109. Розвиток парламентаризму в Україні

Установленні позицій українського політичного руху щодо парламентаризму можна виділити три основні етапи. Перший з них доцільно пов'язувати з діяльністю Кирило-Мефодіївського товариства, яке вийшло за рамки обмежених ідеалів козацької свободи на ниву широкого демократизму.

Так, у рукописі М. Костомарова «Книги буття українського народу» наголошується, що «урядники і правителі повинні підлягати закону святому і сонмищу, і бути всім слугами». Тезу про зв'язаність влади законом він розвиває на прикладі французької революції, коли одне насильство породило ще гірше: «…Там тільки свобода і вільність, де дух Христов. Дух віри вже перед тим вигнали із Франції королі та маркізи, та філософи. І вийшло у французів те, що вони забили свого короля і панів прогнали, і самі почали різатися і дорізалися до того, що підпали у гіршу неволю» [10, с. 304].

Серед політичних творів М. Драгоманова визначне місце посідає його конституційний проект, що побачив світ у Женеві 1884 р. під назвою «Проект основ статуту українського товариства «Вільна Спілка - Вольний Союз».

На сьогодні проблеми запровадження в Україні двопалатного парламенту, цікаво дослідити, як співвідносилась компетенція цих двох Дум. Зокрема, Спілчанській Думі як представниці областей передавалося «завідування державним майном як спільним для всіх областей державним запасом». Крім того, саме з числа кандидатів, запропонованих Спілчанською Думою, Глава Держави призначає членів Сенату - вищого судового органу.

110.Роль засобів масової інформації в політичній системі України

Протягом кількох століть суспільство задовольнялось по суті єдиним засобом масової інформації - пресою. Прискорення сус-пільного життя зумовило виникнення й інших засобів.

Отже, потреба спілкування людей у ході спільної діяльності була джерелом і головною рушійною силою з'яви і розвитку масової інформації.

Преса - найстаріший вид журналістики, її родоначальниця. Роз-ширення і диференціація аудиторії преси, нові соціальні завдання, науково-технічна революція породжують необхідність виникнення нових видів і типів періодичних видань, включаючи програми і канали електронної преси. Цей процес продовжується і в наш час, система преси знаходиться в постійному русі, розвитку.

Щоправда, системі ЗМІ України доводиться наздоганяти світову масову комунікацію, засвоювати її досвід. Адже до здобуття незалежності у нас, як і в республіках колишнього СРСР, переважа-ла тоталітарна журналістика, що складалася поступово, починаючи з 1917р. і проіснувала до кінця 80-х рр. XX століття. Ряд учених вважає, що юридично-правовими межами її в часі є 1917 р.

Нинішня система ЗМІ в Україні прагне розвиватися за об'єктив-ними законами, використовуючи світовий досвід. Так, скажімо, тип кожного нового видання, що народжуються в Україні після проголо-шення незалежності і прийняття відповідних законів про пресу, його періодичність визначаються наявністю вже функціонуючої сис-теми. І нове видання чи програма беруть на себе відповідні обов'яз-ки її складової частини, підвищуючи силу і ефективність самої сис-теми.