Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
навчальний посыбник з патанатом.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Mб
Скачать

5. Особливості розтину трупів однокопитних тварин.

Для вилучення органів трупи коней кладуть на правий бік. Відрізають передню і задню ліві кінцівки. У кобили відрізують вим’я, у коней відпрепаровують препуцій і статевий член до його кореня, при цьому намагаються не пошкодити сечостатевий канал. Після цього розрізують по середній лінії черевну стінку від мечоподібного відростка грудної кістки до лобкового зрощення тазових кісток. Потім роблять поперечні розрізи черевної стінки. Визначають положення кишечника, кровонаповнення петель кишок, а також кількість і характер рідини в черевній порожнині, стан серозного покриву, наявність на ньому нашарувань, ворсинчастих розростів, паразитів.

Потім розтинають грудну порожнину. Після визначення положення органів і характеру вмістимого в грудній порожнині роблять мазки і посіви для бактеріологічного дослідження, а потім приступають до видалення органів. Спочатку видаляють селезінку, що лежить зверху на шлунку, потім ліву нирку разом з сечоводами. Після цього видаляють кишечник і шлунок.

Способи видалення кишечника.

І спосіб. Петлю великої ободової кишки витягують на ліву сторону до відказу. Малу ободову кишку, що лежить зверху і добре помітна по теніям і кармашкам, відкидають на праву сторону, на спину трупа.

До передньої частини малої ободової кишки прикріплена зв’язкою дванадцятипала кишка. На неї накладають дві лігатури і перерізають її між ними. Відділяють від брижі задній відрізок дванадцятипалої кишки, голодну і клубову, звертаючи при цьому на стан брижі і її судин. На кінець клубової кишки накладають лігатури і відрізують її. Таким чином видаляють тонкий відділ кишечника. Потім видаляють малу ободову кишку, перед цим перев’язавши лігатурами передній і задній кінці.

Перш ніж видаляти ободову і сліпу кишки, перевіряють стан інтими черевної частини аорти і передньої брижової артерії, для цього розтинають ножицями поперекову частину аорти. На рівні першого поперекового хребта від неї відходить передня брижова артерія. Браншу ножиць вводять в її просвіт і роблять розріз. У коней у кореня передньої брижової артерії дуже часто знаходять враження стронгілідами, утворення тромбів і аневризмів. При необхідності видаляють підшлункову залозу, що лежить біля основи сліпої, між правим верхнім коліном великої ободової і початковою частиною малої ободової кишок. Потім, відтягуючи від хребта ободову кишку, перерізають корінь брижі і видаляють разом з органами тазу.

Після кишечника видаляють шлунок разом з дванадцятипалою кишкою.

ІІ спосіб. Він більше використовується в польових умовах і заключається в одночасному видаленні шлунку і всього кишечнику без накладання лігатур і перерізання його відділів. По цьому методу після видалення селезінки, правої нирки, обстеження аорти і передньої брижової артерії так же, як і при першому методі витягується петля великої ободової кишки.

Потім розтинаючий встає біля живота трупа коня, відтягує шлунок, перерізає стравохід при впаданні його в шлунок, у вхідний отвір шлунка вставляє два пальця лівої руки і витягує шлунок на себе, правою рукою підрізає зв’язки між шлунком, печінкою і діафрагмою, перерізає корінь брижової артерії і увесь кишечник разом з шлунком вільно видаляється з черевної порожнини. Органи тазової порожнини видаляються так же, як і при першому способі. Після видалення органів оглядають ще раз серозні покриви грудної і черевної порожнин, при цьому відмічають наявність крововиливів, запалення.

У коней поперечний розпил черепа проходить на 1 – 2 см вище надбрівних дуг. Два інших розпила починаються від країв поперечного розпила до основи суглобових виростів потиличної кістки, по боковій поверхні великого потиличного отвору. Таким чином черепна коробка розпилюється у вигляді рівнобедреного трикутника, основа, якого розташована над надбрівними дугами, а верхівка спрямована до великого потиличного отвору. Перед проведенням розпилів череп звільняють від шкіри і м’яких тканин. Для зручності фіксації часто відділяють нижню щелепу. За допомогою секційного молотка знімають верхню частину черепа.