6. Фонема. Основний вияв(інваріант) і варіант фонеми.
Фонема як певний знак, модель матеріалізується в мовленні у вигляді звуків, серед яких вирізняють головний вияв фонеми (інваріант) та її варіанти (алофони).
Виявлення фонеми в її самостійних ознаках, тобто незалежно від місця в слові, впливу сусідніх звуків, наголошеності й ненаголошеності, індивідуальних фізіологічних особливостей людини називається головним виявом фонеми.
Варіанти фонем є трьох типів:
під позиційним варіантом розуміють вияв фонеми як звуку тільки в певній означеній позиції в слові. Позиційним варіантом є звуковий вияв фонеми /и / як [ие] або [еи] у ненаголошеній позиції;
комбінаторним варіантом фонеми називають звук, який з'являється замість головного вияву даної фонеми внаслідок змін, що відбуваються в артикуляції під впливом звукового оточення, наприклад, комбінаторним варіантом є реалізація фонеми /т′/ у звукові [д′] під впливом наступного дзвінкого: /молод′ба/;
факультативним варіантом фонеми називається її не обов'язковий, але можливий у літературній мові звуковий вияв. Наприклад, перед фонемою /і/ звичайна для літературної мови фонема /т′/ /ст′іл/, хоч окремі носії в деяких словах реалізують її в звукові [т] [стіл].
У фонетиці є ще поняття інваріант, яке часом неправомірно ототожнюють з основним алофоном (варіантом). Основний алофон - це один з ряду комбінаторних і позиційних алофонів певної фонеми, тобто це конкретне поняття.
Інваріант - абстрактне поняття, що означає матеріальне узагальнення суттєвих для фонеми ознак. Наприклад, інваріант фонеми /т/ - це така одиниця, яка є приголосною, шумною, глухою, зімкненою, твердою, неносовою.
Інваріанти голосних фонем
3.Заключна частина
3.1.Загальний висновок.
Отже, фонетика вивчає звукову систему мови та різноманітні звукові зміни, що відбуваються у мовному потоці. Звукову систему мови утворюють найменші мовні одиниці – звуки. Фонологія вивчає структурні й функціональні закономірності звукової будови мови. Цим фонологія як семіотична дисципліна відрізняється від загальної фонетики.
3.2.Відповіді на запитання студентів.
3.3.Установка на практичну роботу та методичні поради з виконання завдань до практичного заняття.
Домашнє завдання:
Вивчити зміст лекції.
Виконати завдання №1,2,3 стор.186-187 (Фурдуй, М.І. Українська мова [Текст]: Практикум з правопису: навч. посібник / за ред. В.В. Різуна. – К.: Либідь, 2004. – 272с.
Виконати завдання с.р. № 20-23.
Міністерство освіти і науки України
Комунальний вищий навчальний заклад
«Бериславський педагогічний коледж імені В.Ф.Беньковського»
Херсонської обласної ради
Предмет Сучасна українська мова
Модуль № 25-26
Семестр V
Кількість годин 2 ( урок № 41-43)
Лекція № 4
Тема: Будова слова. Морфема. Словотвір. Об’єкт і завдання словотвору.
Лященко М.Б., викладач української філології, спеціаліст першої категорії
Розглянуто на засіданні предметної (циклової) комісії викладачів української філології
Протокол № ___ від _____
Голова предметної (циклової) комісії
_________ І.О. Малова
Тема лекції: Будова слова. Морфема. Словотвір. Об’єкт і завдання словотвору.
Студенти повинні знати:
зміст терміна «морфема»;
типи морфем, наявних у слові, функції кожної з них;
основні одиниці словотворчої системи мови;
джерела збагачення словникового складу мови;
Студенти повинні вміти:
розрізняти змінні й незмінні слова, визначати морфемну будову їх;
визначати варіанти морфеми;
визначати твірну основу, твірні суфікси, префікси;
визначати спосіб словотворення;
порівнювати твірні слова і твірні основи;
Тип лекції: тематична
Ключові поняття: твірна, похідна основа, словотворення,
План
Морфеміка як учення про будову слова.
Поняття про найменші значущі частини слова – морфеми.
Типи морфем.
Варіанти морфем
Основи: непохідна і похідна – вільна (незв’язана), зв’язана.
Морфемний аналіз слова.
Морфемний словник.
Поняття про словотвір. Об’єкт і завдання словотвору.
Словотворення як джерело збагачення лексики.
Основні одиниці словотворчої системи мови.Похідні та твірні слова.
Творча основа. Форманти.
Література:
Базова література
Закон України «Про освіту», «Про мови».
Конституція України [Текст] : офіц. вид. – К. : Парламент . вид-во, 2006. – 58, [2] с. –
(Серія «Закон України»).
Українська мова [Текст]: Підручник. / за ред. Дудика П.С. – К.: Вищ. школа, 1993.
Українська мова [Текст]: Підручник. / за ред. Ющука І.П. – К.: Либідь, 2004. - 639 с.
Українська мова [Текст]: Практикум: навч. посібник. – 2-ге вид., стереотип. / Позяк,
О.М., Сербенська. О.А., Фурдуй, М.І., Шевченко, Л.Ю. – К.: Либідь , 2001. – 384 с.
Фурдуй, М.І. Українська мова [Текст]: Практикум з правопису: навч. посібник / за ред.
В.В. Різуна. – К.: Либідь, 2004. – 272с.
Шевчук, С.В., Лобода, Т.М. Практикум з української мови [Текст]: Модульний курс:
навч. посіб. /С.В Шевчук, Т.М. Лобода. – К. : Вища шк..,2006. – 326 с.