Методичні рекомендації

У першому питанні основну увагу потрібно приділити правовим засадам лобіювання в розвинутих країнах. Розуміти суть прямого й опосередкованого лобіювання законодавчого процесу. Лобіювання і знання обговорюваних питань. Особистого знайомства та спілкування з депутатами. Дії лобіюючої сторони при поданні та попередньому читанні законопроектів. Лобіювання після попереднього читання законопроекту в постійних комітетах.

При розгляді другого питання необхідно акцентувати увагу на тому, що політологи та ПР-технологи вказують на існування декількох підходів до оцінки феномену лобізму. Перший — заборонний, він прирівнює лобізм до злочинної діяльності та вимагає його ліквідації. Другий — регулятивно-правовий − розрізняє нелегальний і легальний методи лобіювання і по-різному його оцінює, вимагаючи виключення корупції з політичної практики. Відповідно до домінування цих підходів у різних країнах світу, існує різний правовий статус лобістів і лобіювання: у США, Канаді, Великій Британії лобістська діяльність регулюється законодавчо. Деякі закони з цього приводу є й у Німеччині. У Франції лобістська діяльність фактично заборонена. У багатьох інших країнах законодавці на неї просто «заплющують очі». Виходячи з цього, у контрольній роботі потрібно проаналізувати досвід діяльності американських та європейських груп «лобі». Законодавче оформлення та функціонування лобізму в Україні. Використання різноманітних легальних лобістських технік на різних рівнях політичного й управлінського процесу змушує деяких політологів уважати, що лобіювання перетворюється на невід'ємну частину політичного процесу в плюралістичних демократіях з розвиненими механізмами групового процесу.

Література: [18, 28, 30-33, 42].

Тема № 18 Паблік рілейшнз у кризових ситуаціях

План

1. Визначення кризи. Типології криз.

2. Управління проблемами з метою запобігання кризових ситуацій. Управління в умовах кризи.

3. Комунікація в кризових ситуаціях.

Методичні рекомендації

Перше питання передбачає розуміння ґенези поняття криза. У ньому також потрібно розкрити цілі кризового менеджменту. Події, які є кризовими для організації. Природні та неприродні кризи. Неочікувані, назріваючі, безперервні кризи. Уміти розрізняти типи криз, враховуючи неприємності, які вони можуть спричинити для організації.

У другому питанні мова йтиме про управління проблемами з метою запобігання кризовим ситуаціям. Передчуття проблем, орієнтація на отримання користі, складання графіка дій, підтримка з боку керівництва. Інформування громадськості про ризик виникаючих проблем. Підготовка до ризику та його початок. Чинники, які повинна брати до уваги організація, що опинилася у кризовій ситуації. Послідовні кроки процесу управління кризою. Помилки, які робляться організацією в умовах кризи. Рекомендації щодо запобігання кризі.

Третє питання вимагає аналізу основних принципів комунікації у кризових ситуаціях. Важливо прослідкувати зв’язок організації зі ЗМІ в період кризи. Визначити фактори успіху комунікації в умовах кризи. Також актуально в третьому питанні врахувати, як сприймається криза громадськістю. Роль чуток та заходи щодо організації боротьби з ними.

Література:[1, 2, 21, 27, 32].

Тема № 19 Створення іміджу

План

1. Імідж та його природа.

2. "Анатомія" іміджу.

3. Внутрішня громадськість та імідж організації.