Тема: №7 «Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та ушкодженнями органів грудної клітки.»

І. Методичне обґрунтування: на основі набутих знань з анатомії та фізіології, сестринської справи, студентам необхідно самостійно оволодіти питанням про запальні захворювання грудної залози.

ІІ. Мета самостійної роботи:

Ознайомитись з видами маститу, проводити діагностику та лікування.

ІІІ. Після вивчення теми студент повинен:

Знати:

1. Гострий лактаційний мастит. Причини. Умови виникнення.

2. Гострий гнійний мастит. Причини. Діагностика.

Вміти:

1 Проводити пальпацію грудної залози.

2. Проводити перев’язку гнійної рани.

3. Накладати пов’язку на грудну залозу.

ІV. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки:

Мастит – це запалення грудної залози. Мастит частіше виникає у матерів, які годують дітей грудьми, у перші дні і місяці (до 4міс) лактаційного періоду:

Етіологія

Причинами маститу вважають:

- травматизацію сосків (тріщини, виразки),

- застій молока (лактостаз),

- потрапляння інфекції через епідермальний шар,

- недотримання правил гігієни.

Інфекція поширюється в грудній залозі по грудним протокам, лімфатичним і кровоносним судинам. Основними збудниками захворювання є стафілокок (80%), стрептокок (15%) і мікробні асоціації.

Класифікація

І. Залежно від поширення і локалізації запального процесу.

1. Дифузний – уражується вся грудна залоза (пан мастит).

2. Обмежений:

- субареолярний – розташований під грудним кружальцем соска,

- інтрамамарний – у тканині залози,

- у грудних протоках,

- ретромамарний – між задньою поверхнею залози і фасцією великого грудного м’яза.

ІІ. За патоморфологічними змінами.

1. Серозна форма (початкова).

2. Інфільтративна.

3. Абсцедувальна.

4. Флегмонозна.

5. Гангренозна.

Клінічна картина

Ознаки гострого маститу залежать від фази запального інфільтрату.

Серозна форма маститу характеризується раптовим підвищенням температури тіла до 38,5-39С, болем у грудній залозі. Спостерігається її збільшення, при пальпації болючість. Контури залози збережені, шкіра над нею не змінена.

При інфільтративній формі стан хворої погіршується, температурі тіла підвищується до 39-40С, з’являється гарячка, головний біль, слабкість. Грудна залоза збільшується в об’ємі, шкіра над ділянкою інфільтрату гіпермійована. При пальпації визначається інфільтрат з нечіткими контурами. Як правило, збільшуються пахвові лімфатичні вузли.

Абсцедувальна форма маститу розвивається, коли проведене лікування не зупинило процес у фазі інфільтрації. Характерне наростання клінічних ознак і погіршення стану хворої. При пальпації в грудній залозі визначаються ділянки розм’якшення і флуктуації.

Флегмонозна форма характеризується різким погіршенням стану хворої: виникає гарячка, шкірні покриви бліді, грудна залоза збільшена в об’ємі, шкіра над нею гіперемована, блискуча, з розширеною венозною сіткою, сосок втягнутий, при пальпації визначаються набряклість, біль. Процес охоплює всю або більшу частину залози.

Гангренозна форма розвивається у хворих, які тривалий час не звертались за медичною допомогою, або внаслідок тромбозу судин грудної залози. Стан хворих тяжкий, температура тіла підвищується до 40-41С, грудна залоза різко збільшена, шкіра над нею набрякла, покрита пухирями, заповненими геморагічний вмістом, місцями некротизована. При всіх формах гострого маститу в крові виявляється виражений лейкоцитоз із зрушенням формули вліво, у сечі з’являється білок. При неадекватному лікуванні гострий процес у грудній залозі може перейти в хронічний мастит.

Лікування

На початковій стадії гострого маститу проводять консервативне лікування:

- на уражену ділянку залозу накладають підтримувальну пов’язку,

- сосок залишають відкритим для систематичного відсмоктування молока спеціальним відсмоктувачем,

- обмежують споживання рідини,

- призначають антибіотики широкого спектра дії, сульфаніламідні препарати,

- місцево УВЧ, УФО після відсмоктування молока,

- інфузійна і детоксикацій на терапія.

При появі ознак нагноєння показане хірургічне лікування – розкриття і дренування гнійної порожнини. Після звільнення порожнини від гною її промивають антисептичними розчинами і дренують.

Важливе значення у профілактиці маститів має підготовка сосків, запобігання патології і інфікування грудних ходів у післяродовий період, дотримання правил особистої гігієни.