3.Тематика дипломних магістерських робіт

Тематику дипломних робіт магістрів розробляє і затверджує кафедра. Розмаїтість тематики магістерських робіт забезпечує можливість вибору магістрантом такої теми, яка відповідає його спрямованості, інтересам, можливості висвітлити власний досвід. Разом з тим, рекомендована тематика магістерських робіт не виключає можливості виконання дослідження за темою, запропонованою самим магістрантом, що відповідає його науковим інтересам. Ініціативна тема магістерської роботи повинна бути актуальною, відповідати сучасному стану і перспективам розвитку педагогічної науки і відповідати профілю конкретної дисципліни (розділу), за якою вона виконується.

При виборі теми магістранту необхідно враховувати не тільки свої інтереси, але й інтереси досліджуваних об'єктів (особистості, групи, організації тощо), специфіку власної професійної діяльності.

У магістерській роботі повинні міститись нові факти, матеріали або по-новому висвітлюватися уже відомі положення. Крім того, в роботі можуть узагальнюватись розрізненні матеріали з обраної теми.

Для вибору теми дипломної магістерської роботи магістрант подає заяву у письмовому вигляді (див. додаток А). Обрана тема погоджується і уточнюється з керівником, після чого магістрант розробляє план і календарний графік роботи (див. додаток Б), один примірник яких в цілях контролю за ходом підготовки кваліфікаційної роботи залишається у наукового керівника.

4.Структура дипломної роботи

Робота повинна містити:

*Титульний аркуш;

*Зміст;

*Перелік умовних позначень (при необхідності);

*Вступ;

*Основну частину;

*Загальні висновки;

*Список використаних джерел;

*Додатки (при необхідності).

5.Вимоги до змісту роботи

5.1. Титульний аркуш роботи

Титульний аркуш наукової роботи містить:

• найменування вищого навчального закладу, де виконана магістерська робота;

• назва магістерської роботи; індекс УДК;

• прізвище, ім'я, по батькові автора; група, курс, спеціальність;

• науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника і (або) консультанта;

• місто і рік.

5.2. Зміст

Зміст подають на початку наукової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.

5.3. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності).

Якщо в науковій роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких ліворуч за абеткою водять специфічну термінологію, а праворуч - їх детальну розшифровку.

5.4. Вступ

У вступі обґрунтовується актуальність вибраної теми, дається характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми, визначається мета магістерської роботи й завдання, вказується предмет та об'єкт дослідження, визначаються методи дослідження. У вступі варто вказати апробацію дослідження, структуру роботи та перелік ключових термінів. Рекомендований обсяг вступу - 2-3 сторінки.

Загальну характеристику магістерської роботи подають в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми дослідження: Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукового завдання) стисло і конкретно обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Рекомендований обсяг - 0, 7 - 1 сторінка тексту.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи та завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета розкриває зміст тематики дослідження. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», оскільки ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Цілями дослідження називаються ті проміжні й кінцеві наукові та практичні результати, що мають бути досягнуті наприкінці його проведення. Кінцевими результатами педагогічного дослідження можуть бути зміни, що відбуваються на рівні якості засвоєння знань, розвитку вмінь і навичок тощо. Підсумком також може бути нова методика, класифікація, алгоритм, структура, тощо.

У дослідженні може бути декілька цілей, одні з яких є проміжними, а інші -кінцевими (власне мета). Кінцева мета, як правило, досягається не одразу, а через ряд проміжних етапів (завдань). Рекомендовано формулювання мети дослідження починати з дієслів: з'ясувати, виявити, сформулювати, обґрунтувати, визначити, розробити, побудувати, тощо.

Для досягнення поставленої мети дослідження студент визначає послідовне виконання відповідних завдань, як:

• вирішення та обґрунтування теоретичних питань проблеми дослідження;

• всебічне вивчення практики, при потребі проведення експерименту з даної проблеми, накопичення даних, аналіз і систематизація їх, математичне опрацювання, виявлення типового стану, недоліків, упущень, вивчення передового досвіду;

• обґрунтування системи заходів щодо вирішення проблеми, розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження в практиці відповідних установ і організацій.

Завдання дослідження будуються у відповідній логічній послідовності відповідно до змісту магістерської роботи. Максимальна кількість завдань для магістерської роботи шість.

Завдання дослідження являють собою всі послідовні етапи організації і проведення дослідження. Як правило, виходячи із завдань дослідження, будується структура роботи. Тому завдання дослідження відповідають змісту розділів і підрозділів магістерської роботи.

Гіпотеза - головний методологічний стрижень будь-якого дослідження. Це припущення, яке базується на теорії або емпіричних даних і ще не має підтвердження або спростування. Наукові гіпотези поділяються на теоретичні та емпіричні. Теоретичні гіпотези висувають для подолання внутрішніх суперечностей у теорії або для усунення неузгодженості між теорією та експериментальними даними. Емпіричні гіпотези - це припущення, що висуваються для вирішення проблеми емпіричними методами. Таким чином, в емпіричному дослідженні теоретична гіпотеза може бути відсутня, але дослідник повинен сформулювати робочу емпіричну гіпотезу як підґрунтя для подальшої організації дослідження.

У якості гіпотези не можуть виступати твердження, справедливість яких очевидна без доказу, або судження, що на даному етапі розвитку науки ні довести, ні спростувати практично неможливо. Наукова гіпотеза завжди виходить за межі простої реєстрації фактів, служить їх поясненню і передбаченню.

Гіпотеза стверджує якусь нову думку і вважається нетривіальною, якщо протилежне їй за змістом судження настільки ж правдоподібне до експериментальної перевірки, як і сама гіпотеза. Це один із прийомів перевірки обґрунтованості висування в якості гіпотези того іншого судження вірогідного характеру.

Гіпотеза повинна відповідати наступним вимогам:

• Формулювання гіпотези повинно бути максимально точним і простим. У ній не повинно бути невизначених термінів і понять, які трактуються неоднозначно.

• Гіпотеза повинна відповідати вихідним принципам загально-педагогічних теорій.

• Гіпотеза повинна бути такою, щоб її можна було перевірити експериментальним шляхом.

• Гіпотеза повинна пояснювати все коло явищ, на які поширюються твердження, що містяться в ній.

За змістом вирізняються такі гіпотези:

• про наявність явища;

• про зв'язок між явищами;

• про зумовленість одного явища іншим.

Як правило, емпіричні гіпотези формулюються у вигляді складнопідрядного речення („Якщо А..., то Б..." або „Чим...А, тим...Б"), де А -незалежна змінна, Б - залежна змінна. Таким чином, формулювання емпіричної гіпотези передбачає визначення змінних, відношення між якими вивчаються у дослідженні.

Подальше дослідження полягає у перевірці гіпотези. Обґрунтована, підтверджена дослідами, фактами, аргументами, гіпотеза перетворюється у достовірне знання, теорію.

Об'єкт і предмет дослідження:

Об'єкт дослідження — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Об'єктом є вся сукупність зв'язків, відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. Визначаючи об'єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Наприклад об'єктом дослідження можуть бути фрустрації, що виникають у процесі професійної діяльності; об'єкт дослідження - формування ціннісних орієнтацій старшокласників. В якості об'єкта експериментально-педагогічного вивчення можуть виступати процеси, явища, стани, утворення.

Як проблему дослідження, так і його об'єкт вивчити цілком вичерпно в окремо взятому дослідженні практично неможливо, бо будь-який матеріальний і ідеальний об'єкт має безліч різноманітних частин та властивостей. Для теоретичного аналізу і наступного вивчення обираються деякі з них. Ці виділені для вивчення частини або властивості об'єкта і складають предмет дослідження.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага магістра, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської роботи, позначену на титульному аркуші як її назва.

Таким чином, предмет визначає аспект розгляду об'єкту дослідження, він за своїм змістом завжди вужчий, ніж об'єкт.

Методи дослідження: Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети.

Метод теоретичного дослідження - це сукупність прийомів та операцій, за допомогою і через які здійснюється та чи інша конкретна практична або теоретична діяльність. Перераховувати методи треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих магістрантом особисто. Показують відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описують ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток). Кожний отриманий науковий результат чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни.

Практичне значення одержаних результатів. У магістерській роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в магістерській роботі, що має прикладне значення— відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації, як їх використати.

Визначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності їх до використання або масштабів використання. Коротко характеризуються основні прикладні результати роботи (методичні рекомендації з окремих напрямків діяльності об'єкта дослідження або аспекту предмета дослідження), визначається можлива область їх впровадження та рівень і якість впливу на проблему, яка досліджується, у разі впровадження.

Апробація результатів. При наявності оприлюднення результатів магістерської роботи наводиться інформація про наукові та науково-практичні конференції, семінари, на яких оприлюднені результати роботи, а також вказується наявність публікацій основних результатів дослідження в статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій.

Структура роботи містить кількість розділів, підрозділів роботи, її загальний кількісний обсяг, кількість позицій списку використаних джерел, кількість додатків та обсяг сторінок, на яких вони вміщені.

Ключові терміни подаються в лапках через кому без подальшого визначення (6-8 одиниць).