2. Словотворення як джерело збагачення лексики.
Є два джерела збагачення словникового складу: словотвір і запозичення слів з інших мов. Основним джерелом збагачення української мови є словотвір.
Наукові відкриття, розвиток виробництва, науки, техніки, культури викликають до життя нові предмети і поняття. А щоб назвати ці нові предмети і поняття, потрібні і нові слова. Кожне таке слово є суспільним явищем, бо зумовлене потребами суспільства.
При освоєнні цілинних земель у 50-ті роки народилися слова цілинник Цілиноград. Великі досягнення вчених вчених в освоєнні космосу зумовили появу в мові таких слів, як космонавт, космодром, стикування тощо. Внаслідок відкриттів у галузі фізики виникли слова типу атомний (реактор) атомохід, атомники. З’явилися нові професії та спеціальності і відповідно їхні назви: тракторист, бульдозерист,комбайнер. З розвитком техніки в мову прийшли такі слова аеродром, мотодром, танкодром, ракетодром, телевізор, телевізійний, телебачення, інтербачення, комп’ютер, Інтернет. За аналогією до слова олімпіада утворилися слова спартакіада, універсіада (міжнародні змагання студентів). Здавна склалося так, що від назви населеного пункту утворювались прикметники і назва жителів (Київ-київський-кияни)
Номінативна функція. 6
Усе пізнане людиною одержує від неї свою назву і тільки так існує у свідомості. Цей процес називається лінгвілізацією — «омовленням» світу. Мовні одиниці, передусім слова, служать назвами предметів, процесів, якостей, понять ознак тощо. У назвах не лише зафіксовані певні реалії дійсності, адекватно пізнані людиною, але також її помилкові уявлення, ірреальні сутності, фантазії тощо. 6
Типи норм. 7
На карті з’являються нові міста, а разом з ними і нові назви їх, назви жителів цих міст. На Дніпрі,наприклад, виросло нове місто. Його назвали Енергодар.Від цієї назви утворилися прикметник енергодарський ііменник енергодарці (жителі міста Енергодар). Коли на Дніпрі було побудовано Кременчуцьку ГЕС, то виникло й нове місто. Йому дали назву Кремгес, від якого утворилися нові слова: кремгесівський, кремгесівці. Згодом місто стали називати Світловодськ. Від цієї назви утворилися прикметник світловодський і іменник світловодці. Виникають також нові назви вже існуючих предметів і понять.
Номінативна функція. 6
Усе пізнане людиною одержує від неї свою назву і тільки так існує у свідомості. Цей процес називається лінгвілізацією — «омовленням» світу. Мовні одиниці, передусім слова, служать назвами предметів, процесів, якостей, понять ознак тощо. У назвах не лише зафіксовані певні реалії дійсності, адекватно пізнані людиною, але також її помилкові уявлення, ірреальні сутності, фантазії тощо. 6
Типи норм. 7
3. Основні одиниці словотворчої системи мови
Основними одиницями словотворчої системи мови є словотворчий тип, словотворче гніздо, словотворчі засоби, способи словотворення.
Група різнокореневих слів однієї частини мови, зв’язаних між собою спільним значенням і спільними суфіксами та префіксами, називається словотворчим типом.
Сукупність спільнокореневих слів, розташованих у такій послідовності, в якій вони утворилися називається словотвірним гніздом. Початком словотворного гнізда є непохідне слово. На основі словотвірних гнізд укладаються словотворчі словники.
Словотворчі засоби
Нове слово виникає на базі вже наявного в мові і сприймається як похідне, вторинне щодо того, від якого утворене. Наприклад, слова вітряк, денний сприймаються як вторинні щодо слів вітер, день. Ознаками їх похідності є мотивованість їхніх значень словами, від яких вони походять, а також складніша морфемна будова.
При словотворенні основною одиницею виступає не корінь, а частина слова (або й ціле словосполучення), що мотивує значення похідного слова, є його словотворчою базою.
Твірною основою називається частина слова, від якої твориться нове, похідне слово. Наприклад:
Усі ці афікси називають у словотворі словотворчими засобами.
Сукупність спільнокореневих слів, розміщених у такій послідовності, в якій вони утворювалися, становить словотвірне гніздо. Наприклад:
