4. Порушення функції прищитоподібних залоз.

Вони виробляють паратгормон, який підвищує вміст кальцію в крові, внаслідок розсмоктування кісток і зниження вмісту фосфору в організмі.

Гіперфункція виникає при недостатності кальцію в кормах, надмірне розходження в період вагітності і лактації. При цьому відкладається кальцій в органах і тканинах.

Гіпофункція проявляється недостатністю кальцію в крові, підвищеною нервово-м’язовою збудливістю: спочатку спостерігаються окремі скорочення м’язів тіла, потім клонічні і тонічні судоми, які проявляються вигинанням тулуба і закиданням голови. В одному із таких приступів тварина гине.

5. Порушення функції надниркових залоз.

Надниркові залози складаються з двох шарів: внутрішнього мозкового і зовнішнього кіркового. Мозковий шар виробляє адреналін і норадреналін, які діють симпатикотропно, посилюють роботу серця, підвищують кров’яний тиск.

Кірковий шар виробляє велику кількість гормонів названих кортикостероїдами, які поділяються на таки групи: мінералокортикоїди – регулює обмін електролітів і співвідношення між йонами калію і натрію, посилює запальну реакцію і вироблення антитіл; глюкокортикоїди – регулюють вуглеводний обмін, стимулюють утворення глюкози з білків і жирів з відкладанням в печінці глікогену, діють протизапально, протиелергічно; андростероїди – впливають на статеву сферу.

Гіперфункція мозкового шару призводить до підвищення артеріального тиску, тахікардії і спазму периферичних судин.

Гіперфункція кіркового шару. Причини: посилена діяльність гіпофіза (АКТГ), пухлини, різко збільшується утворення глюкози із білків, настає гіперглікемія. З вуглеводів утворюються жири, накопичується вода, м’язи стають дряблими, дистрофічними.

Гіпофункція кіркової речовини залоз проявляється у людей аддісоновою (бронзовою) хворобою. Причини: туберкульоз надниркових залоз, атрофія кіркової речовини. Характеризується підвищеною пігментацією шкіри.

При гіпофункції порушується вуглеводний обмін, настає стійка гіпоглікемія, змінюється мінеральний обмін, зменшується вміст натрію, зростає концентрація калію, знижується рн крові, у тварин згущується кров, збільшується кількість еритроцитів, а об’єм плазми зменшується. Усі ці патологічні зміни призводять до виснаження тварини і в кінцевому наслідку до її загибелі.

6. Порушення функції підшлункової залози.

Внутрішня секреція підшлункової залози здійснюється острівцями Лангерганса і має три види клітин: α, β, γ клітини. β-клітини виробляють інсулін який впливає на всі обміни речовин, однак в першу чергу на вуглеводний, стимулює утворення глікогену в печінці, окислення глюкози, гальмує утворення глюкози з білків, підвищує проникність клітин стосовно глюкози, регулює активність ферментів. При недостатності утворення інсуліну печінка і м’язи втрачають здатність відкладати глікоген і виникає гіперглікемія і глюкозурія, посилено утворюються вуглеводи з білків і жирів, внаслідок чого розвивається цукровий діабет.

Гормон глюкагон стимулює розпад глікогену в печінці, спричинює гіперглікемію, не впливає на розщеплення глікогену в м’язах.

Гормон ліпокаїн регулює обмін жиру в печінці, перешкоджає нагромадження кетонових тіл і цим запобігає розвитку жирової інфільтрації печінки.