2. Вибір та обгрунтування проектних рішень

2.1 Траса кабельної лінії передачі

Вибір траси лінії зв’язку здіснюється в залежності від населених пунктів, які повині бути охоплені на основі вивчення географічної карти і вибору коротшої відстані між пунктами.

Зробити копію карти місцевості, де проектується будівництво оптичної транспортної мережі. Карта повинна мати масштабні мітки або оцінки відстаней по автомобільних або залізницям. Відзначити на карті населені пункти й можливі траси прокладки кабелів між ними.

Перевага віддається напрямку уздовж автодоріг, або уздовж залізниць на відстані не менш 20м від залізниці. Це обумовлене необхідністю доступу до обслуговування кабельної лінії. Оптичний кабель може також бути підвішений на опорах ЛЕП, на опорах контактної або сигнальної мережі залізниць. У містах оптичний кабель прокладається в підземну кабельну каналізацію, у колекторах, у метрополітені, підвішується на опори ЛЕП, на опори міського освітлення, на опори контактних мереж електротранспорту й на стояки радіофікації.

Будівельні довжини кабелю (2, 4, 6 км) зрощуються в оптичних муфтах.

Муфти повинні захистити зростки на тривалий строк від усіх несприятливих факторів (механічних ушкоджень, вологи, деформацій від температурних перепадів і т.д.)

Крім того повині враховуватися умови прокладання кабелю. Траса лінії повина вибираться з урахуванням найменшого об’єму робіт. В заміській зоні лінію бажано прокладати вздовж шосейних доріг так, щоб було найменше число перехрещень з ріками, шосейними і залізничними дорогами.

Мережа, яка проектується, повинна охоплювати по можливості всі найбільші міста Житомирської області.

2.2 Коротка характеристика населених пунктів області

Житомирська область являється однією із провідних областей України, які беруть участь у формуванні зовнішньої та внутрішньої економіки, і тому повинна підтримувати швидкий, надійний та якісний зв’язок.

В даний час, розвиток технологій, наприклад таких як SDH, OTN-OTH, WDM, Ethernet, ATM, розширюється швидкими темпами. За допомогою Internet можна здійснювати передачу голосу, передачу відеоконференцій, передачу даних, що являється набагато швидше і дешевше, чим використання звичайного телефонного зв’язку і факсу.

Впровадження цих нових технологій потребують використання обладнання, яке працює швидко, надійно, не складне в обслуговуванні і надійно функціонує в будь-якому випадку.

Отже, саме тому в Житомирській області іде інтенсивний розвиток нових магістралей зв’язку, а в існуючих - заміна старого обладнання на нове, з метою удосконалення і стабільного функціонування галузі зв’язку.

В курсовому проекті розробляється нова лінія зв’язку, яка з’єднує між собою такі пункти, як Овруч, Коростень, Новоград-Волинський, Житомир, Бердичів, Попельня, Малин. На цій лінії також буде встановлюватися обладнання з використанням сучасних технологій і використанням нових можливостей у галузі зв’язку.

Траса: Овруч,Коростень,Новоград-Волинський,Житомир, Бердичів, Попельня, Малин.

Рисунок 2.1 Географічна карта мережі

Овруцький район - один з найбільших прикордонних поліських районів України , розташований у північно-східній частині Житомирської області. Межує на півночі з Лельчицького , Єльська та Наровлянського районами республіки Білорусь , на сході - з Народицького , на півдні - Коростенським , Лугинському та Олевського району Житомирської області. Утворений в 1923 році. Площа - 3,2 тис.кв.км. У районі - м.Овруч ( райцентр) , пгт.Первомайское і 144 сільських населених пунктів.

Лежить у межах Поліської низовини і Словечансько -Овруцького кряжу , річки Словечна з припливом Ясенець , Жерев , Норинь (басейн р. Прип'ять ) . Поверхня північної частини району - низовинна , плоска рівнина ; південній - підвищена хвиляста лесова рівнина , розділена ярами та балками. Трапляються форми рельєфу у вигляді горбів та пасів , скель з крутими схилами ( найвища точка над рівнем моря 316 м. біля с.Городец ) . На півночі значні ділянки заболочені.

Грунти в основному дерново - підзолисті , супіщані , глинисті і торфоболотних . Змішані ліси ( сосна , вільха , дуб , береза ​​, осика ) займають 67 % території району.

Коростеньский район: Площа 1739 км², Основні рікчки — Уж.

Через район проходять 5 залізничних магістралей у напрямку на Київ, Новоград-Волинський, Овруч, Олевськ, Житомир і 6 автомагістралей республіканського масштабу і 1 трансєвропейська траса Київ-Варшава.

Новоград-Волинський район утворено 7 березня 1923 році. Його центром є місто Новоград-Волинський. Площа 2100 км ². Основні річки - Случ, Смолка, Церем, Тня. Населення району складає 47.2 тис. осіб (дані 2009 р.)

Житомирський район Територія району займає 144 143 га, що становить 4,8% території області (7-е місце серед районів). Район розташований в двох природних зонах. Південна частина відноситься до лісостепу, а північна - до зони змішаних лісів (Полісся). Основні річки - Тетерів, Гнилоп'ять, Гуйва, Коднянка, а також Бобрівка, Віва, Глибочок, Кам'янка, Коща, Лісова, Рівець, Шейка.Населеніе району становить 66,9 тис. осіб (2-е місце серед районів, дані 2005 )

Бердичевський район розташований в південній частині Житомирської області, в лісостеповій зоні. Клімат помірно-континентальний.

Площа лісонасаджень становить більше 10 тис.га.

Основні річки - Гнилопять. Населення міста (станом на 01.06.2005) 93,4 чол. Населення району (станом на 01.01.2007) становила 31,6 тис.чол., У тому числі смт. Гришківці - 4,6 тис. чол.

Попільнянський район Площа 1.037 тис. км2.

Основні річки - Ірпінь, Роставиця, Унава, Каменка.Населеніе району становить 37082 чоловік (дані 2005).

Малинський район адміністративна одиниця на сході Житомирської області України. Адміністративний центр - місто Малин, не входить до його складу.Основні річки — Ірша.

Рисунок 2.2

Таблиця 2.1 – Характеристика траси

Траса	Кількість перехрещень з авто-шляхами	Кількість перехре-щень з залізни-цями	Кількість перехре-щень з ріками	Довжин а траси, км	Довжина траси по кабелю, км
МВПЖ – МВВБ – МВВП – МВВМ – МВВО – МВВК – МВВНВ	35	4	5	584	600