Патологоанатомічні зміни при інфекційних хворобах тваринах

Зміст

1. Загальна характеристика інфекційних хвороб.

2. Патоморфологія гострих бактеріальних інфекційних хвороб:

   1. Сепсис.

   2. Сибірка.

   3. Емфізематозний карбункул.

   4. Бешиха свиней.

   5. Пастерельоз.

   6. Сальмонельоз.

   7. Колібактеріоз.

   8. Дизентерія свиней.

2.9. Набрякові хвороба свиней.

10. Лептоспіроз.

11. Інфекційний атрофічний риніт свиней.

1. Патоморфологія хронічних інфекційних хвороб:

1. Туберкульоз.

2. Паратуберкульоз.

3. Бруцельоз.

4. Сап.

5. Некробактеріоз.

1. Патоморфологія вірусних хвороб:

1. Чума свиней.

2. Чума м’ясоїдних.

3. Чума птиці.

4. Хвороба Ауєскі.

5. Віспа.

6. Ящур.

7. Сказ.

8. Лейкози.

9. Інфекційний ринотрахеїт ВРХ.

10. Нейролімфоматоз птахів (хвороба Марека).

11. Губчастоподібна енцефалопатія.

4.11. Ензоотичний енцефаліт свиней (хвороба Тешена).

Прочитайте

1 Налетов Н.А. Патофизиология и патанатомия животных, 249-288 с.

2 Забелло Є.М. Патологічна анатомія інфекційних хвороб, 11-50, 60-82, 87-136 с.

Зверніть увагу

1. Загальна характеристика інфекційних хвороб.

Інфекційні хвороби – група хвороб, що їх спричиняють патогенні мікроорганізми: бактерії, мікоплазми, хламідії, рикетсії, спірохети, гриби, віруси та інші. Суть – становить інфекційний процес, розвиток якого можливий при проникненні патогенного або умовно патогенного збудника в організм тварин, де він розмножується та поширюється, залежно від стану резистентності, захисних пристосувань організму та умов утримання.

На проникнення збудника хвороби організм реагує складними патофізіологічними та імуноморфологічними реакціями. Захисні реакції організму спрямовані на знищення збудника та відновлення структурних і функціональних порушень, що виникли в ході інфекційного процесу.

Потрапивши в організм тварини, збудник пристосовується до нових але необхідних для його життя умов, розмножується і утворює токсичні речовини. А збоку організму проявляються певні хворобливі явища: загальне пригнічення, підвищення температури тіла, виникнення розладів серцево-судинної, нервової та інших систем, посилення діяльності різних захисних механізмів, утворення антитіл тощо.

Розвиток інфекційної хвороби характеризується такими періодами: інкубаційний (прихований), продромальний (період передвісників), період прояву типових клінічних ознак і патоморфологічних змін, період згасання, період видужування (реконвалесценція).

Характер інкубаційного процесу залежить від виду і ступеня вірулентності мікроорганізмів та реактивності макроорганізму. При бактеріальних інфекціях відбувається розмноження збудників у просвіті порожнин, кишечнику, альвеолах і супроводжується чітко вираженою ексудативною та клітинною переважно лейкоцитарної реакції. Фагоцитоз бактерій лейкоцитами і мікрофагами є одним із основних захисних механізмів при бактеріальних інфекціях.

При вірусних захворюваннях збудники розмножуються переважно внутрішньоклітинно, ексудативна та лейкоцитарна реакція відсутні або виражені дуже слабко.

Залежно від тривалості захворювань і вираженості клінічних ознак розрізняють надгострий, гострий, підгострий і хронічний перебіг хвороби, типові чи атипові її прояви.

На місці первинного контакту інфекційного агенту з тканинами організму відбувається його розмноження, накопичення. Розвивається вогнище запалення, що називається первинним афектом. Разом з ушкодженими лімфатичними вузлами і лімфосудинами, що йдуть до них утворюється первинний комплекс.

Інфекційний агент після розмноження в межах первинного вогнища може поширюватись в організмі – дисемінація збудника. Збудник потрапляє в кровоносні і лімфатичні судини. Проникнення бактерій в кров – бактеремія, а вірусів – вірусемія.

Такі явища відбуваються постійно на ранніх стадіях розвитку інфекційного процесу. При виникненні явищ в різних органах виникають патологічні явища, що спричинені одним і тим самим збудником, то цей процес називають генералізацією.

Майже всі інфекційні хвороби, супроводжуються гіперпластичними реакціями в лімфатичних вузлах і селезінці, що мають вогнищевий чи дифузний характер. Характерними морфологічними ознаками інфекційних хвороб є розлад кровообігу: гіперемії, крововиливи, тромбози, інфаркти, емболії, запальні набряки, а також запальні, дистрофічні та некробіотичні процеси.

Для багатьох інфекційних хвороб характерна ознака – утворення інфекційних гранульом, що мають специфічну морфологічну будову і є наслідком імунологічних процесів, які обмежують подальше поширення збудника хвороби.