3.2 Визначення рівня мультиплексорного обладнання sdh
Синхронний транспортний модуль STM – це інформаційна структура, використовувана для здійснення з'єднань в SDH. Для визначення типу STM використовують результати, отримані в попередніх розділах проекту, а саме: структуру мережі із вказівкою місця розташування мультиплексоров уведення-виводу (ADM), кількість цифрових потоків Е1 між різними вузлами мережі (табл.2.2).
Для проектування мережі необхідно вибрати відповідний транспортний модуль. А для цього необхідно визначити швидкість передачі цифрових потоків по кільцю.
Вибираємо ділянку (пункт) мережі, на якій передається максимальна кількість цифрових потоків Е1 (Sмакс.). З урахуванням коефіцієнта запасу на розвиток мережі (Кр), необхідне число цифрових потоків Е1 (SH) повинне задовольняти наступній умові:
SH ³ Кр ·Sмакс. (3.1.1)
Коефіцієнт рекомендується, Кр = 1,7 – 1,9. Тип синхронного транспортного модуля вибирається з урахуванням стандартних рівнів STM.
SH = 1.7 * 163 = 277
Якщо 0 < SH £ 63, то вибираємо STM-1
63 < SH £ 252, то –STM-4
252 < 277 £ 1008, то – STM-16
Враховуючи умову, вибираємо рівень STM.
252 < 277 £ 1008–то вибираємо рівень STM-16.
3.3 Вибір марки та ємності кабелю
При виборі оптичного кабелю (ОК) для даної ВОЛЗ слід врахувати наступні вимоги:
- кабель повинен мати велику пропускну спроможність і мале загасання;
- оскільки проектна траса перетинає водну перешкоду (глибина річки не більше 2-10 м ), тому кабель повинен бути вологостійким і надійно захищеним від корозії;
- кабель має бути надійно захищений від зовнішніх впливів, бо буде прокладатися в ґрунті , тобто він повинен мати один або декілька бронепокриттів;
- кабель має бути відносно недорогим і повинен мати високу експлуатаційну надійність.
Оптичні кабелі випускаються згідно ТУ У 05758730.007-97 “Кабелі зв’язку оптичні для магістральних, зонових та міських мереж зв’язку”. В ОК використовуються оптичні волокна, що відповідають Рекомендаціям ITU-T G.651 та G.652 та стандарту МЕК 793-4. На вимогу замовника ОК можливо використання оптичних волокон, що відповідають Рекомендаціям ITU-T G.653 та G.654.
Від правильного вибору оптичного кабелю залежать капітальні та експлуатаційні витрати на проектовану ВОСП. На вибір впливають, з одного боку, параметри ВОСП (широкополосність чи швидкість передачі інформації, довжина хвилі оптичного випромінювання, енергетичний потенціал, допустима дисперсія, скручування), з іншого боку, оптичний кабель повинен задовольняти і технічним вимогам:
- можливість прокладки в таких же умовах, у яких прокладаються електричні кабелі;
- максимальне використання існуючої техніки;
- стійкість до зовнішніх впливів і т.д.
У даний час існує велика різноманітність марок оптичних кабелів. Кабелі закордонних фірм ми розглядати не будемо через значну різницю в ціні на кабель і відсутності явних переваг перед вітчизняними аналогами.
Як лінію передачі для проектованої мережі будемо використовувати оптичний кабель типу ОКЛ вітчизняної розробки заводу «Одесакабель».
Для організації оптичної мережі я використаю кабель ОКЛК – 8.
Я обрав цей кабель, тому що круглопроволочна броня підходить для умов прокладання кабелю на даній місцевості. Кількість ОВ 8 я обрав, бо кількість волокон необхідних для передачі STM – 16 дорівнює 1, 1 – резервне, для можливості роботи системи при аварійних ситуаціях. Ще 2 волокна – запас на розширення мережі. Решта – 4 волокна будуть використані для орендування іншими організаціями, які захочуть організувати свою мережу.
Конструкція ОКЛК:
Рисунок 3.1 Структура кабеля
1) Центральний силовий елемент - склопластиковий стрижень
2) Оптичні волокна
3) Оптичний модуль
4) Кордель (за замовленням мідні ізольовані жили дистанційного живлення)
5) Тиксотропний гідрофобний заповнювач
6) Скріплююча обмотка з ниток та стрічок
7) Оболонка з поліетилену
8) Броня з круглих сталевих оцинкованих дротів
9) Захисний шланг з поліетилену
Рисунок 3.2 Зовнішній вигляд кабеля