1. Перевантаження або дуже|занадто| мале робоче навантаження, тобто завдання|задавання|, яке слід завершити за конкретний період часу.

Працівникові просто доручили непомірну кількість завдань|задавань| або необґрунто-ваний рівень випуску продукції на даний період часу. У цьому випадку зазвичай|звично| виникає неспокій|занепокоєння|, фрустрація (відчуття|почуття| краху|катастрофи|), а також відчуття|почуття| безнадійності і матеріальних втрат. Проте|однак| недовантаження може викликати|спричиняти| такі самі відчуття|почуття|. Працівник, не одержуючий роботи, відповідної його можливостям|спроможностям|, зазвичай|звично| від-чуває|почуває| неспокій|занепокоєння| щодо|відносно| своєї цінності і положення|становища| в соціальній структурі організації і відчуває себе явно ненагородженим.

2. Конфлікт ролей.

Конфлікт ролей виникає тоді, коли до працівника пред’являють суперечливі|суперечні| вимоги. Наприклад, продавець може отримати|одержувати| завдання|задавання| негайно реагувати на про-хання клієнтів, але|та|, коли його бачать таким, що розмовляє з|із| клієнтом, то говорять, щоб|аби| він не забував заповнювати полиці товаром.

Конфлікт ролей може також відбутися у результаті|унаслідок| порушення принципу єдиноначальності. Два керівники можуть дати працівникові суперечливі|суперечні| вказівки. Наприклад, директор заводу може зажадати від начальника цеху максимально збільшити випуск продукції, тоді як начальник відділу технічного контролю ви-магає дотримання стандартів якості.

Конфлікт ролей може також виникнути у результаті|унаслідок| відмінностей між нор-мами неформальної групи і вимогами формальної організації. У цій ситуації ін-дивідуум може відчути напругу|напруження| і неспокій|занепокоєння|, тому що|бо| хоче бути прийнятим групою, з одного боку, і дотримувати вимоги керівництва – з|із| іншою.

3. Невизначеність ролей.

Невизначеність ролей виникає тоді, коли працівник не упевнений у тому, що від нього чекають. На відміну від конфлікту ролей, тут вимоги не будуть су-перечливими|суперечними|, але і ухильні і невизначені|неозначені|. Люди повинні мати правильне уявлення про очікування|чекання| керівництва – що вони повинні робити|чинити|, як вони повинні робити|чинити| і як їх після|потім| цього оцінюватимуть.

4. Нецікава робота.

Деякі дослідження показують, що індивідууми, що мають цікавішу роботу, проявляють|виявляють| менше неспокою|занепокоєння| і менш схильні до фізичних нездужань, чим що зай-маються нецікавою роботою. Проте|однак| погляди на поняття «цікава» робота у людей розрізняється: те, що здається|видається| цікавим або нудним|скучним| для одного, зовсім не обов’яз-ково буде цікаве іншим.

5. Існують також й інші чинники|фактори|.

Стрес може виникнути у результаті|унаслідок| поганих фізичних умов, наприклад, від-хилень у температурі приміщення|помешкання|, поганого освітлення або надмірного шуму. Не-правильні співвідношення між повноваженнями і відповідальністю, погані канали обміну інформацією в організації і необґрунтовані вимоги співробітників один до одного теж|також| можуть викликати|спричиняти| стрес.

Ідеальним буде таке положення|становище|, коли продуктивність знаходиться|перебуває| на мож-ливо вищому рівні, а стрес – на можливо нижчому. Щоб|аби| досягти цього, керівники й інші співробітники організації повинні навчитися справлятися із|із| стресом у са-мих собі.