- •Зверніть увагу
- •Предмет і задачі патофізіології і патанатомії.
- •Патофізіологія Патанатомія
- •2. Методи вивчення.
- •3. Зв’язок патології з іншими клінічними дисциплінами.
- •Вчення про хворобу
- •Зверніть увагу
- •1. Загальне поняття про хворобу і здоров’я.
- •2. Патологічні явища, що супроводжують хворобу.
- •3 . Перебіг хвороби:
- •4. Періоди (стадії) і закінчення хвороби:
- •Класифікація хвороб.
- •5. Які умови виникнення хвороб? Етіологія
- •Зверніть увагу
- •1. Поняття про етіологію.
- •2. Умови виникнення хвороб.
- •3. Поняття про рецепцію.
- •Зверніть увагу
- •Дія механічного чинника.
- •2. Дія фізичних чинників.
- •3. Дія хімічних чинників.
- •4. Дія біологічних чинників.
- •Патогенез
- •Зверніть увагу
- •Поняття про патогенез.
- •2. Причинно-наслідковий зв’язок і основна ланка патогенезу.
- •3. Роль нервової і ендокринної системи в розвитку хвороби.
- •4. Шляхи поширення хвороботворних агентів в організмі.
- •5. Значення виду, породи, статі і віку тварини в патогенезі.
- •6. Компенсаторні механізми виздоровлення.
- •7. Шок і колапс.
- •Реактивність організму
- •Зверніть увагу
- •Реактивність, її види та характеристика.
- •2. Залежність реактивності організму від стану нервової і ендокринної системи.
- •3. Бар’єрні системи організму.
- •4. Імунологічна реактивність.
- •5. Алергічна реактивність.
- •6. Анафілаксія.
- •7. Місцеві прояви алергії.
- •Патофізіологія розладу крово-, лімфообігу і тканинної рідини
- •Зверніть увагу
- •1. Розлад кровообігу.
- •Порушення лімфообігу
- •3. Розлад вмісту тканинної рідини
- •Зверніть увагу
- •1. Класифікація некрозу.
- •Клініко-анатомічні форми некрозу
- •Закінчення некрозів.
- •Атрофія
- •Зверніть увагу
- •Класифікація атрофії.
- •Ознаки атрофії.
- •Дистрофія
- •Зверніть увагу
- •1. Патогенез дистрофії.
- •Порушення пігментації
- •Мінеральна дистрофія
- •Камені (конкременти)
- •Зверніть увагу
- •1. Поняття про смерть, її види і причини.
- •П ричини смерті
- •3. Ознаки смерті.
- •Вади розвитку
- •Зверніть увагу
- •Вади розвитку їх поняття та характеристика.
- •2. Виродливість, їх причини та характеристика.
- •Гіпертрофія, регенерація, їх види і ознаки
- •Зверніть увагу
- •1. Поняття про гіпертрофію.
- •2. Класифікація гіпертрофії.
- •Гіпертрофія
- •3. Регенерація та її види.
- •4. Регенерація тканин і органів.
- •Запалення
- •Зверніть увагу
- •1. Етіологія запалення.
- •2. Патогенез запалення.
- •3. Ознаки запалення.
- •4. Явища, що супроводжують запалення.
- •Судинна реакція та ексудація.
- •5. Вчення і.І. Мечнікова про фагоцитоз.
- •6. Вплив нервової і ендокринної системи на запалення.
- •7. Закінчення і значення запалення для організму.
- •8. Класифікація запалення.
- •Геморагічне
- •Хронічне
- •Розлад теплорегуляції. Гарячки
- •Зверніть увагу
- •1. Розлад теплорегуляції.
- •2. Лихоманки: причини і механізм розвитку.
- •Лихоманки
- •3. Стадії лихоманки (гарячки).
- •4. Типи температурних кривих.
- •4. Відмінність лихоманки від перегрівання.
- •5. Обмін речовин при лихоманці.
- •6. Роль цнс і ендокринних залоз в розвитку лихоманки.
- •7. Значення лихоманки.
- •Пухлини
- •Зверніть увагу
- •1. Поняття про пухлини та їх причини.
- •2. Патогенез пухлин.
- •3. Вплив нервової і ендокринної регуляції на пухлинний процес.
- •4. Класифікація пухлин.
- •Класифікація пухлин за гістологічним принципом.
- •4.2. Сполучнотканинні пухлини.
- •4.3. М’язові пухлини.
- •4.4. Пухлини із нервової тканини.
- •4.5. Пухлини меланіноутворюючих тканин.
- •Патологія серцево-судинної системи і органів кровотворення
- •Зверніть увагу
- •1. Патофізіологія системного кровообігу та її причини.
- •2. Серцева недостатність кровообігу.
- •3. Порушення функції серця.
- •4. Запалення ендокарду.
- •5. Пороки серця.
- •6. Запалення міокарду.
- •7. Запалення перикарду.
- •8. Гіпертрофія серця.
- •9. Патологія судин.
- •10. Запалення селезінки.
- •11. Запалення лімфатичних вузлів.
- •Патологія системи крові
- •Зверніть увагу
- •1. Причини і види порушення загальної кількості крові.
- •2. Анемія, її класифікація та характеристика.
- •3. Якісні зміни еритроцитів.
- •4. Якісні і кількісні зміни лейкоцитів.
- •Патологія органів дихання
- •Зверніть увагу
- •1. Розлад зовнішнього дихання.
- •2. Порушення вентиляції і кровотоку в легенях.
- •3. Розлад внутрішнього дихання.
- •4. Запальні захворювання легень.
- •4. Патологічні процеси в легенях.
- •6. Враження плевральної порожнини і плеври.
- •7. Зміни форми грудної клітки.
- •Патологія системи травлення
- •Зверніть увагу
- •1. Причини і види порушення травлення.
- •2. Порушення апетиту і спраги.
- •3. Порушення прийому корму, слиновиділення, ковтання.
- •4. Порушення функцій стравоходу.
- •5. Порушення травлення в однокамерному шлунку.
- •6. Порушення травлення в передшлунках жуйних.
- •7. Патологічні процеси в шлунку.
- •8. Порушення кишкового травлення.
- •9. Зміщення кишечнику
- •10. Перитоніт.
- •Патологія печінки
- •Зверніть увагу
- •1. Методи вивчення функції печінки.
- •2. Порушення бар’єрної функції печінки.
- •4. Порушення жовчоутворення і жовчовиділення.
- •5. Гепатози врх і птиці.
- •6. Токсична дистрофія печінки.
- •7. Гепатити.
- •Патологія сечостатевої системи
- •Зверніть увагу
- •1. Причини порушення функції нирок.
- •2. Порушення функції нирок.
- •4. Запалення нирок.
- •5. Патологічні процеси в нирках, сечоводах, сечовому міхурі і уретрі.
- •6. Патологоанатомічні зміни в статевих органах самців.
- •7. Патологоанатомічні зміни в статевих органах самок.
- •8. Запалення молочної залози.
- •Патологія ендокринної системи
- •Зверніть увагу
- •1. Причини ендокринних порушень.
- •2. Порушення функції гіпофіза.
- •3. Порушення функції щитовидної залози.
- •4. Порушення функції прищитоподібних залоз.
- •5. Порушення функції надниркових залоз.
- •6. Порушення функції підшлункової залози.
- •7. Стрес і адаптаційний синдром.
- •Патологія нервової системи
- •Зверніть увагу
- •1. Причини та види розладу діяльності нервової системи.
- •2. Порушення чутливості нервової системи.
- •3. Порушення рухливої функції нервової системи.
- •4. Порушення трофічної функції нервової системи.
- •5. Порушення вищої нервової діяльності.
- •6. Порушення функції вегетативної нервової системи.
- •Патологія обміну речовин
- •Зверніть увагу
- •1. Поняття про обмін речовин.
- •2. Голодування та його види.
- •3. Порушення обмінів.
- •4. Порушення кислотно-основного стану.
- •5. Хвороби, що пов’язані з порушенням обміну речовин.
- •6. Гіпо- і гіпервітамінози.
- •Отруєння
- •Зверніть увагу
- •1. Загальна характеристика отруєнь.
- •2. Патологоанатомічні зміни при отруєнні сполуками миш’яку.
- •Патологоанатомічні зміни при інфекційних хворобах тваринах
- •Зверніть увагу
- •1. Загальна характеристика інфекційних хвороб.
- •2. Патоморфологія гострих бактеріальних інфекційних хвороб.
- •3. Патоморфологія хронічних інфекційних хвороб.
- •4. Патоморфологія вірусних хвороб.
- •Патоморфологія мікозів і мікотоксикозів
- •Зверніть увагу
- •1. Загальна характеристика мікозів і мікотоксикозів.
- •2. Патоморфологія актиномікозу.
- •3. Патоморфологія аспергільозу.
- •4. Патоморфологія стахіботріотоксикозу.
- •5. Патоморфологія мукормікозу.
- •6. Патоморфологія фузаріотоксикозу.
- •Патоморфологія інвазійних хвороб
- •Зверніть увагу
- •1. Загальна характеристика інвазійних хвороб.
- •2. Патоморфологія хвороб, що спричинена найпростішими.
- •3. Патоморфологія хвороб, що спричинена гельмінтами.
- •3.1. Фасціольоз.
- •3.2. Ехінококоз.
- •3.3. Цистицеркози.
- •3.4. Трихінельоз.
- •3.5. Диктіокаульоз.
- •Розтин трупів
- •Зверніть увагу
- •1. Поняття про розтин, його види.
- •2. Місце розтину, обладнання і інструменти.
- •3. Підготовка, час і порядок розтину.
- •4. Методи розтину.
- •5. Особливості розтину трупів однокопитних тварин.
- •6. Особливості розтину трупів жуйних тварин.
- •7. Особливості розтину трупів всеїдних тварин.
- •8. Особливості розтину трупів птахів.
- •9. Додаткові дослідження.
- •10. Документація розтину.
- •11. Знищення і збереження трупного матеріалу.
- •Термінологічний словник, поняття
- •Література
Розтин трупів
Зміст
Поняття про розтин, його види.
Місце розтину, обладнання і інструменти.
Підготовка, час і порядок розтину.
Методи розтину.
Особливості розтину трупів однокопитних тварин.
Особливості розтину трупів жуйних тварин.
Особливості розтину трупів всеїдних тварин.
Особливості розтину трупів птахів.
Додаткові дослідження.
Документація розтину.
Знищення і збереження трупного матеріалу.
Прочитайте
1 Налетов Н.А. Патофизиология и патанатомия животных, 302-338 с.
Зверніть увагу
1. Поняття про розтин, його види.
Розтином називається всебічне дослідження трупів або вимушено забитих тварин з метою виявлення патолого-анатомічних змін в організмі та з’ясування причин смерті. Латинська назва розтину – sectio.
Види розтину. За призначенням розтини бувають патолого-анатомічними та судово-ветеринарними. Патолого-анатомічним розтин трупів тварин називають у тому випадку, коли причина смерті не викликає підозри про навмисні або злочинні дії. Патолого-анатомічні розтини здебільшого проводять з діагностичною, науковою або навчальною метою.
Судово-ветеринарним називається розтин, який проводиться при підозрі злочинних дій, що викликали смерть тварини, або недбайливого, грубого чи жорсткого поводження з ними.
Організація проведення цих двох різновидів розтину має суттєві відмінності:
патолого-анатомічний розтин проводиться з ініціативи працівника ветеринарної медицини, а судовий – за офіційним розпорядженням слідчих органів або суду; експертом у такому випадку призначають лікаря ветеринарної медицини з відповідним досвідом роботи;
при проведенні патолого-анатомічного розтину присутнім бувають доглядачі (власники) тварин, керівники підрозділів, а при судовому обов’язковою є присутність понятих (спеціально запрошених свідків) і представника судової влади;
при судовому розтині порядок дослідження визначається змінами, що викликали смерть, при патолого-анатомічному – він є традиційним і визначається звичайною практикою (схема його наводиться нижче);
документується патолого-анатомічний розтин протоколом, який підписують лікар та присутні співробітники відповідного підрозділу (доглядач, завідуючий фермою); судовий розтин документується актом, який підписують члени комісії (експерт, поняті, представник судової влади).
Повний розтин – досліджуються всі органи і системи трупа. Частковий – досліджуються де-які органи або системи трупа.
2. Місце розтину, обладнання і інструменти.
Патолого-анатомічний розтин трупів тварин проводять у спеціально обладнаних приміщеннях – секційних залах і прозекторіях, які є при ветеринарних інститутах і лабораторіях, а також на заводах з виробництва м’ясо-кісткового борошна. У приміщеннях, де утримують тварин, і на пасовищах трупи розтинати забороняється, щоб запобігти інфікуванню навколишнього середовища та поширенню інфекційних хвороб. Розтин проводять на спеціальних майданчиках і в приміщеннях, які розташовані біля біотермічних ям. Найкращим місцем для проведення розтину трупів тварин є секційні зали.
Секційний зал повинен відповідати таким вимогам:
- секційні приміщення повинні бути просторими і світлими, з вентиляцією; мати водопровід з гарячою та холодною водою і ізольовану від загальної мережі каналізацію;
- співвідношення площі вікон до підлоги – 1:4 – 1:5;
- витяжна вентиляція повинна бути розрахована на повну заміну повітря в приміщенні за одну годину;
- стіни покривають водонепроникним матеріалом (кахель, олійна фарба);
- підлога (цементована або вистелена плиткою) має необхідний ухил для стоку води, яка подається в спеціальний резервуар для знезараження дезинфікуючими засобами.
Секційний зал обладнують столами для розтину трупів дрібних та великих тварин. Столи покривають водонепроникним матеріалом, щоб їх можна було легко вимити і продезинфікувати. Стіл для великих тварин повинен бути 2,5 м довжиною, 1,1 м шириною, 0,3 м висотою; стіл для дрібних тварин – 1,4 м довжиною, 0,8 м шириною, 0,8 – 0,9 м висотою.
Крім секційних столів, необхідно мати маленький столик для інструментів, які використовуються під час розтину; столи для запису протоколів; шафи, спеціально обладнані для зберігання інструментів, халатів, гумових рукавичок, реактивів та інших матеріалів.
Для проведення розтину потрібно мати такі інструменти:
- Великий черевисто-гострокінечний ніж; його ручка повинна бути зручною, підігнаною під пальці в зігнутому положенні і надійно фіксуватися в руці. Такі ножі мають бути різних розмірів (залежно від розмірів трупа), і вони є найбільш універсальними для зняття шкури, відділення кінцівок, виконання глибоких розрізів м’язів, розрізу паренхіматозних органів та ін.
- Кілька скальпелів різного розміру з черевистим і прямим лезами (частіше використовуються для розтину трупів дрібних тварин і препарування).
- Ніж для дослідження мозку: лезо ножа пряме, тонке, широке, на кінці заокруглене. Таким ножем роблять поперечні розрізи тканини мозку у вигляді пластинок, завтовшки 1 – 1,5 см.
- Кишкові ножиці двох розмірів: одні – завдовжки близько 21 см, другі – близько 30 см. Одна бранша ножиці довша за другу приблизно на 2,5 см і має заокруглений кінець.
- Ножиці різного розміру з ґудзиками на кінцях або із заокругленими кінцями для розрізу судин, бронхів, вивідних каналів, залоз та ін.
- Ножиці для перерізування ребер (реберні ножиці); за формою ріжучих елементів схожі із садовими ножицями.
- Лучкова і листкова пилки.
- Подвійна пилка для розтину спинномозкового каналу трупів дрібних тварин (використовується рідко).
- Пінцети анатомічні та хірургічні різних розмірів.
- Молоток для розтину.
У патологічній практиці можуть використовуватися і інші інструменти, але не так часто, як зазначені вище (лещата, долота, сокира та ін.)
Інструменти протягом усього розтину знаходяться на спеціально обладнаному столику. Не дозволяється залишати інструменти в порожнинах тіла, встромляти в м’язи.
Інструменти, особливо ножі, повинні бути гострими. Це дає можливість легко робити рівні і глибокі розрізи. Більшість розрізів виконують секційним ножем; паренхіматозні органи – секційним або мозковим ножами. Розрізи роблять рівні, глибокі, широким рухом руки до себе або зліва на право чи – навпаки. При розрізі м’яких тканин, наприклад мозку, ніж змочують водою, оскільки на сухому ножі залишаються кусочки тканин, що у свою чергу сильно змінює вид поверхні розрізу. Розрізи ножами і ножицями проводять під контролем зору, а не наосліп, що особливо важливо при роз’єднанні та видаленні органів.
З метою запобігання забрудненню верхнього одягу під час розтину використовують спецодяг: халати, шапочки, клейончасті фартухи та нарукавники, гумові рукавички та чоботи.