Патоморфологія інвазійних хвороб

Зміст

1. Загальна характеристика інвазійних хвороб.

2. Патоморфологія хвороб, що спричинена найпростішими:

   1. Бабезіози.

   2. Тейлеріоз.

   3. Еймеріози.

3. Патоморфологія хвороб, що спричинена гельмінтами:

   1. Фасціольоз.

   2. Ехінококоз.

   3. Цистицеркози.

   4. Трихінельоз.

   5. Диктіокаульоз.

Прочитайте

1 Налетов Н.А. Патофизиология и патанатомия животных, 293-302 с.

2 Забелло Є.М. Патологічна анатомія інфекційних хвороб, 189-197, 202-204, 207-209, 211-214, 240-242, 244-246 с.

Зверніть увагу

1. Загальна характеристика інвазійних хвороб.

Це група хвороб, яка викликана паразитами тваринного походження. Наука, яка вивчає інвазійні хвороби – паразитологія і поділяється на протозоологія – вивчає одноклітинні організми і хвороби, які вони викликають; гельмінтологія – вивчає паразитичні черви і хвороби, які вони викликають; арахноентомологія – вивчає паразитичних паукоподібних, комах, кліщів і хвороби, які вони викликають.

2. Патоморфологія хвороб, що спричинена найпростішими.

Хвороби викликані внутрішньоклітинними одноклітинними паразитами. Вони поділяються на піроплазмідози, еймеріози.

Піроплазмідози – група трансмісивних протозойних хвороб, збудником яких є найпростіші ендоглобулярні паразитичні організми крові, що відносяться до ряду Piroplasmida і включають збудників двох родин: Babesiidae i Theileriidae, а захворювання, що спричиняються ними називаються бабезіозами і тейлеріозами.

Паразити локалізуються в еритроцитах крові або в клітинах системи ретикулярних макрофагів, викликаючи їх руйнування. Передаються збудники хвороби від хворої тварини здоровим іксодовими кліщами.

Характерними клінічними ознаками для цієї групи хвороб є гарячка, анемія, жовтяниця, гемоглобінурія. Збудники піроплазмідозів спецефічні для кожного виду тварин.

Кокцидіози – протозойні хвороби, що спричинені найпростішими класу споровиків ряду Coccidiida родини Eimeriidae і роду Eimeria. Захворювання які вони спричиняють називаються еймеріозами. Залежно від виду тварин паразитують в епітеліальних клітинах слизових оболонок кишечнику, жовчних протоків, ниркової миски, викликаючи їх ушкодження.

2.1. Бабезіози – гостропротікаюча хвороба жуйних і коней, що характеризується виснаженням, жовтяницею слизових оболонок, підшкірної клітковини, міжм’язової сполучної тканини, фасцій, сухожиль, крововиливами в лімфатичних вузлах, на слизових оболонках кишечнику та інших органах. Кров рідка, погано зсідається. Серце збільшене, м’яз в’ялий з плямистими і смугастими крововиливами, в перикарді рідина жовтуватого кольору, навколосерцевий жир жовтяничний. Селезінка збільшена, темно-червоного кольору, на розрізі пульпа повнокровна, під капсулою вогнищеві крововиливи. Нирки збільшені, розм’якшені з крапковими крововиливами, колір їх сірий або сіро-жовтий. Печінка збільшена, гіперемійована, місцями жовто-глинистого кольору, в’яла. Жовчний міхур переповнений густою жовчю. В сечовому міхурі сеча червоного кольору. Слизова кишечнику гіперемійована.

2.2. Тейлеріоз – гостра трансмісивна хвороба ВРХ, що характеризується різко вираженим геморагічним діатезом, різким збільшенням селезінки та вузликовими ураженнями слизової оболонки сичуга, нирок та інших органів. Видимі слизові оболонки анемічні, слабко жовтяничні з крапковими крововиливами. Лімфатичні вузли збільшені в 3-5 разів, соковиті, пронизані крововиливами. Клітковина, що їх оточує в стані серозного набряку з крововиливами. Селезінка різко збільшена, темно-червоного кольору, на розрізі пульпа повнокровна. Печінка з ознаками білкової і жирової дистрофії.

До спецефічних для тейлеріозу змін відносять вузликові ураження і розвиваються вони в багатьох органах, шкірі, кон’юнктиві, слизових оболонках дихальних шляхів, кишечнику, жовчному міхурі, печінці, нирках, серці і скелетній мускулатурі. А найбільш характерні є вузлики на слизовій оболонці сечового міхура.

2.3. Еймеріози – спричинені найпростішими з роду Eimeriae, хворіють кури, гуси, велика і дрібна рогата худоба та інші. Найчастіше хворіє молодняк тварин.

Еймеріоз кролів – хворіють кроленята віком 3-4 місяці весною і літом. Трупи їх виснажені, слизові оболонки бліді або жовтяничні. Основні зміни відбуваються в тонкій кишці або печінці. Кишка наповнена газами з великою кількістю слизу, стінка дванадцятипалої кишки гіперемійована, з крапковими крововиливами. Ентероцити ворсинок містять велику кількість паразитів і піддаються некрозу і злущенню, спостерігаються виразки, в окремих ділянках дифтеретичне запалення. При підгострому перебігу слизова оболонка кишки сірого кольору, з боку серозної оболонки помітні численні дрібні тверді вузлики білуватого кольору завбільшки з просяне зерно. Вміст вузликів складається з гнійно-некротичних мас і кокцидій.

Печінка збільшена в 2-3 рази, під капсулою і на розрізі жовтувато-білого кольору вузлики розміром від просяного зерна до горошини, які наповнені кокцидіями. При хронічному перебігу навколо жовчних протоків розростається сполучна тканина, що призводить до розвитку біліарного цирозу печінки, що супроводжується атрофією печінкової паренхіми. Слизова оболонка жовчних протоків зруйнована, частково або повністю десквамована (злущена). В жовчі зруйнований епітелій і ооцисти.

Еймеріоз курей – хворіють частіше курчата до 3 місяців. Трупи їх виснажені. Слизові оболонки, гребінь, сережки анемічні. Пір’я навколо клоаки і кінцівок забруднені рідкими екскрементами з домішками крові. Сліпі кишки потовщені в 3-5 разів, темного кольору, на розрізі геморагічне запалення, в просвіті кишок згустки крові.