Вади розвитку

Зміст

1. Вади розвитку, їх поняття та характеристика

2. Виродливість, їх причини та характеристика

 Прочитайте

1.Нальотов Н.О. Патологічна фізіологія і патологічна анатомія сільськогосподарських тварин – К.: Вища школа, 1978 – 120-125

2.Потоцький М.К. Вади розвитку тварин – Ветеринарна медицини в Україні – 2001.№12,24–25с.

Зверніть увагу

1. Вади розвитку їх поняття та характеристика.

Відхилення від нормальної будови організму, обумовлені неправильним внутрішньоутробним розвитком зародка, нерідкі і різноманітні. Порушення розвитку можуть торкатись внутрішніх органів і систем, являти собою зміни зовнішнього вигляду і форми тіла тварини або ж одночасно поєднувати ті й інші.

Етіологію, патогенез, прояви вад розвитку як окремих органів чи їх частин, так і цілого організму, вивчає наука тератологія (гр. teras, teracos – знак, диво, потвора, виродок + logos – поняття, вчення). Нагромадженню відомостей про виродливість сприяв розвиток анатомії та експериментальної ембріології, зокрема праці видатних вітчизняних вчених – К.Ф. Вольфа, К.М. Бера, І.Я. Тура та інших.

Залежно від фізіологічного значення, характеру і ступеня порушення нормальної будови різні невідповідності органів прийнято зараховувати до таких категорій.

Аномалії – неправильна будова тканин і органів, що торкається іноді дуже істотних відхилень від нормальних форм. Вони виявляються або в недорозвиненні тканин і органів, або в цілковитій їх відсутності (з’явлення однієї нирки підковоподібної форми, недорозвинення або цілковита відсутність другої нирки).

2. Виродливість, їх причини та характеристика.

Відхилення від нормальної будови тіла тварини найчастіше стосується внутрішніх тканин і органів, порушення ж у будові зовнішніх форм тіла тварини прийнято називати виродливістю.

З викладеного можна зробити висновок, що між аномалією і виродливістю різкої межі провести не завжди можливо. Об’єм, характер і взаємовідношення окремих змінених тканин і органів дають ряд перехідних форм від аномалій до виродливостей.

Виродливостями прийнято називати стійкі відхилення в будові зовнішніх форм організму на ґрунті неправильного внутрішньоутробного розвитку зародка.

Характер і ступінь виродливості залежить від періоду її виникнення протягом внутрішньоутробного життя плода і причини, яка її обумовила.

У даний час причини з’явлення відхилень від нормальної будови науково досліджується. Вивченням процесів розвитку зародка в їх причинному зв’язку з певними впливами займається експериментальна ембріологія. Метод її полягає в тому, що у плода в умовах експерименту штучно спричиняють недолік розвитку з допомогою зміни зовнішніх умов. На зародок діють зниженням або підвищенням температури, промінням радію, рентгена, хірургічними операціями, зміною годівлі.

Причини, які обумовлюють утворення виродливостей, можуть бути внутрішнього і зовнішнього походження.

До внутрішніх причин зараховують патологічний стан самих зародкових клітин: яйця або спермія як основної речовини з якої розвивається плід.

Зовнішні причини включають механічні і травматичні впливи: удари, ушиби, струси. Далі йдуть внутрішньоутробні впливи: тиск з боку амніона, недостатнє живлення ембріона, недолік амніональної рідини, амніотичні нитки, зрощення амніона з плодом. Сюди слід додати фізико-хімічні впливи з боку навколоплідної рідини, коливання температури, недостачу кисню, і нарешті, отруєння материнського організму.

Період внутрішньоутробного розвитку плода, в якому шкідливий вплив спотворив нормальний ріст зародка, позначається як тератогенний термінальний період. При цьому помічено, що чим ближче ушкодження до моменту запліднення яйця, тим складнішими виявляються недоліки розвитку.

За зовнішніми ознаками виродливості в основному можуть бути поділені на дві групи – поодинокі і подвійні.

До поодиноких виродливостей звичайно зараховують пороки розвитку в окремих плодах, причому тих, що торкаються як цілого організму, так і окремих його частин. Так виродок, який немає ніяких зовнішніх ознак тварин і являє просто кулясте утворення з добре розвинутою шкірою, вкритою шерстю, називається аморфус глобазус.

Виродливості в будові голови виявляються у відсутності черепної кришки або мозку. При відсутності частини черепної коробки може статися вип’ячування мозку з усіма його оболонками через отвір в черепних кістках, хоч і вкритих шкірою. Така виродливість називається грижа мозку.

Спостерігається неправильний розвиток черепа внаслідок зрощення окремих частин голови. Зрощення пари очних зачатків призводить до утворення єдиного ока – циклопії.

Незрощення м’яких частин верхньої губи обумовлює утворення так званої заячої губи. При незрощенні верхньощелепних кісток з міжщелепними утворюються щілини і сполучення між ротовою і носовою порожнинами – вовча паща..

Пороки розвитку хребта полягають в незрощенні спинномозкового каналу, недорозвиненні спинного мозку, відсутності твердої мозкової оболонки, а також дуг і остистих відростків хребців. Пороки розвитку грудної і черевної порожнини найчастіше спостерігаються у вигляді розщеплення сегментів грудної кістки. В цьому випадку через отвір, що утворився, не вкритий шкірою, звичайно випадає серце. Через розщеплену черевну стінку відбувається випадання черевних нутрощів.

Вади в розвитку зовнішніх статевих органів і заднього проходу зустрічаються у вигляді незрощення сечовипускального каналу і зрощення анального отвору.

Виродливості, які торкаються розвитку кінцівок, виявляються у відсутності однієї або кількох кінцівок чи у зменшенні їх розміру.

Порушення в розвитку статевих залоз і зовнішніх статевих органів часто характеризуються наявністю і чоловічих, і жіночих залоз або органів у одного індивідуума – гермафродитизмом.

Подвійні виродливості виникають внаслідок утворення з одного яйця двох плодів, такі плоди можуть бути рівномірно розвиненими і мати нормальну будову. В цьому випадку вони називаються близнюками.

Якщо два плоди, що вийшли з одного яйця, залишаються з’єднаними один з одним і рівномірно розвинуті, подібні ненормальності називаються як симетричні подвійні виродливості.

Асиметричними подвійними називаються виродливості, коли один плід цілком розвинутий, а другий прикріплений до першого у вигляді недорозвинутого придатка. Перший, розвинутий плід називається – аутозитом, а придаток – паразитом. Паразит може бути прикріплений в будь-якій ділянці зовнішньої поверхні тіла хазяїна або може бути всередині його у вигляді зовсім недорозвинених частин.

Виродливості, які не дають організму переваг і навіть заважають йому в розвитку і житті, в поколіннях не затримуються.

Верифікація вад розвитку має велике теоретичне значення. Для визначення діагнозу використовують клінічні та патологоанатомічні дані й спеціальні методи дослідження – генеалогічні, цитологічні та біохімічні.

 Подумайте над питаннями

1. Що таке вади розвитку та їх причини?

2. Назвіть види виродливостей.

3. Як проявляються виродливості в будові голови?

4. Як проявляється порушення статевих залоз?

5. Як проявляється порушення у близнюків?

6. Що таке асиметричні виродливості?