21

З М І С Т

Вступ.......................................................................................................................5

Розділ I. Характеристика району.........................................................................6

1. Місце розташування району...........................................................................6

2. Земельний фонд району..................................................................................7

3. Клімат..............................................................................................................10

4. Рельєф..............................................................................................................11

5. Гідрографічні і гідрогеологічні умови..........................................................12

6. Ґрунти..............................................................................................................12

7. Рослинний покрив..........................................................................................14

8. Населення........................................................................................................14

Розділ II. Аналіз використання земель..............................................................15

2.1 Аналіз використання земель за цільовим призначенням...........................15

2.2 Аналіз використання земель за екологічними ознаками............................22

2.3 Аналіз використання земель сільськогосподарського призначення.........25

2.4 Аналіз використання земель несільськогосподарського

призначення. ........................................................................................................29

Розділ III. Якісна характеристика сільськогосподарських угідь. ..................33

Розділ IV. Територіальна структура угідь і землекористувань. .....................35

4.1 Структура земельного фонду. ......................................................................35

4.2 Використання земель за територіальними ознаками. ................................35

4.3 Сільськогосподарська освоєність, розораність та лісистість території....36

4.4 Структура посівних площ. ............................................................................37

Висновок ..............................................................................................................47

Вступ

В будь-якому суспільстві повинні бути створені умови для підтримання існування людей. Джерелом засобів існування в першу чергу є природні ресурси до яких відносяться: земельні, лісові, водні, мінеральні, атмосферне повітря, сонячна енергія. Однією з найважливіших проблем на сьогодні є проблема раціонального використання, збереження і відтворення природних ресурсів. У таких умовах значно зростає роль державного земельного кадастру, який є інформаційною базою для ефективного управління земельними ресурсами, ведення земельної статистики, землеустрою, регулювання земельних відносин, підтримки податкової та інвестиційної політики держави і розвитку ринку землі, обґрунтування розмірів плати за землю.

Державний земельний кадастр – це система необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, їхній розподіл серед власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, за категоріями земель, про їхню якісну характеристику й народногосподарську цінність.

Ведення державного земельного кадастру забезпечується проведенням топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань, реєстрацію землеволодінь і землекористувань та договорів про оренду землі , обліком її кількості та якості.

Формування системи показників земельного кадастру в межах його ієрархічної структури здійснюється виходячи із функцій, які він виконує на тому чи іншому рівні управління територіями. У державному земельному кадастрі базового рівня (райони, крім районів у містах, міста обласного значення) рівня визначаються і зберігаються відомості про земельні ділянки, розміщені на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (село,селище, місто, район), про межі населених пунктів та відповідних адміністративно-територіальних одиниць в цілому, про розподіл земельних ділянок серед власників землі, землекористувачів, у тому числі орендарів, про правовий режим земельних ділянок, їх кількісну та якісну характеристику і вартість.

З вище сказаного можна зробити висновок, що дана курсова робота по аналізу використання земель Гощанського району Рівненської області станом на 10.09.13 р., покликана сприяти набуттю та реалізації навиків роботи з відповідною документацією. Оскільки в ході розробки курсової роботи студент зобов’язаний зібрати і вивчити дані, які характеризують територію району. А саме: проаналізувати місце розташування району, клімат, рельєф, грунти, населення та інше. Також потрібно провести аналіз використання земель за екологічними ознаками, за сільськогосподарським призначенням. Зробити порівняльну характеристику земель. А також розглянути і опрацювати інші аспекти, які поставлені в завданні. В кінцевому результаті потрібно зробити висновки про використання земель району та внести пропозицію для покращення використання земель на основі проведених аналізів.

Я вважаю, якщо впровадити всі пропозиції, які будуть запропоновані мною нижче, ми матимемо змогу спостерігати покращення у використанні земельних ресурсів у Гощанському районі.

Розділ I. Характеристика району

1.1 Місце розташування

Гоща́нський район — розташований у південно-східній частині Рівненської області, районний центр — смт Гоща.

Район межує на сході — з Корецьким, на південному заході — з Острозьким, на заході — зі Здолбунівським та Рівненським, на півночі — з Костопільським, на північному сході — з Березнівським районами Рівненської області, на півдні та південному сході — зі Славутським районом Хмельницької області. Рад  — 24, в тому числі селищних — 1, сільських — 23. Населених пунктів  — 64, в тому числі смт — 1, сіл — 63. Основна водойма річка Горинь. Район розташований на східних схилах Волинської височини на Гощанському плато та Західно-Українській лісостеповій фізико-географічній провінції. Детальніше розташування району наведено на рис. 1.1

Рис. 1.1 Розташування Гощанського району відносно Рівненської області

1.2 Земельний фонд району

Загальна площа району становить 74488,9 га. і ним розпоряджається 30425 землевласників та землекористувачів (підприємств, установ, організацій, фізичних осіб). В середньому по району на одного користувача припадає 2,44 га.

Значну частину 56504 га. ( 75,8 %) загального земельного фонду району займають землі сільськогосподарського використання; для порівняння - земельний фонд Рівненської області становить 2005095,3 га., із них землі с/г використання займають площу 970404,3 га. (48,4 %), тоді як земельний фонд України становить 60354,8 тис.га., а землі с/г використання – 42791,8 тис.га. (70,9%).

Ліси займають 12754,6 га. (17,1%) території Гощанського району, 796503,2 га. (39,7%) Рівненської області, 10601,1 тис.га. (17,6%) від загальної площі України.

Помітна частка земель відведених під промислову, транспортну та житлову забудову – 2530,9 га. (3,4 %). Забудовані землі області складають 55120,8 га. (2,7%), а України – 2512,5 тис.га. (4,2%).

Характерною ознакою земельного фонду Гощанського району є незначне поширення відкритих боліт і заболочених земель, які займають – 1184 ( 1,6 %) , по області цей показник дорівнює 107147,9 га. (5,4%), а по Україні – 979,9 тис.га. (1,6%).

Відкритих земель у Гощанському районі 425,2 га. (0,6%), коли в області 33776,1 га. (1,7%), а в Україні 1046 тис. га. (1,7%).

Під водною поверхнею району забрано територію в 1090,6 га (1,5 %), водний покрив області становить 42143 га. (2,1 %), Україна зайнята водною площею в 2423,5 тис.га. (4 %).

У структурі земель сільськогосподарського призначення Гощанського району домінують сільськогосподарські угіддя, що займають – 55146 га. (74% цих земель). За використанням основна маса сільськогосподарських угідь відведена під ріллю 47970 га. (64,4 %), а також зайнята пасовищами 4904,5 га. (6,6 %) та сіножаттями 1714,6 га. (2,3 %). Порівняно не велику частину сільськогосподарських угідь припадає 556,3 га. (0,7 %) багаторічних насаджень.

Детальніше порівняння земельного фонду Гощанського району, Рівненської області та України представлено на рис. 1.2, рис. 1.3, рис. 1.4. та таблиці 1.1.

Таблиця 1.1- Характеристика земель

№ з/п	Назва угідь	Гощанський район		Рівненської області		України
		Загальна площа, га	%	Загальна площа, га	%	Загальна площа, тис. га	%
	Всього земель	74488,9	100	2005095,3	100	60354,8	100
1	Всього с.-г. земель	56504,0	75,8	970404,3	48,4	42791,8	70,9
1.1	Рілля	47970,0	64,4	646221,5	32,2	32476,5	53,8
1.2	Перелоги	0	0	16007,9	0,8	310,2	0,5
1.3	Багаторічні насадження	556,3	0,7	12000,0	0,6	896,5	1,5
1.4	Сіножаті	1714,6	2,3	128603,1	6,4	2410,9	4,0
1.5	Пасовища	4904,5	6,6	135293,6	6,8	5481,9	9,1
	Разом с.-г. угідь	55146,0	74,0	938126,1	46,8	41576,0	68,9
1.6	Під будівлями і дворами	807,1	1,1	12118,8	0,6	0	0
1.7	Під шляхами і прогонами	550,8	0,7	10246,1	0,5	0	0
1.8	Землі в стадії меліоративного будівництва та відновлення родючості	0	0	1015,9	0,05	0	0
1.9	Забруднені с.-г. угіддя	0	0	7890,9	0,4	0	0
1.10	Інші с.-г. землі	0	0	1006,5	0,05	1215,8	2,0
2	Ліси та інші лісовкриті площі - всього	12754,6	17,1	796503,2	39,7	10601,1	17,6
2.1	в т. ч. - ліси	12575,4	16,9	742360,3	37,0	9677,2	16,0
2.2	- інші лісовкриті площі	179,2	0,2	54142,9	2,7	923,9	1,6
3	Забудовані землі	2530,9	3,4	55120,8	2,7	2512,5	4,2
4	Відкриті заболочені землі	1184,0	1,6	107147,9	5,4	979,9	1,6
5	Відкриті землі	425,2	0,6	33776,1	1,7	1046,0	1,7
6	Води	1090,6	1,5	42143,0	2,1	2423,5	4,0

Рис 1.2 Земельний фонд Гощанського району

Рис. 1.3 Земельний фонд Рівненської області

Рис. 1.4 Земельний фонд України

1.3 Клімат

Серед основних факторів, що зумовлюють формування й особливості клімату району, відзначимо сонячну радіацію, атмосферну циркуляцію та характер підстеляючої поверхні. Всі вони діють постійно, але кліматотворча роль кожного з них проявляється неоднаково у різні сезони року.

Клімат Гощанського району помірно-континентальний. Зима м’яка, з частими відлигами, літо тепле, з достатньою кількістю опадів. Міститься у вологій, помірно теплій агрокліматичній зоні. Період з температурою понад ступінь +10° становить 155 днів.

Зима в районі починається 15-17 листопада, з переходом середньодобових температур повітря через ступінь 0°, і утверджується на прикінці місяця, коли з’являється сніговий покрив. Початок зими характеризується найменшою тривалістю світлового дня, нестійким сніговим покривом, значною хмарністю, частими туманами і відлигами. Стійка зима починається з переходу середньодобових температур через ступінь –5°. Пересічна температура січня –5,6°. У цей час спостерігаються найнижчі температури повітря, зменшується хмарність і кількість днів з відлигами (якщо у грудні їх 19-21, то у січні і лютому лише 13-14). З середини лютого, коли зростає роль радіаційних факторів та земної поверхні, починається спад зими. Практично спад зими співпадає з початком стійкого танення снігу, і як правило, розпочинається в останній декаді лютого. В середньому період сніготанення триває 15-20 днів.

Літо починається з кінця травня і триває до вересня. Воно характерезується найбільшими значенями сонячної радіції, температур повітря та атмосферних опадів. Пересічна температура липня +18,4°. Тривалість дня у червні досягає свого максимуму (16 год 34 хв). Переважає у літку антициклонна погода (вплив Азорського баричного максимуму), проте часті циклони із заходу приносять значну кільквсть опадів (часом у липні до 80-100мм), що нерідко випадають у вигляді злив. Повне літо закінчується з переходом середніх добових температур через +15°С (початок вересня) і поступово змінюється завершальним етапом, який називають спадом літа. На спаді літа збільшується кількість помірно теплих і прохолодних днів.