Розвиток витривалостi
Витривалість - це здатнiсть проводити тривалу роботу або роботу з рiзною iнтенсивнiстю. Прийнято розрiзняти загальну витривалiсть i спецiальну. Як рухова якiсть витривалiсть розвивається на пiзнiших етапах фiзичного виховання. Самостiйний розвиток цiєї якостi в школі починається тiльки з Vl класу.
Вправи, направленi на розвиток витривалостi, пред'являють великi вимоги до серцево-судинної i нервової систем. Тому вправи, зв'язанi, наприклад, з тривалим бiгом, включаються в секційні заняття лише за умови вельми помірної інтенсивності бігу і усестороннього контролю за станом здоров'я тих, хто займається.
Дослiдження радянських учених показують, що до 14-рiчного віку вiдбувається iнтенсивний i рiзностороннiй розвиток рухової функцiї. Але вегетативнi функції декiлька вiдстають в своєму розвитку. Споживання кисню на 1 кг ваги досягає у дiтей рiвня дорослих тiльки до 14-15 poків. У них менший вмiст гемоглобiну на 1 кг ваги. У молодшому вiцi серце працює частiше, а сила його скорочень вiдстає вiд темпiв зростання всього органiзму. Отже, серце дитини працює напружено. 3вiдси стає зрозумiлим, чому якiсть витривалостi потрiбно направлено розвивати з Vl класу. Проте, враховуючи життєво важливу необхiднiсть витривалостi, в процесі фiзичного виховання можливо акцентоване застосування окремих вправ для розвитку витривалостi. Для цього на уроках з l по Vl клас можна рекомендувати вправи, направленi на розвиток сили, швидкості, коли якість витривалості виявляється у вигляді швидкісної і силової витривалостi. Цe дозволить добитися допустимого рiвня розвитку витривалостi на всіх етапах навчання.
При застосуваннi вправ слiд розрізняти їх спрямованість: на розвиток загальної витривалостi і розвиток витривалостi, характерної для даного виду вправ. Вправи із застосуванням максимальної кiлькості повторень треба проводити з великою обережністю і лише в старших класах, строго дотримуючись принципу посдовності.
Швидкість пересування, величина зусиль, довжина пробiгаємого вiдрiзка або кiлькiсть виконуваних стрибкiв тривалiсть вiдпочинку між повтореннями -- вci ці чинники, якi в умiлих руках вчителя дозволять розвивати рiзний прояв якості витривалостi. На жаль, витривалість іноді розуміється одностороннє, тільки в плані тривалого бігу. разом з тим витривалiсть при використаннi швидкiсних i силових вправ може розвиватися шляхом змiни режиму роботи або шляхом зменшення інтервалів відпочинку і збільшення загального об’єму вживаних засобів. Починаючи з Vl класу в більшій мірі застосовуватиметься збільшення тривалості виконання вправи, кількості повторень, довжини пробігаємих відрізків.
Розвиток спритностi
Розвитку спритностi особливо сприяють такі легкоатлетичнi вправи, як бар'єрний біг, стрибки у висотy i довжину, метання з поворотами, тобто ті вправи, які розвивають здатність виконувати рухи швидко, погоджено, за умов, що змiнюються. Повноцінний прояв якості спритності спостерігається краще всього у учнів, що міцно оволоділи руховими навиками, вiльно володiючих великим діапазоном рухових дій за умови достатнього розвитку решти фiзичних якостей. У цьому планi застосування ігрових завдань, де рухи виконуються в умовах, що несподiвано змінюються, -- кращий шлях розвитку спритностi.
Методика розвитку рухових якостей по чвертях і роках навчання передбачає певну послідовність і поєднання легкоатлетичних вправ.
Для основних програмних вправ в навчальному році, чверті і на окремих уроках можна рекомендувати спрямованість розвитку основних рухових якостей. Показану в табл.1.
В процесі фізичного виховання треба робити все необхідне для підвищення рівня функціональної підготовленості в окремих вправах. Всяке повторення при навчанні вже є в своїй елементарній формі тренувальний процес з властивими йому закономірностями дії.
Використовуючи повторний, змінний і інтервальний методи, змінюючи об’єм і інтенсивність окремих вправ, можна забезпечити високий функціональний рівень підготовки організму в цілому. Запропоноване планування є орієнтовним. На початку року, чверті превалює більший об’єм, а в кінці – більша інтенсивність навантажень. Завдання, що виконуються на результат, потрібно планувати не в першій чверті, а пізніше.