враховувати відвідування кожним студентом лекційних та інших видів аудиторних занять, активність студента на заняттях, оцінювання його виступів та результатів опитування на аудиторних заняттях, виконання самостійного домашнього завдання, оцінювання індивідуальних, у т.ч. наукових завдань.
- системи поточного контролю успішності, що дозволяє охопити максимальну кількість студентів навчальної групи під час кожного семінарського та практичного заняття (формами поточного оцінювання можуть бути: усне опитування, виступ на семінарському чи практичному занятті у дискусії або із рефератом/науковою доповіддю, письмова контрольна робота, тестування із конкретної теми або з окремих питань розділу, перевірка виконання самостійного домашнього завдання, мультимедійна презентація певного навчального матеріалу).
- системи чіткої організації самостійної роботи кожного студента, яка б органічно поєднувала максимально конкретне планування з ефективним поточним, тематичним та підсумковим контролем;
- використання 50 хвилин навчального часу кожного останнього семінарського або практичного заняття розділу, останні 30 хвилин якого передбачені для проведення тематичної контрольної роботи, для здійснення суцільної перевірки та оцінювання з тем розділу, що оцінюється.
- достатньої забезпеченості викладання навчальних дисциплін навчально-методичними матеріалами, у т.ч. для здійснення якісного багатоваріантного тестового модульного контролю, розрахованого на 30 хвилин робочого часу.
- використання технічних засобів та інтерактивних методів інтенсифікації навчального процесу, зокрема, комп’ютерного контролю знань.
- системи обліку заборгованості та забезпечення своєчасного відпрацювання студентом пропущених занять та незадовільних оцінок, що дозволяє йому зрозуміти негативні наслідки свого безвідповідального ставлення до навчання задовго до кінця семестру (підсумкового контролю) та змінити свою поведінку.
Таким чином, критерії оцінювання знань студентів ґрунтуються на контролі дотримання ними навчальної дисципліни, систематичного здійснення необхідного обсягу навчальної роботи, якості засвоєння навчального програмного матеріалу, що забезпечується під час поточного та підсумкового контролю.
Методика спирається на чіткі критерії оцінювання усіх видів навчальної роботи студентів (роботу на лекційних, семінарських і практичних аудиторних заняттях, виконання самостійних навчальних та індивідуальних творчих завдань, контрольних робіт), які мають бути єдиними, універсальними, відомими та зрозумілими усім студентам, а також застосовуватися усіма науково-педагогічними працівниками однаково.
В основу критеріїв оцінювання покладено звичайну шкалу оцінок. Така система: дає більш точну і об’єктивну оцінку рівня знань студента; покращує результативність самостійної роботи; стимулює студента на дотримання навчальної дисципліни; визначає місце кожного студента у групі та на курсі за рівнем знань за рейтингом, надає переваги, зокрема додаткові вільні від офіційних занять дні тим з них, хто складає екзамени та заліки «автоматично», таким чином створює сприятливі умови для формування атмосфери здорової змагальності та вмотивованості у навчанні.