3. Філософія в системі культури, її соціальний, смис- лотворчий і гуманістичний характер. Основні функції філософії

Філософія є найвеличнішим витвором людського розуму і вер- шиною культури.

Як вершина культури філософія є індикатором її розвитку. Ве- лична філософія – показник величної культури. У філософії в сконцентрованому вигляді акумулюються всі здобутки культури. Вона й є наднаціональною, однак часто філософія, яку породила та чи інша нація, має свої особливості. Таким чином, філософія може підкреслити особливості певної нації, і виявити її відмін- ність від інших націй.

Окрім того, що філософія, нібито, узагальнює всі здобутки національної чи світової культури, вона може призводити й до культурних революцій, культурних змін. Наприклад, різноманітні мистецькі напрями культури модернізму ХІХ–ХХ ст. спиралися на різні філософські течії, що виникали в ту пору, насамперед під упливом філософії Шопенґауера та Ніцше.

Латинське слово «functio» близьке до українських слів «діяль- ність», «робота», «призначення», «обов’язок». Отже, які функції філософії, яке її призначення, яку «роботу» вона виконує в межах культури? Основні функції філософії в культурі такі:

а) світоглядна – вона формує погляд на світ;

б) пізнавальна – вона задовольняє потребу людини у пізнанні; в) методологічна – вона дає методи, способи, якими дослід-

жуються ті чи інші процеси й явища в різних науках (категоріально- логічний метод, метод системно-структурного та структурно- функціонального аналізу – вони були розроблені у межах філософії, а потім запозичені й іншими науками);

г) соціально-практична – вона може змінювати і перетво- рювати світ.

Інколи говорять про критичну та виховну функції філософії в культурі. Тобто філософія, окрім усього, формує критичний погляд на світ та виховує (формує) людську особистість.

Філософські поняття (категорії) досить часто можуть бути одночасно і категоріями культури.

Протягом століть мислителі роздумували над питанням про природу суспільства та людини, про її сутність, про те, що їй треба робити, як жити. Філософія надавала смислу людському існуванню, виступала духовно-творчою і смислотворчою осно- вою людського життя. Вона формувала в людини вміння пова- жати загальнолюдські цінності. В сучасному світі філософія констатує «невідповідність» людини її природі, її сутності. Філо- софське осмислення дійсності показує, що людина часто стає інструментом маніпуляції влади, служницею релігії, держави чи іншої людини. Роздум і турбота про те, як би людина стала людяною, а не не-людяною, тобто відірваною від своєї сутності, називається гуманізмом¹⁰. Оскільки філософія намагається від- повісти на питання: «В чому полягає сутність людини?» і «В чому полягає сенс її існування?», «Як зробити людину щасливою?», то вона є гуманістичною за своїм характером.

3. Система філософських дисциплін

Подібно до наук, які досить часто є сукупністю взаємопов’язаних дисциплін, філософія також поділяється на ряд філософських дисцип- лін. Цей набір змінювався від епохи до епохи. Основними філософ- ськими дисциплінами в наш час є:

1. Історія філософії – наука про те, якою філософія була у ми- нулому¹¹.

2. Онтологія, розділ філософії, що вивчає першооснови буття.

3. Філософія пізнання¹² – розділ філософії, що вивчає першо- основи пізнання і поділяється на:

а) феноменологію – філософське вчення про механізми пізнан- ня, тобто будову духовності;

б) гносеологію, яка вивчає процес пізнання;

б) епістемологію, яка вивчає результат пізнання, тобто

знання;

в) методологію, яка вивчає способи (методи) пізнання¹³.

¹⁰ Це тлумачення терміну «гуманізм» належить філософу Гайдеґеру.

¹¹ Зверніть увагу на те, що філософія не є наукою, а історія філософії є.

¹² Інколи, онтологію та філософію пізнання вважають розділами метафізики – вчен- ня про першооснови буття світу та його пізнання, а інколи слово «метафізика» вжи- вають як синонім слова «онтологія».

4. Філософська антропологія – розділ філософії, який вивчає людину.

5. Соціальна філософія – розділ філософії, який вивчає суспільство.

6. Аксіологія – розділ філософії, який вивчає цінності.

7. Логіка – розділ філософії, що вивчає закони і форми мислення.

8. Етика – розділ філософії, який намагається визначити, що є добро і зло, що є щастя та вирішити питання про смисл людського існування. Даний розділ поділяється на:

а) дескриптивну (описову) етику – вивчає етичні принципи і закони людських спільнот;

б) нормативну етику (деонтологію) – намагається визна- чити норми правильної і хибної поведінки;

в) практичну етику – намагається використовувати теоре- тичні форми правильної поведінки на практиці;

г) моральну аксіологію – вчення про моральні цінності;

д) метаетику – займається точним аналізом розуміння етичних висловлювань.

3. Естетика – вчення про прекрасне.

Інколи з філософських позицій і в рамках філософії досліджу- ються різні галузі людського знання і життя, такі, як релігія, куль- тура, наука. Відповідно розрізняють такі філософські напрями, як філософія релігії, філософія науки, філософія освіти, філософія культури, філософія історії, філософія права тощо. До філософсь- ких дисциплін також належить футурологія – філософія, яка нама- гається передбачити майбутнє, складає різні соціальні проекти, виробляє стратегію майбутнього. Переважно у минулому, окремою філософською дисципліною вважали також натурфілософію – філософію природи.

Питання до семінарського заняття

1. Філософія як своєрідний погляд на світ.

2. Сутність філософії та її головні проблеми.

3. Філософія в системі культури, її соціальний, смислотворчий і гуманістичний характер. Основні функції філософії.

4. Система філософських дисциплін.

¹³ Донедавна, терміни «гносеологія» й «епістемологія» вживалися як синоніми і позначали філософію пізнання взагалі, однак зараз ці терміни розрізняють.

Завдання, вправи, тести

1. Заповніть пусті рамки









2. Вставте пропущені слова

Філософія – це … до мудрості.

Той, хто пізнав першооснову буття, смисл людського існування, мету, цінності та ідеали сус- пільства, вважається таким, що осягнув ...

Філософія є … культури, коротким узагальненням всіх її здобутків.

3. Заповніть пусті рамки











4. Вставте пропущені назви розділів філософії

... – наука про те, якою філософія була у минулому.

... – розділ філософії, що вивчає першооснови буття світу.

... – розділ філософії, що вивчає першооснови пізнання.

... – розділ філософії, що вивчає людину.

... – розділ філософії, що вивчає суспільство.

... – розділ філософії, що вивчає цінності.

... – розділ філософії, що вивчає закони і форми мислення.

... – розділ філософії, який намагається визначити, що є добро і зло, що є щастя та виріши- ти питання про смисл людського існування.

... – розділ філософії, що є вченням про прекрасне.

5. Виберіть із п’яти варіантів відповідей на кожне запитання один правильний

1. Що з перерахованого нижче найближче до визначення філософії? Філософія це: а) одна із форм релігії;

б) вчення про людську психіку; в) одна із форм міфології;

г) вчення про першооснову буття; д) наукова дисципліна.

2. Яка мета філософії?

а) накопичення знань про світ;

б) дослідження людської психіки; в) пошук істини;

г) пізнання самого себе; д) критика науки.

3. Слово «філософія» вперше запровадив: а) Піфаґор;

б) Фалес;

в) Анаксагор; г) Платон;

д) Геракліт.

4. Слово «філософія» означає:

а) любов до себе; б)любов до знання; в) любов до Бога;

г) любов до книги;

д) любов до мудрості.

5. Як називається розділ філософія присвячений проблемам людини? а) соціальна філософія;

б) філософська антропологія; в) натурфілософія;

г) етика;

д) футурологія.

Література

1. Гіляров О.М. Що таке філософія і що вона може і чого не може дати?/ Олексій Гіляров; пер. з рос. Марина Ткачук// Могилянські історико-філософські студії/ [ред.-упоряд.: І.А. Бондаревська, В.П. Козловський; редкол.: М.Л. Ткачук (голова)… та ін.]; Нац. ун-т

«Києво-Могилянська академія».– К.: Києво-Могилянська академія, 2008.– С. 272–292.

2. Делез Ж., Гваттари Ф. Что такое философия. – М., С-Пб: Алетеия, 1998.– 148 с.

3. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия?– М., 1991.– С. 51–192.

4. Попович М.В. Що таке філософія?// Філософська думка: український науково- теоретичний часопис.– 2006.– № 1.– С. 3–24.

5. Чижевський Дмитро. Що таке філософія// Чижевський Дмитро. Українська філософія/ Українська культура: лекції за редакцією Дмитра Антоновича.– К.: Либідь, 1993.