Адаптація до стресу
Адаптація — це динамічний процес, завдяки якому рухомі системи живих організмів, не дивлячись на мінливість умов, підтримують стійкість, необхідну для існування, розвитку і продовження роду. Саме механізм адаптації, виробле-ний у результаті тривалої еволюції, забезпечує можливість існування організму в постійно змінних умовах середовища.
Завдяки процесу адаптації досягається збереження|зберігання| гомеостазу при взаємодії організму із|із| зовнішнім світом. У зв’язку з цим процеси адаптації включають не тільки|не лише| оптимізацію функціонування організму, але і підтримку збалансованості в системі «організм-середовище|середа|». Процес адаптації реалізується всякий|усякий| раз, коли в системі «організм-середовище|середа|» виникають значущі зміни, і забезпечує формуван-ня нового гомеостатичного стану|достатку|, який дозволяє досягати максимальної ефектив-ності фізіологічних функцій і поведінкових реакцій. Оскільки організм і середови-ще|середа| знаходяться|перебувають| не в статичній, а в динамічній рівновазі, їх співвідношення міня-ються постійно, а отже, також постійно повинен здійснюється процес адаптації.
Наведене вище відноситься в рівній мірі і до тварин, і до людини. Проте істотною відмінністю людини є те, що вирішальну роль у процесі підтримки адек-ватних стосунків у системі «індивідуум-середовище», під час якого можуть змі-нюватися всі параметри системи, грає психічна адаптація.
Психічну адаптацію розглядають як результат діяльності цілісної самовряд-ної системи (на рівні «оперативного спокою»), підкреслюючи при цьому її сис-темну організацію. Але при такому розгляді картина залишається не повною. Не-обхідно включити у формулювання поняття потреби. Максимально можливе за-доволення актуальних потреб є, таким чином, важливим критерієм ефективності адаптаційного процесу. Отже, психічну адаптацію можна визначити як процес встановлення оптимальної відповідності особі і навколишнього середовища під час здійснення властивою людині діяльності, яка (процес) дозволяє індивідуумові задовольняти актуальні потреби і реалізовувати пов’язані з ними значущі цілі, забезпечуючи в той же час відповідність максимальній діяльності людини, його поведінки, вимогам середовища.
Психічна адаптація є|з'являється| суцільним процесом, який, разом з|поряд з| власне психічною адаптацією (тобто|цебто| підтримкою психічного гомеостазу), включає ще два аспекти:
оптимізацію постійної дії індивідуума з|із| оточенням;
встановлення адекватної відповідності між психічними і фізіологічними характеристиками.