2. Зміст, форми і методи естетичного виховання дошкільників

Естетичне виховання передбачає формування знань, умінь, навичок, почуттів, інтересів, потреб, оцінок і смаків, які реалізуються в естетичній діяльності дошкільника. Попри певні особливості, зумовлені специфікою дошкільних закладів, належністю дітей до певної вікової групи, його зміст вибудовується за такими напрямами:

 1. Формування знань про прекрасне в житті, природі, вчинках людей. У процесі естетичного виховання у дітей формуються загальні уявлення про прекрасне у повсякденному житті, природі та мистецтві, його антагонізм із потворним, аморальним, антигуманним. Вони отримують найпростіші уявлення про види мистецтва: графіку, скульптуру, живопис, декоративно-прикладне мистецтво, літературу, музику та їх жанри, засвоюють основні естетичні поняття, загальні категорії, наприклад “прекрасне”, “потворне”. Зміст категорій, понять естетики стає для них зрозумілим, якщо дорослі розкриватимуть багатоманітність краси як феномену через предмети побуту, іграшки, явища природи, поведінку людини, твори мистецтва, знайомлячи пізніше їх з різними видами мистецтва – звертатимуть увагу на те, що всі вони мають специфічні, властиві тільки їм виражальні засоби.

 У старшому дошкільному віці педагог підводить дитину до розуміння важливості морального чинника в мистецтві, який унеможливлює використання таланту в антигуманних помислах, наслідком чого є расова, релігійна ворожнеча, жорстокість, агресивність, використання сили, нерідко – збройної, у вирішенні складних проблем взаємодії народів, людей. [1, с. 4]

 2. Розвиток естетичних умінь і навичок. З ранньої дошкільної пори дітей привчають спостерігати за явищами і предметами навколишнього світу, бачити їх загальні та специфічні властивості, з використанням різних матеріалів створювати прості предмети, сюжети, композиції, слухати музику – опановувати навички співу, гри на музичних інструментах, ритмічних рухів.

[1, с. 6]

 3.Формування естетичного ставлення. Різноманітні предмети і явища навколишньої дійсності збуджують у душі дитини емоційний відгук на прекрасне, добрі почуття, прагнення до творчої діяльності. Компонентами естетичного ставлення є здатність до емоційного переживання, активного засвоєння художнього досвіду, самостійних пошукових дій, художні та творчі здібності.

 4. Розвиток творчої діяльності. Важливою складовою естетичного виховання дітей дошкільного віку є формування у них самостійних творчих дій. Прагнення до творчості вони виявляють передусім у провідній своїй діяльності – у грі. Всі близькі до гри види творчості зумовлені потребою дітей у діяльному, образному освоєнні вражень. Поява самостійної художньої діяльності є ознакою поступального розвитку дитини. [1, с. 7]

 Елементи творчості спостерігаються вже тоді, коли діти обирають тему зображення і знаходять способи здійснення задуманого. Поступово вони вчаться комбінувати їх у відображенні дійсності. На цьому шляху дошкільнят весь час переслідуватиме проблема відсутності знань, нерозвиненості навичок. Тому обов’язково поруч з ними має бути обізнаний, дбайливий педагог, здатний своєчасно підказати і показати дітям способи подолання труднощів.

[6, с. 9]

 Неабияке значення має створення можливостей для прилучення дітей до різноманітних видів художньої діяльності, що дасть їм змогу розширити діапазон естетичного пізнання світу, спробувати свої сили у різних сферах, зосередитися на найпривабливішій і найперспективнішій для себе. Найчастіше у закладах дошкільного виховання дітей прилучають до таких видів художньої діяльності:

– зображувальна діяльність (сприймання творів образотворчого мистецтва, малювання, ліплення, виготовлення аплікацій);

– музична діяльність (сприйняття музики, співи, ігри, танці, хороводи, гра на музичних інструментах);

– художньо-мовленнєва діяльність (слухання казок, розповідей, читання віршів, творчі розповіді тощо);

– театралізована діяльність.

 Непідробний інтерес до такої діяльності, наполегливе, терпляче намагання пізнати й опанувати її таємниці є першими сигналами творчого начала особистості, наявність якого діагностують за такими критеріями:

– ставлення, інтереси, здібності, які знаходять утілення у художній творчості;

– способи творчих дій;

– якість продуктів дитячої художньої діяльності.

 Творчі здібності дітей у художній діяльності формуються на тлі загального розвитку і завдяки спеціальному навчанню. При цьому важливо пам’ятати, що художні можливості дітей диференційовані, а про результати їхнього навчання свідчить не лише те, наскільки вміло вони малюють, співають, читають вірші, а й глибина і сила інтересу, ставлення до якості виконання завдання, прагнення і намагання вдосконалювати навички художньої діяльності. [33, с. 11]

 Поліпшенню змісту естетичного виховання сприяють створення у дошкільних закладах розвивального виховного середовища, модернізація засобів і методів роботи з дітьми, спрямованої на розвиток їхнього творчого ставлення до естетичного освоєння дійсності, відображення його у власній творчій діяльності. [33, с. 12]

Загальною педагогічною умовою розвитку художніх здібностей дітей в дитячому садку є надання всім рівних і реальних практичних можливостей для розвитку здібностей у різних галузях мистецтва.

 Розвиток художніх здібностей грунтується на формуванні високої моральної потреби - потреби до творчої праці у дітей. Без зусиль, без певної частки витрачається самою дитиною праці неможливо сформувати повноцінну творчу особистість, закласти в душу дитини високі морально-естетичні засади.

Загальною педагогічною умовою розвитку художніх здібностей дітей в дитячому садку є надання всім рівних і реальних практичних можливостей для розвитку здібностей у різних галузях мистецтва. Розвиток художніх здібностей грунтується на формуванні високої моральної потреби – потреби до творчої праці у дітей. Без зусиль, без певної частки витрачається самою дитиною праці неможливо сформувати повноцінну творчу особистість, закласти в душу дитини високі морально-естетичні засади. [54, с. 4]

Кожній групі завдань естетичного виховання відповідають свої методи.

Як вже говорилося вище, перша група завдань спрямована на залучення дітей до мистецтва, на розвиток у дошкільників естетичного смаку, розуміння  прекрасного. [40, с. 104]

Провідними методами для вирішення цих завдань є: показ, спостереження, пояснення, аналіз, приклад дорослого.

Показ як метод виховання використовується при первинному знайомстві з предметом естетичної дійсності. Вихователю важливо визначити об'єкт показу і створити умови для того, щоб увага дітей була зосереджена на тому, що їм показують, пропонують послухати. [38, с. 33]

Друга група завдань пов'язана з формуванням навичок художньої діяльності. Для вирішення цих завдань у ролі ведучих потрібні практичні методи: показ, вправа, пояснення, метод пошукових ситуацій. 

Тут потрібно вказати загальний принцип відбору методів - знаходити такі методи і прийоми, які б підтримували у дітей бажання створювати «витвори мистецтва» власними руками (ліпити, малювати, майструвати, прикрашати), брати участь у художній діяльності різних видів. Корисні творчі завдання.

Форми організації естетичного виховання в художній діяльності можуть бути різними: на заняттях, у самостійній діяльності, художній праці, під час свят, розваг, екскурсій, прогулянок і т. д. Серед сформованих типів занять, що мають місце в дитячому саду, особливу увагу слід приділити комплексним занять, в яких виховні завдання реалізуються засобами різних видів мистецтва. [53, с. 15]

Характерною особливістю комплексних занять є об'єднання завдань з певних тем. При цьому провідним може бути засіб художньо-образної виразності, властиве різним видів художньої діяльності. Наприклад, «ритм» можна передати і в танці, і в декоративному візерунку, і у виразному виконанні віршів. [10, с. 24]

Естетичне виховання дітей дошкільного віку може бути організовано у різних формах які мають свою класифікацію. Узагальнимо їх у єдиній таблиці.

Таблиця 1.2

Класифікація форм естетичного виховання

За принципом управління діяльністю дітей	Під прямим керівництвом дорослого	Під непрямим керівництвом дорослого
За способом об'єднання дітей	Спільна діяльність дітей і дорослого: фронтальна, підгрупами, з однією дитиною	Індивідуальна, підгрупами
За видами діяльності	Заняття, екскурсії, розваги, ігри, праця	Театралізовані ігри, повторення занять, свят

Отже, при використанні поданих вище форм і методів, вихователь може очікувати позитивного розвитку естетичного сприймання дітьми світу, краси навколишніх речей. Дитина вчиться бачити прекрасне,специфічні властивості предметів, їх розташування в просторі. Розвивається у них і самостійна творча діяльність. Неабияке значення має створення можливостей для прилучення дітей до різноманітних видів художньої діяльності, що дасть їм змогу розширити діапазон естетичного пізнання світу, спробував свої сили у різниз сферах, зосередитися на найпривабливіших для себе.