
- •1)Поняття і ознаки держави.
- •2) Функції держави.
- •3) Механізм сучасної держави.
- •4)Форма державного правління: поняття і види.
- •5)Територіальний устрій держави.
- •6)Політичний режим держави.
- •7)Теорії виникнення держави
- •8)Сутність та ознаки права.
- •9. Фунції права
- •10. Джерела права
- •11.Система права
- •12.Поняття та зміст правовідносин
- •13. Суб*єкти правовідносин
- •14. Об*єкти правовідносин
- •15. Правопорушення: поняття та ознаки
- •16. Поняття та види юридичної відповідальності.
- •17. Поняття і предме правоого регулювання конституційного права україни
- •18.Система конституційного права України
- •19. Джерела конституційного права
- •20. Поняття та види конституцій
- •21. Юридична характеристика конституцій
- •22. Громодняство україни підстава набуття і припинення .
- •23. Політичні права та свободи громодя україни
- •24. Громадські (особисті) права ітсвободи громадня укаїни
- •Стаття 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права говорить:
- •27) Конституційні обов’язки громадян України.
- •28) Конституційний статус Верховної Ради України.
- •29) Вибори до Верховної Ради України.
- •30) Організація і порядок роботи Верховної Ради України.
- •31) Функції і повноваження Верховної Ради України.
- •32) Конституционный статус Президента Украины
- •33. Функції і повноваження Президента України.
- •34. Обрання і припинення повноважень Президента України.
- •35. Поняття і процедура імпічменту.
- •36. Статус Кабінету Міністрів України.
- •37. Функції і повноваження Уряду України.
- •38. Центральні органи виконавчої влади в Україні.
- •39. Місцеві органи виконавчої влади. Повноваження і порядок формування.
- •40. Судова система України.
- •41. Конституційний Суд України: компетенція і порядок формування.
- •42. Конституційні принципи судочинства.
- •43. Статус суддів в Україні.
- •44. Правове регулювання цивільних відносин.
- •45. Зміст цивільних правовідносин.
- •46. Суб’єкти і об’єкти цивільних правовідносин.
- •47. Юридичні особи: поняття, ознаки, види.
- •48. Цивільно-правові договори: поняття та види.
- •49.Форми цивільно-правових договорів.
- •51.Право власності: зміст і форми.
- •52.Порядок спадкування за заповітом.
- •53.Порядок спадкування за законом.
- •54.Поняття і ознаки підприємництва.
- •55. Порядок реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.
- •56.Обмеження в здійсненні підприємницької діяльності.
- •57. Поняття і порядок ліцензування
- •58. Трудові правовідносини та їх учасники.
- •59. Колективний договір.
- •60. Трудовий договір: поняття, зміст, порядок укладення.
- •61. Зміна трудового договору.
- •62. Підстави припинення трудового договору.
- •63. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •64. Трудові спори і порядок їх вирішення.
- •65. Правове регулювання сімейних відносин. Джерела сімейного права.
- •66. Права та обов'язки подружжя
- •67. Порядок укладення шлюбу
- •68. Права і обов'язки батьків
- •69. Порядок припинення шлюбу внаслідок його розірвання
- •70. Права та обов'язки природокористувачів
- •71. Екологічні права та обов'язки громадян України
- •72. Форми власності на землю
- •73. Право приватної власності на землю
- •74. Оренда землі
- •75. Правове регулювання адміністративних відносин
- •76. Суб'єктами адміністративних правовідносин
- •С77.Адміністративні правопорушення: поняття, ознаки, склад.
- •78. Система адміністративних стягнень
- •79. Відповідальність за вчинення злочинів
- •80.Поняття і ознаки злочинів.
- •81. Види злочинів
- •82. Співучасть у вчиненні злочину
- •83. Види кримінального покарання. Поняття покарання та його мета
- •Стаття 51. Види покарань
- •84.Обставини, що виключають кримінальну відповідальність.
38. Центральні органи виконавчої влади в Україні.
Центральні органи виконавчої влади зобов'язані забезпечувати проведення державної політики у відповідних сферах і галузях суспільного та державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України та уряду тощо.
Систему центральних органів виконавчої влади згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" утворюють:
* міністерства України;
* інші центральні органи виконавчої влади.
Іншими центральним органами виконавчої влади згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" є:
служби - у разі, якщо більшість функцій центрального органу виконавчої влади складають функції з надання адміністративних послуг фізичним і юридичним особам;
агентства - у разі, якщо більшість функцій центрального органу виконавчої влади складають функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;
інспекції - у разі, якщо більшість функцій центрального органу виконавчої влади складають контрольно-наглядові функції за дотриманням державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними та фізичними особами актів законодавства.
інспекції - у разі, якщо більшість функцій центрального органу виконавчої влади складають контрольно-наглядові функції за дотриманням державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними та фізичними особами актів законодавства.
Крім того, зі змісту зазначеного Закону вбачається, що до системи "інших центральних органів виконавчої влади" належать центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом згідно зі ст. 24 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" є:
1) Антимонопольний комітет України;
2) Фонд державного майна України;
3) Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Зазначений Законом перелік інших центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом є невичерпним. Такі органи може утворювати Президент України своїм указом.
Отже, систему центральних органів виконавчої влади, відповідно до Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" становлять міністерства, служби, агентства, інспекції, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. В Україні існує розгалужена система органів державної виконавчої влади, які своєю функціональною діяльністю охоплюють практично всі сфери державно-суспільних відносин.
39. Місцеві органи виконавчої влади. Повноваження і порядок формування.
Органи місцевої (регіональної) влади й управління поділяються на органи місцевого самоврядування (обласні, міські, районні, селищні ради) та органи виконавчої влади на місцях (державні адміністрації відповідного рівня). Вони наділені усією повнотою державної влади на своїй території; здійснюють розпорядження і користування природними ресурсами; керують місцевими бюджетами; створюють умови для виконання державних і регіональних програм; забезпечують дотримання мінімальних соціальних стандартів; гарантують фінансову самостійність місцевого самоврядування.
Структура місцевого управління в Україні має свою специфіку. Вона визначається адміністративно-територіальним устроєм країни та охоплює мережу органів виконавчої влади АР Крим, областей, районів, міст, районів у містах, селищ і сіл. Ця система має дворівневу структуру:
1) державне регіональне управління, яке охоплює області та регіони (АР Крим);
2) місцеве самоврядування, яке є в селах, селищах та містах. Функції виконавчої влади державного управління в областях і районах, містах Києві та Севастополі згідно зі ст. 118 Конституції України виконують місцеві державні адміністрації. Вони підзвітні та підпорядковані органам виконавчої влади вищого рівня та районним і обласним радам відповідно до повноважень останніх у межах чинного законодавства.
Державні адміністрації виконують повноваження державної влади та делеговані функції відповідних (обласних або районних) рад через створені управління, відділи та інші структурні підрозділи.
Специфіка діяльності місцевих держадміністрацій обумовлена їх фінансово-економічним підґрунтям, яке становлять; доходи місцевого бюджету, природні ресурси, земля, комунальна власність.
У складі держадміністрацій формується низка функціональних та галузевих відділів, управлінь та інших структурних підрозділів, які регулюють розвиток окремих галузей та сфер діяльності на території регіону.
До складу відповідної державної адміністрації входять: голова, перший заступник голови, заступники голови, керівники та посадові особи головних управлінь, управлінь, відділів та інших структурних підрозділів держадміністрації.
Уряд на своєму засіданні розглядає кандидатури на посади голів місцевих державних адміністрацій і приймає рішення про подання їх Президенту для призначення. На кожну посаду вноситься одна кандидатура. У разі відхилення Президентом поданої кандидатури відповідно Прем'єр-міністр чи голова обласної держадміністрації вносять на розгляд Кабінету Міністрів нову кандидатуру. Держадміністрації є єдиноначальними органами виконавчої влади загальної компетенції, повноваження яких реалізуються одноособово їх керівниками - головами держадміністрацій і які формують склад держадміністрації та визначають її структуру в межах виділених бюджетних асигнувань.
Державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують:
1)виконання Конституції, законів, актів Президента, Кабінету Міністрів, інших органів виконавчої влади вищого рівня;
2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;
3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також їх національно-культурного розвитку;
4) підготовку та виконання відповідних бюджетів;
5) звіт про виконання відповідних бюджетів і програм;
6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;
7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Голови МДА відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Місцеві держадміністрації підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.
Голови облдержадміністрацій інформують главу держави та уряд і щорічно звітують перед ними про виконання покладених на них повноважень, а також суспільно-політичне, соціально-економічне, екологічне та інше становище на відповідній території. Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними.