6.2. Оцінка фінансового стану підприємства , '

щодо нормативних показників \

Запропонована методика дає змогу оцінити фінансовий стан підприємства порівняно з іншими суб'єктами або іншими звітними періодами. Але можлива ситуація, коли у всіх суб'єктів фінансовий стан буде незадовільним, і доведеться порівнювати між собою підприємства-банкрути, оскільки важко відповісти на питання, які саме фактори погіршують фінансовий стан конкретного підприємства.

Щоб уникнути цього, необхідно мати баланс, з яким можна було б порівнювати баланси інших підприємств. Такий умовний баланс повинен відповідати існуючим вимогам щодо його ліквідності та співвідношень різних розділів. Ці співвідношення виражаються конкретними показниками. Звичайно, можна просто встановити їхні нормативні значення, але ми повинні бути впевненими, що при цьому вони не будуть взаємови-ключними. Тобто необхідно розробити структуру балансу, при якій саме ці показники можуть бути визначені.

Цю проблему розв'язували поетапно. Спочатку була сформована система показників, яка характеризує структуру балансу, визначені їхні оптимальні значення за існуючими стандартами GAAP та з урахуванням міркувань фахівців (табл. 6.10). Безумовно, ця система може бути доповнена й іншими показниками, насамперед ділової активності. Для встановлення їхнього нормативного значення необхідно мати інформацію щодо фактичних величин цих показників у середньому в галузі або за сукупністю кращих підприємств.

	6.10. Показники структури балансу нормативні значення	та їхні
Показник		Нормативне значення
1. Коефіцієнт фінансової стабільності		1,0
2. Коефіцієнт фінансового левериджу		0,4
3. Коефіцієнт забезпеченості власним капіталом		0,5
4. Коефіцієнт структури довгострокових вкладень		0,4
5. Співвідношення поточних пасивів і власного капіталу		0,4
6. Koeфіцієнт залежності робочого капіталу		1,0
7. Коефіцієнт абсолютної ліквідності		0,1
8. Коефіцієнт проміжної ліквідності		0,6
9. Koeфіцієнт загального покриття		1,5

Відсутність такої інформації не дала змоги ввести показники ділової активності до нашої системи показників.

Структуру оптимального балансу розробляли з використанням симплекс-методу. Цільова функція була визначена як мінімізація загальноїрейтингової оцінки:

де — нормативна величина відповідного показника. Нами були виділені такі структурні підрозділи балансу:

— власний капітал;

— залучений капітал;

— довгострокові зобов'язання;

— баланс;

— необоротні активи;

— грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення;

— дебіторська заборгованість;

— запаси та затрати;

— поточні зобов'язання.

Детальніше розчленування балансу на структурні підрозділи, використовуючи обрану нами систему показників, не має сенсу; воно можливе в окремих випадках.