
Сумісність людей
Людські взаємини складаються за реальних життєвих обставин, під час спільної діяльності людей, у процесі їх взаємодії. На розвиткові відносин відчутно позначаються різноманітні об’єктивні чинники, що сприяють контактам або ускладнюють їх формування. Так, комфортні умови співпраці, забезпечення по-трібних умов роботи, чітка організація праці неодмінно створюють сприятливі для взаємодії людей умови.
Водночас значний вплив на ефективність взаємодії мають психологічні чин-ники: ставлення людей один до одного і до інших людей, психологічна і практич-на готовність до співробітництва, іноді – індивідуально-психологічні особливості людей і таке ін.
Повсякденно керівникові доводиться вирішувати практичні завдання поліп-шення взаємодії і взаємосумісності членів колективу. При цьому важливо керува-тися такими чинниками, що забезпечують злагодженість дій і взаєморозуміння партнерів:
а) критеріями функціональної сумісності під час діяльності;
б) характером міжособистісних відносин;
в) психофізіологічною і соціально-психологічною сумісністю. Суб’єктивний характер відносин виявляється в сумісності людей. Сумісність – це оптимальне поєднання якостей окремих людей у процесі
взаємодії, що сприяє успішному виконанню спільної діяльності.
У психології виділяють такі види сумісності: функціональну, фізичну, психо-фізіологічну, соціально-психологічну і психологічну сумісність.
Ступінь функціональної сумісності визначається за швидкістю процесів мислення, сприймання і колективних дій. Значні розбіжності якісних і кількісних показників цих процесів позбавляють підлеглих змоги досягти успіху в спільній діяльності, оскільки, наприклад, один партнер випереджатиме другого, а другий може випереджати його в організації задуму тактичної дії.
Внутрішні функціональні зв’язки в групі мають динаміку, якій потрібно підпорядкувати дії партнерів. Вдала адаптація партнерів потребує багато часу і відповідної інформаційної структури оптимальних спільних дій із урахуванням психічних здатностей кожного.
Фізична сумісність виявляється в гармонійному поєднанні фізичних яко-стей двох або кількох людей, що спільно діють. Наприклад, максимальна продук-тивність фізичної роботи можлива тільки за умови, коли ті, хто разом її виконує, не поступаються один одному за силою і витривалістю.
Поширеним критерієм відбору можуть бути показники фізичної сумісності в спорті при комплектуванні команд (групування за ваговою категорією у важкій атлетиці).
Психофізіологічна сумісність
передбачає єдність і
взаємозв’язок особли-востей
аналізаторних систем, а також властивостей
нервової
системи
людей під час діяльності. Цей різновид
сумісності передбачає успіх у взаємодії
людей у тих видах діяльності, де чутливість
у межах тієї чи іншої аналізаторної
системи є ви-рішальним чинником.
Психофізіологічна
сумісність передбачає відповідність
під-леглих за віком, рівнем
фахового розвитку, ступенем підготовленості,
виявом ха-рактеру, темпераменту і
здібностей. За такої сумісності успіх
колективної діяль-ності визначається
не стільки індивідуальним внеском
кожного, скільки якістю взаємодії і
взаємного сприяння.
Колективна дія за умови вдалої психофізіологічної сумісності не є сумою внесків кожного, а виступає якісно новою дією, яку окремо від колективної дії не може виконати навіть найбільш умілий із підлеглих. Це можливо за умови чіткого розподілу ролей і функцій між виконавцями, коли кожний з них у колективній діяльності доповнює іншого.
Так, робота на конвеєрі вимагає від кожного працівника певного темпу вико-нання виробничих операцій. У разі невідповідності психофізіологічних характерис-тик когось із працівників процес порушується або може і взагалі припинитися. Для двох контролерів спільна робота по розрізненню насиченості кольорів буде немож-ливою, якщо їх здатність до розрізнення і чутливість сприймання кольорів різна. Ще більшого значення в межах цього різновиду сумісності набувають властивості тем-пераменту.
Доведено, що найбільш успішно можуть взаємодіяти двоє людей з різним темпераментом (холерик і флегматик, сангвінік і меланхолік), гірше – люди з однаковими темпераментами (два холерики, два меланхоліки). Разом з тим, як уже зазначалося, до роботи, що вимагає рухливої нервової системи від усіх її учас-ників, протилежні темпераменти непридатні.
Соціально-психологічна сумісність передбачає відносини людей з такими властивостями особистості, що сприяють успішному виконанню соціальних ро-лей. У такому разі необов’язковою умовою є подібність характерів, здібностей, але обов’язкова їх гармонія.
Соціально-психологічна сумісність ґрунтується на єдності найближчої, відда-леної і перспективної мети, на спільності інтересів і установок членів колективу.
У такому психологічному аспекті колективної діяльності спостерігається, у процесі становлення колективу, інтеграція або тенденція до об’єднання зусиль для спільної діяльності.
Водночас відбувається і диференціація всередині колективу за певними озна-ками і розподілом ролей. У вдало організованих колективах процеси інтеграції і диференціації становлять діалектичну єдність, кожний із цих процесів передбачає наявність протилежного.
Високий рівень інтеграції за ціннісними орієнтаціями, за цілями і установ-ками, без достатньо вдалого розподілу ролей і відповідної підготовки призводить, зрештою, до порушення сумісності на всіх рівнях взаємодії і взаєморозуміння.
Життєвий досвід переконує, що контакти виникають швидше і виявляються дужче в людей, риси характеру яких взаємодоповнюються: це поєднання запаль-ного і імпульсивного із спокійним, помірним; теоретичного з практичним і таке ін. Проте це не означає, що сумісними є тільки люди з протилежними рисами харак-теру. Сумісність можлива і за умови збігу рис характеру або інших якостей люди-ни, але ймовірність порушення спільності за цих обставин зростає.
Психологічна сумісність передбачає спільність поглядів, переконань, со-ціальних установок, цінностей, відносин. Подібність поглядів, переконань, цін-ностей, моральних установок духовно об’єднує людей. Психологічна сумісність, яка виникає за наявності таких якостей, – це вищий інтегральний рівень суміснос-ті людей, що характеризується глибинними, змістовними аспектами взаємодії і зумовлює ефективність їх діяльності.
Відсутність сумісності в групі людей, що виконують громадську або значущу для особистості діяльність, за певних обставин може стати передумовою конфлік-ту.