6. Поняття тезаврації прибутку п-ва.

Тезаврація прибутку — це спрямування його на формування ВК п-ва з метою фінансування інвестиційної та операційної діяльності.

Величина тезаврації відповідає обсягу ЧП, який залишився в розпорядженні п-ва після сплати всіх податків та нарахування дивідендів. Збільшення ВК в результаті тезаврації прибутку п-ва позначається також як відкрите самофінансування. Інформація про це наводиться в офіційній звітності.

Для визначення рівня сам-ня розраховують коефіцієнт сам-ня:

Тезаврований прибуток відображається в балансі за такими позиціями:

1. у пасиві за статтями: нерозподілений прибуток; резервний капітал; СК. При тезаврації прибутку, як правило, підвищується курс корпоративних прав п-ва;

2. в активі він може бути спрямований на фінансування будь-яких майнових об'єктів: оборотних і необоротних; коротко- і довгострокових.

Серед вітчизняних економістів висловлюється думка, що нерозподілений прибуток слід спрямовувати переважно на поповнення власних обігових коштів п-ва та формування резервів ліквідності. З нашого погляду, вказаний підхід є хибним, оскільки наявність ліквідних активів визначається структурою останніх, незалежно від того, за рахунок яких джерел вони сформовані і від наявності резервного капіталу.

Фінансування п-ва за рахунок тезаврації прибутку має переваги, так і недоліки. Переваги:

1) залучені кошти не потрібно повертати та сплачувати винагороду за користування ними; 2) відсутність затрат при мобілізації коштів; 3) не потрібно надавати кредитне забезпечення; 4) підвищується фін. незалежність та кредитоспроможність п-ва.

Недоліки:

1) оскільки на реінвестування спрямовується ЧП, попередньо він підлягає оподаткуванню, в результаті чого вартість цього джерела фін-ння збільшується; 2). обмежені можливості контролю за внутрішнім фінансуванням знижують вимоги до ефективного використання коштів; 3).помилковість інвестицій (оскільки рентабельність реінвестицій може бути нижча за середньоринкову % ставку, можливе зниження ефективності ринку капіталів у цілому).

Рішення на користь реінвестицій власниками прийматиметься в тому разі, якщо рентабельність вкладень в дане п-во буде вищою, ніж прибутковість можливих зовнішніх альтернатив. Слід враховувати вплив податкового фактору на розподіл і використання прибутку п-ва. Згідно з законодавством суми ГК або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій в корпоративні права, емітовані таким платником податку, не включаються до складу валового доходу.

7. Нерозподілений прибуток та його ек зміст.

Ще одним елементом власного капіталу є нерозподілений прибуток (непокритий збиток). За цією позицією балансу відображається або сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу. У цій статті показується прибуток (збиток), який залишається у підприємства після сплати всіх податків, виплати дивідендів і відрахувань до резервного капіталу. Нерозподілений прибуток (збиток) може включати реінвестований у підприємство прибуток звітного і минулих періодів.