8. Шкуратяна, Н.Г., Шевчук, С.В. Сучасна українська літературна мова [Текст]: Модульний курс: навч. посіб./ Н.Г Шкуратяна, С.В. Шевчук. – К. : Вища шк., 2007. – 832 с.: іл.

9. Ющук, І.П. Практикум з правопису української мови [Текст]: / І.П. Ющук. – 4-те вид. – К. : Освіта, 2000. – 254 с.

10. Бевзенко, С.П., Литвин, Н.П., Семеренко, Г.В. Сучасна українська мова. Синтаксис [Текст]: навч. посіб. / С.П. Бевзенко та ін. – К. : Вища шк., 2005. – 270 с.

11. Сучасна українська мова [Текст] : підручник / за ред. О.Д. Пономарева. – 2-ге вид., перероб. – К. : Либідь, 2001. – 140 с.

12. Сучасна українська мова [Текст] : підручник / за ред.. М.Я. Плющ. – К. : Вища шк., 1994. – 414 с.

13. Пономарів, о.Д. Стилістика сучасної української мови [Текст]: підручник / о.Д.

Пономарів. - К. : Либідь, 1992. – 248 с.

14. Ужченко, в.Д., Терновська, т.П., Маркотенко, т.С. Сучасна українська мова. Збірник

вправ і завдань [Текст] : навч. посіб. / В.Д.Ужченко та ін. – К. : Вища шк.., 2006. – 286 с.

15. Кочан, І.М., Токарська А.С. Культура рідної мови [Текст] : Збірник вправ і завдань /

А.С. Токарська І.М. Кочан. – Львів: Світ, 1996. – 232 с.

16. Олійник, Г.А. Виразне читання. Основи теорії [Текст] : посібник для вчителів /

Г.А.Олійник. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2001. – 224 с.

17. Позяк, О.М. Українська мова [Текст]: практикум: навч. посібник. – 2-ге вид.,

стереотип. / О.М Позяк, О.А.Сербенська, М.І. Фурдуй, Л.Ю.Шевченко. – К.: Либідь,

2001. – 384 с.

Допоміжна

1. Караман, С. О. Сучасна українська літературна мова [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / С. О. Караман, О. В. Караман, М. Я. Плющ / за ред. С. О. Карамана. – К. : Літера ЛТД, 2011. – 558, [2] с.

2. Пасинок, В. Г. Основи культури мовлення [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / В. Г. Пасинок. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 183 с.

3. Шевчук, С. В. Сучасна українська літературна мова [Текст] : навч. посіб. / С. В. Шевчук, Т. М. Лобода. – 2-ге вид. випр. та допов. – К. : Арій, 2008. – 383, [1] с.

Інформаційні ресурси

1. З історії української орфографії. Новий довідник [Електронний ресурс] : // Режим доступу litmisto.org.ua›?p=12510

2. Формування орфографічних умінь і навичок [Електронний ресурс] : // Режим доступу

ua-referat.com›

3. Леонова, М.В Сучасна українська літературна мова. Морфологія.

[Електронний ресурс] : / М.В Леонова // Режим доступу www.ukrcenter.com

4. Литовченко, В.М., PetroSemenovychDudyk. Сучасна українська мова – завдання і вправи. [Електронний ресурс] : / навч. посіб. / В.М. Литовченко, P. SemenovychDudyk // Режим доступу books.google.com. >ForeignLanguageStudy>SlavicLanguages

5. Коваль, А. Практична стилістика сучасної української мови. [Електронний ресурс] : / А. Коваль // Режим доступу www.ex.ua/view/14318850http://1576.ua/view/14317575

6. Росінська, О.А. Культура сучасної української мови. Довідник для всіх [Електронний ресурс] : /навч. література / О.А.Росінська // Режим доступу nashformat.ua/…/kul%60tura_

suchasnoyi_ukrayins%60koyi_movy_

7. Авксентьєв, Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія [Електронний ресурс] : / навч. посібник для філологічних факультетів університетів // Режим доступу www.twirpx.com/file/348572/.

8. Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Лексикографія. Фразеологія. [Електронний ресурс] : // Режим доступу www.chdu.edu.ua/um/filo03.php

1.Вступна частина

1.1. Оголошення теми, мети і завдань лекції.

1.2. Ознайомлення з планом лекції, основною та додатковою літературою.

1.3. Коротка характеристика проблеми, встановлення між предметних зв’язків.

1.4. Ознайомлення студентів з внутрішньо-предметними зв’язками (ознайомлення з завданнями наступного практичного заняття)

2. Виклад лекційного матеріалу

1. Поняття орфографії.

Орфографія (від грец. правильно пишу) – система правил про способи передачі на письмі звукового складу слів, написання їх разом, окремо, через дефіс, вживання великої букви, правильне перенесення частин слова з рядка на рядок.

Одиницею орфографії є орфограма (написання певного звука, морфеми слова, яке визначається і закріплюється тим чи іншим правилом).

Формування орфографічних умінь і навичок неможливо без орфографічних знань і правил. Орфографічні знання складаються з понять і фактів.Поняття відображають безліч однорідних фактів правопису.Наприклад, поняття дефіс - це графічний знак у вигляді коротенької горизонтальної риски, використовуваної для передачі написань в словах між морфемами або між словами.

Орфографічні поняття описують систему правопису.Вони діляться на дві групи: на поняття, засвоювані, і на поняття, на які викладач спирається, організовуючи навчальний процес.

У першу групу входять: написання, орфограма, неорфограма, помилка, літерна орфограма (або орфограма-буква), нелітерних орфограма, дефіс (або орфограма-дефіс), злите написання, роздільне написання (або орфограма-пробіл), риска при перенесенні (або орфограма-рисочка), вид орфограми, яку перевіряє орфограма, умова вибору орфограми, розпізнавальні ознаки орфограм, орфографічне правило, орфографічний словник.

Центральними серед них є: орфограма, помилка, орфографічне правило, умова вибору орфограми, розпізнавальні ознаки орфограм.Провідна роль цих понять визначається тим, що в них міститься як суть самої орфографії (орфограма і орфографічне правило), так і основа методичного підходу до навчання орфографії (умови вибору орфограм і розпізнавальні ознаки орфограм).

У другу групу входять такі поняття: принцип орфографії, тип орфограм, вид орфограм, варіант орфограм, варіантна орфограма, актуальна орфограма, неактуальна орфограма, важка орфограма, легка орфограма, важкий випадок у застосуванні правила.Цими поняттями викладач не користується в навчальному процесі: вони є для нього базою побудови методики навчання орфографії.

Одні орфографічні поняттяє лінгвістичними (орфограма, орфографічне правило), інші - психологічними (актуальна і неактуальна орфограма) і методичними (умови вибору орфограм, розпізнавальні ознаки орфограм та ін.)

Орфографічний факт - це окреме мовне явище, правопис якого запам'ятовується «в обличчя», а також мовне явище, за допомогою якого обґрунтовується те чи інше написання в слові.Орфографічними фактами є і слова з орфограмами які не перевіряються .

Правопис - реальні явища письмової форми мови - мають свої назви, в яких відображається правописних норм і її місце в слові.

Назви видів орфограм виконують у навчальному процесі дві функції: крім свого прямого призначення вони одночасно є і заголовками орфографічних правил.

Орфографічне правило - це особлива коротка інструкція, в якій перераховані умови вибору тієї чи іншої орфограми.Формулювання орфографічних правил в залежності від способу перерахування умов вибору бувають двох видів: констатуючі і регулюючі.У констатуючих орфографічних правилах перераховуються умови вибору орфограми або умови заборони на будь-яке написання.

У регулюючих орфографічних правилах вказуються способи дій у процесі вибору орфограми з ряду можливих написань.

За структурою орфографічні правила складаються з однієї або з двох частин.Пов'язано це з наявністю в орфографічною нормі варіантів орфограми, виключень або і того й іншого разом.