
- •Самостійна робота № 1
- •3. Провідні риси характеру – ____________________________________________
- •4. Акцентуйовані риси характеру – ________________________________________
- •5. Умови формування характеру – ________________________________________
- •6. Як пов’язані між собою характер і темперамент?
- •7. Які риси поведінки людини свідчать про силу її характеру? Якими є психоло-
- •8. Чи має рацію з погляду психології твердження: «характер гартується в бо-
- •Література
- •Провідні риси характеру
- •Головні риси типового характеру
- •Формування характеру
- •1. Тест «Акцентуалізація особистості» (за методикою к. Леонгарда).
- •Реєстраційний бланк
- •3. Методика «Будинок, в якому ви живете».
- •4. Тест «Екстраверт чи інтроверт» (за методикою к. Юнга).
- •Висновки, рекомендації для розвитку позитивних рис характеру.
- •1. Тест «Акцентуалізація особистості» (за методикою к. Леонгарда).
- •Профіль особистісної акцентуалізації
- •Реєстраційний бланк
3. Методика «Будинок, в якому ви живете».
Діагностична мета: визначити основні риси характеру особистості сту-дента.
Інструкція: «Малюнок, створений людиною без роздумів, може багато ска-зати про риси характеру. Характер людини – сукупність психічних рис людини як результат його темпераменту і виховання, напрямок його волі і розуму. Щоб діз-натися про деякі особливості свого характеру, намалюйте на аркуші паперу зви-чайний будинок».
Інтерпретація результатів
Невеликий, низький будинок
Людина, яка малює будинок з дуже низьким дахом, скоріш за все почуває себе змореною, утомленою, любить згадувати про минуле.
Багатоповерховий будинок
Його звичайно малює суха, відлюдкувата людина, яка займається своїми власними проблемами.
Замок
Такий малюнок розкриває щось дитяче в характері, несерйозне, легковажне. Він означає, що у людини надто багата уява і відірваність від реального життя.
Вікна
Велике вікно скоріш за все говорить про відкритість, гостинність, товарись-кість. Одне або декілька невеликих вікон, вікна з решітки, віконницями – показ-ник прихованості, наявність комплексів, жадібності, невміння ні давати, ні при-ймати що-небудь від інших.
Двері
Якщо вони розміщені посередині фасаду, це говорить про привітність, гос-тинність. А ґанок – про ще більшу великодушність, почуття впевненості у собі. Відчинені двері значать товариськість. Зачинена – замкненість. Якщо двері закри-вають майже весь фасад, подібне свідчить про легковажність, непередбачливість
у вчинках, але і про великодушність.
Димар
Відсутність на малюнку димаря – ознака безчутливості. Димар, із якого не йде дим, означає те ж саме, але ця риса характеру викликана, без сумніву, розча-руванням у житті. Димар з димом – ознака великодушності, а якщо до того ж на димарі промальовані навіть цеглинки, то це свідчить про життєвий оптимізм.
Більшість людей віддають перевагу під час малювання певним кольорам, які теж зможуть відрити таємницю характеру, емоційного складу особистості.
Білий – синтез усіх кольорів, тому він є ідеальним кольором, «кольором мрії». У ньому закладений значущий смисл, оскільки він одночасно передає і блиск світа, і холод криги. Цьому кольору може віддати перевагу людина з будь-яким характером, він ніколи не відштовхує.
Чорний колір протистоїть білому. Це колір невпевненості, символізує тяжке сприйняття життя. Це колір максималізму, критики, осуду. Той, хто віддає пере-вагу чорному кольору, нерідко сприймає життя в темних тонах, невпевнений у со-бі, нещасливий, схильний до депресії, оскільки не сумнівається, що ідеали в житті недосяжні. Частіша зміна кольору на інший, більш яскравий, – показник того, що песимістичний настрій розсіюється.
Сірий – це улюблений колір розсудливих і недовірливих натур, які довго думають, перш ніж прийняти яке-небудь рішення. Це також нейтральний колір, якому віддають перевагу ті, хто боїться занадто голосно заявляти про себе. Якщо ж цей колір не подобається, то це показник імпульсивного, легковажного харак-теру.
Червоний – колір пристрасті. Якщо цей колір є на малюнку, то така людина смілива, вольова, владний тип, запальний, товариський. До того ж альтруїст. У людей, яких цей колір дратує, – комплекс неповноцінності, страх перед сварками, схильність до самітності, стабільність у відносинах.
Жовтогарячий – улюблений колір людей, що володіють інтуїцією, і при-страсних мрійників.
Коричневий колір і всі його відтінки (колір землі) віддають перевагу ті, хто твердо і впевнено стоять на ногах. Люди, які мають слабкість до нього, цінують традиції, сім’ю. Коли він неприємний, то це говорить про егоїстичність і себе-любність, про те, що ця людина потайлива, важко йде на відвертість.
Жовтий колір символізує спокійність, невимушеність у відносинах з людь-ми, інтелігентність. Коли його люблять, це означає товариськість, допитливість, сміливість, легке пристосування і вміння отримати задоволення від можливості подобатися і привертати увагу до себе людей. Коли ж він неприємний, то мова йде про людину зосереджену, песимістично налаштовану, з якою важко зав’язати знайомства.
Салатний – колір мізантропів і циніків. Подобається він тільки людям владним, які прагнуть нав’язати свою волю іншим, але самі бояться діяти, щоб не потрапити у скрутне становище.
Трояндовий – це колір життя, усього живого, він говорить про необхідність любити і бути добріше. Ті, кому він подобається, можуть розхвилюватися з при-воду будь-якої, навіть самої незначної події. У людей прагматичних цей колір викликає роздратування.
Фіолетовий колір говорить про дуже велику емоційність, чутливість, висо-ку духовність і ввічливість. Коли він неприємний – це ознака розвинутого почуття обов’язку, бажання жити тільки теперішнім. Це типовий колір розвинутих людей.
Синій – це колір неба, який за звичай зв’язують з духовною піднесеністю людини, її чистоти. Якщо він подобається, це говорить про сором’язливість і ме-ланхолійність; такій людині частіше треба відпочивати. Він швидко і легко втом-люється, йому дуже важливо почуття впевненості, доброзичливості оточуючих. У несприятливості цього кольору розкривається людина, яка хоче викликати вра-ження того, що він може все у цьому світі. Але, по суті, він – зразок невпевненості і замкненості. Байдужість до цього кольору говорить про легковажність почуттів, приховану під маскою ввічливості.
Зелений – колір природи, природності, самого життя, весни. Той, хто надає йому перевагу, боїться чужого впливу, шукає способу самоствердження, так як це для нього життєво важливо. Той, хто його не любить, лякається життєвих про-блем, мінливостей долі, взагалі – усього.