Зовнішня торгівля України в сучасних умовах.
У 2000 р. вперше за роки своєї незалежності Україна вивезла товарів більше, ніж увезла. Загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами за 2000 р. збільшився в порівнянні з 1999 р. на 21,8% — до $ 28, 5 млрд. Більше усього виріс експорт товарів в Україну на 25,8% —до $ 14, 6 млрд. грн. Імпорт також збільшився, але в значно менших масштабах — на 17,8% — до $ 14 млрд. Все це привело до того, що в 2000 р. на відміну від 1999 р. сальдо зовнішньоторговельного балансу було позитивним і становило $ 616, 5 млн. (в 1999 р. сальдо було негативним — $ 264, 5 млн.). Правда, позитивне торгівельне сальдо характерно і для багатьох інших «країн, що розвиваються», в тому числі в Африці і Латинської Америки, що пояснюється сировинною «спрямованістю» більшості «третіх країн». У таких державах у разі ситуації, що сприятливо складається на зовнішніх ринках експорт зростає, імпорт же незначний, тому що у бідного в своїй більшості населення просто немає коштів, щоб купувати імпортні товари. В Україні ситуація багато в чому схожа. Обсяг промислового виробництва в Україні в 2000 р. збільшився на 12,9% в порівнянні з минулим роком. Приріст зовнішньоторговельного обороту значно перевершує збільшення промислового виробництва в процентному відношенні, що свідчить про більш тісну інтеграцію України в світову економічну спільноту. Україна експортує по-колишньому в основному чорні метали, руду, алюміній, глинозем і продукцію хімічної промисловості. Експорт чорних металів в 2000 р. збільшився на 29,4% в порівнянні з 1999 роком і становив $ 5031, 2 млн., експорт виробів з чорних металів виріс ще більше — в 1, 6 разу (до $ 653, 3 млн.). Частка чорних металів і виробів з них в обсязі експорту збільшилася з 37,1% до 39 %. Саме за рахунок чорних металів в основному і виріс український експорт протягом 2000 року. У той же час треба відмітити, що виробництво в чорній металургії збільшилося за минулий рік на 20,7% в порівнянні з 1999 р. З цього можна зробити висновок, що частка продукції, що йде на експорт в українських металургійних комбінатів, істотно збільшилася. Збільшився також експорт продукції алюмінієвої промисловості — на 29,7%, становивши $ 479, 5 млн., її частка в загальному експорті становила 3,3%. Усього металів (чорних і кольорових) було вивезено з України на суму $ 6468 млн. грн., що становило 44,4% експорту (в 1999 р. — 42,1%). Таким чином, український експорт став ще більш «металевим». Що ж до інших видів вироблюваної в Україні продукції, то їх частка в експорті поки залишається скромною. Можна відмітити тільки те, що укріпила свої позиції в експорті товарів українська машинобудівна галузь. У 2000 р. її продукції було експортовано на $ 1860 млн., що в обсязі експорту становило 12,8%. Причому експорт по різних товарних групах продукції українського машинобудування змінився в порівнянні з 1999 р. по-різному. Експорт машин і обладнання збільшився в 1,5 рази (на 47,5%) в порівнянні з 1999 р. — до $ 872, 3 млн. Багато в чому це було пов'язане із збільшенням попиту на дану категорію продукції українських підприємств з боку її традиційних споживачів в Росії і ряді країн СНД, де сприятлива динаміка світових цін на сировину стимулювала промислове зростання. При цьому обсяг експорту продукції транспортного машинобудування (автомобілів, судів, літаків) збільшився усього на 5,5% — до $ 437, 9 млн., з них експорт продукції суднобудівної галузі впав в порівнянні з 1999 р. більш ніж в два рази. Наступною по значенню експортною групою товарів в Україні продовжує залишатися продукція хімічної промисловості. Усього хімічній продукції було експортовано на $ 1542, 3 млн., і її частка в експорті зросла з 9,4% до 10,6%. В імпорті по-колишньому домінує паливо. У 2000 р. його зростання в порівнянні з минулим роком становив 15 % — до $ 5997, 9 млн., частка палива в імпорті становила 43 %. Більше усього зріс імпорт кам'яного вугілля, в основному що коксується — на 26,6% (до $ 262 млн.). Воно і зрозуміло — нарощуючій свої «експортні» потужності металургії був потрібен кокс. У той же час імпорт природного газу збільшився трохи — на 2,1% — до $ 3324 млн., що пов'язано з добре знайомими проблемами розрахунків за цей вид палива. У 2000 р. як росіяни, так і туркмени ясно дали зрозуміти, що «задарма» забезпечувати Україну газом вони не збираються. Приватизація російськими компаніями українських НПЗ1 привела до того, що їх нові господарі різко збільшили переробку сирої нафти, отже, і її імпорт з Росії. Усього він зріс на 19,4% — до $ 1055, 5 млн. Майже в дев'ять раз (на 88,7%) впав в 2000 р. імпорт електроенергії, в основному з Росії — до $ 1, 4 млн., і його частка в імпорті стала мізерною — 0, 01 %. Однак можна сподіватися, що з початком паралельної роботи енергосистем РФ і України в 2001 р. обсяги імпорту електроенергії різко зростуть. На 41,2% в порівнянні минулим роком відбулось збільшення імпорту машин і обладнання — до $ 1329, 3 млн. Збільшилося ввезення і інших видів машинобудівної продукції. Знизився імпорт практично всіх видів продукції тваринництва при одночасному зростанні її експорту з України, що свідчить про початок підйому в даній галузі. Що ж до імпорту інших груп товарів в Україну, то тут можна відмітити значне, в 1,8 рази, збільшення ввезення руди (для потреб основних експортерів — металургів) — до $ 420 млн. і різке зростання імпорту зернових — в 5, 9 разу — до $ 118, 4 млн. У 2000 р. коло основних торгових партнерів України почав визначатися більш чітко. Головним з них продовжує залишатися Росія (24,1% українського експорту і 41,7% — імпорту). Головна роль Росії, що зберігається серед торгових партнерів України і зумовлює все більшу експансію російських капіталів на український фінансовий ринок. Однак росіяни останнім часом, як правило, приходять не як портфельні, а як стратегічні інвестори, тому, на жаль, не чинять великого впливу на динаміку українського фондового ринку Торговим партнером № 2 по підсумках 2000 р. можна назвати Німеччину, вона займає друге місце серед країн, звідки Україна імпортує товари (8,1%), і третє (5,1%) — серед країн - партнерів в товарному експорті. Важливими зовнішньоекономічними партнерами України залишаються Туркменістан (займає третє місце по обсягах імпорту в Україну, причому в основному одного товару — природного газу) і США (четверте місце по експорту і торговому обороту, шосте — по імпорту). Однак німецькі, американські портфельні інвестиції в українські акції поки надто незначні, а про туркменські говорити не доводиться Сальдо зовнішньої торгівлі товарами України з всіма країнами світу в січні - червні 2001 року було позитивним і становило $ 593, 41 млн. в порівнянні з негативним сальдо в розмірі $ 410, 99 млн. за аналогічний період минулого року, - повідомив Державний комітет статистики України. При цьому експорт становив $ 8,8 млн., імпорт $ 7,4 млн. У зовнішній торгівлі з країнами СНД у України склалося негативне сальдо в розмірі $ 1,2 млн. Експорт становив $ 2,7 млн., імпорт - $ 4,9 млн., передає Finport. У зовнішній торгівлі України з іншими країнами світу позитивне сальдо становило $ 2,6 млн. Імпорт становив $ 3,5 млн., експорт - $ 5,1 млн. Найбільші поставки товарів на експорт в січні - червні 2001 року здійснювалися в Російську Федерацію - 27,2% загального обсягу експорту, Італію - 5,2%, Туреччину - 4,4%. У імпорті значну частку займали товари з Росії - 38 % всього імпорту, Туркменія - 10,8%, Німеччини - 8,2%.
Дячок т.с., криськова о.в., бродський а.с.,гавриш в.п.
Хмельницький університет управління та права
У статті досліджено основні тенденції зовнішньої торгівлі україни загалом. Визначено основні загрози позиції українського експорту за збереження існуючої структури та основні завдання стратегії зовнішньоекономічної діяльності.
Актуальність теми. Міжнародна торгівля залишається основною за вартісними обсягами формою сучасних міжнародних економічних зв'язків. Саме тому дослідження тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі україни є важливим науковим завданням.
Аналіз попередніх досліджень і публікацій. Роль міжнародної торгівлі у процесах розбудови господарства досліджувалася багатьма вченими, зокрема б. Уліном і в. Леонтьєвим. Окремі питання розвитку міжнародної торгівлі досліджуються в працях вітчизняних учених, таких як в. Ковальчук, л. Кузнєцова, і. Майорова та інших.
Метою статті є аналіз тенденцій розвитку міжнародної торгівлі україни порівняно з розвитком міжнародного поділу праці, що дає можливість визначити завдання стратегії зовнішньоекономічної діяльності.
Виклад основного матеріалу дослідження. Зовнішню торгівлю слід розглядати як важливий чинник рівня конкурентоспроможності національної економіки, критерій прогресивності структурних характеристик господарства загалом.
У сучасних умовах функціонувати за принципом "натурального господарства" національна економіка не в змозі, тому зовнішня торгівля стала життєвою необхідністю, навіть умовою виживання багатьох вітчизняних підприємств та основним чинником економічної динаміки.
Для аналізу тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі україни використаємо традиційні показники: відношення експорту до величини ввп (експортна квота), відношення імпорту до ввп (імпортна квота), рівня відкритості країни торгівлі (експорт + імпорт / 2), співвідношення обсягів експорту товарів та послуг тощо. Основні показники, які характеризують зовнішню торгівлю україни, представлені в табл.. 1. Їх аналіз дає можливість виокремити особливості сучасного етопу розвитку зовнішньої торгівлі україни:
1. Обсяги зовнішньої торгівлі (як експорту, так і імпорту товарів та послуг) поступово зростають, що відповідає загальноосвітній тенденції посилення взаємодії країн світу у сфері торгівлі. В окремі роки спостерігалось випередження темпів росту імпорту товарів, в інші - навпаки експорту. Загалом за період з 2000р. По 2006 р. Обсяги експорту товарів зросли в 2,6 раза, обсяги імпорту - в 3,2 раза. Збільшення обсягів експорту має означати зростання конкурентоспроможності вітчизняної продукції, однак більш високі темпи росту імпорту свідчать про підвищення рівня імпортозалежності національної економіки.
Таблиця 1 Показники, які комплексно характеризують зовнішню торгівлю україни.
|
Аналогічна динаміка простежується і в межах зовнішньої торгівлі послугами: темпи росту обсягів імпорту послуг були вищими порівняно з темпами росту експорту. Як результат, за період 2000 р. По 2006 р. Обсяг експорту послуг зріс у 2,2 раза, імпорту - в 3,3 раза відповідно.
2. Порівняння обсягів торгівлі товарами та послугами свідчить про значне переважання торгівлі товарами (рис. 1).
Розраховане співвідношення обсягів експорту послуг і товарів для країни складає 1 до 4,4-6,2, що свідчить про слабкий рівень залучення сфери послуг до міжнародної торгівлі. Для порівняння співвідношення між обсягами світової торгівлі товарами та послугами поступово зменшується та складає приблизно 1 до 3.
3. Істотні відмінності в секторах торгівлі товарами та послугами спостерігаються і у величинах балансу експорту та імпорту відповідно. Баланс зовнішньої торгівлі послугами протягом досліджуваного періоду був величиною позитивною, яка в окремі значною мірою перевищувала баланс зовнішньої торгівлі товарами.
Міжнародні стратегії інноваційного розвитку та підвищення конкурентоспроможності економіки україни останній був величиною нестійкою та характеризувався в 2005 - 2006 рр. Дефіцитом.
45034,5 |
38367,7 |
34286,7 |
3 |
2672,323080,2 |
16976,8 |
191,6 |
Ї6141,1 |
6134,7 |
17957,1 |
16264,7 |
15775,1 |
505,5 |
4055,3 |
3544,7 |
3812,4 |
148,4 |
2910,' |
50000 45000 40000 35000 30000 25000 20000 15000 10000 5000 0
2003 2004
2001 |
2002 |
2005 |
2006 |
Роки
□ Обсяг експорту товарів □ обсяг імпорту товарів
□ Обсяг експорту послуг □ обсяг імпорту послуг
Рис. 1. Динаміка обсягів зовнішньої торгівлі україни
4.Зберігається протягом досліджуваного періоду й існуюча багатовекторність зовнішньоекономічних зв'язків. У 2006 р. Зовнішньоекономічні операції проводились з партнерами з 213 країн світу для торгівлі товарами з 209 країн світу для торгівлі послугами. Обсяги експортних поставок товарів до країн снд становили 33 % від загального обсягу, європи - 32,9 %, азії - 21,2 %, америки - 6,6 %, африки - 6,2 % австралії і океанії - 0,05 %. Дещо іншим виглядало співвідношення експорту послуг - 46 % від загального обсягу яких спрямовувалось до країн снд та 29,6 - до країн єс.
5.За роки незалежності україни істотні зміни відбулись в структурі суб'єктів зовнішньої торгівлі за формами власності. Так, експортні поставки товарів в 2006 році здійснювали 13,5 тис. Учасників зовнішньоекономічної діяльності різних форм власності, з них приватної форми власності - 12,8 тис., вартість поставок яких становила 92,6 % загального обсягу експорту, державної - 0,7 тис. Та відповідно 7,3 %.
Імпортні поставки здійснювали 24,5 тис. Учасників зед, з них приватної власності - 23,8 тис., вартість поставок яких складала 83,6 % загального обсягу імпорту, державної - 0,5 тис. Та відповідно 16,3, комунальної - 0,2 тис. Та 0,1 %. Дещо іншою була структура зовнішньої торгівлі послугами. Так, експорт послуг здійснювали 4437 підприємств різних форм власності, з них державної форми власності - 576 підприємств, обсяг послуг яких становив 50,6: у загальному обсязі експорту, приватної форми власності 3763 та відповідно 48,8 %. Імпорт послуг здійснювали 3532 підприємства, з них приватної форми власності - 3143, обсяг послуг яких складав 68,6 % загального обсягу імпорту, державної - 359 та 30 % відповідно.
6.Основним показником ролі міжнародної торгівлі у розвитку економіки країни є експортна та імпортна квота. В україні вона висока, що свідчить про високий рівень залежності країни від ситуації на зовнішніх ринках.
Особливе занепокоєння викликають такі факти:
- Основні складові експорту україни це товари, які в майбутньому будуть характеризуватися прогнозно-несприятливою кон'юнктурою;
- Збереження існуючої структури експорту підтримує існуючу структуру господарства без змін;
- Зростання світових цін на енергоносіїв зумовить зростання частки палива в структурі імпорту та зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції щодо цінових чинників.
Для перетворення зовнішньоекономічної діяльності у реальний чинник економічного зростання необхідно розробити довгострокову стратегію зовнішньоекономічної діяльності у контексті реалізації стратегічних орієнтирів розвитку економіки країни загалом.
Враховуючи той факт, що для забезпечення розвитку виробництва конкурентоспроможної продукції необхідний час і україна не зможе протягом трьох-п' яти років суттєво змінити структуру внутрішнього виробництва, необхідно забезпечити також підвищення конкурентоспроможності тих видів продукції, які в даний час є основою експорту україни.
Важливість зовнішньоекономічної діяльності для забезпечення економічного розвитку україни в сучасних умовах і недостатній рівень платоспроможного попиту на внутрішньому ринку зумовлює необхідність підвищення конкурентоспроможності експортної продукції.
Література
1. Зовнішньоторговельний баланс україни за 2006 рік: експрес-доповідь від 07.03.2007 № 54 //
Міжнародні стратегії інноваційного розвитку та підвищення конкурентоспроможності економіки україни www/ukrstat/gov/ua/
2. 2 касич а.о., дідур с.в. структурні характеристики зовнішньої торгівлі україни // актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 1. - с.85-95.
3. Ключові тенденції зовнішньоекономічної діяльності україни у 2006 році в контексті реалізації стратегічних завдань соціально-еконмічного розвитку // www.niss.gov.ua.
4. Майорова і.м. сучасні тенденції світової торгівлі та перспективи україни на світових ринках // зовнішня торгівля: право та економіка. - 2004. - № 6. - с. 47-53.
http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/sot_chl-b062d.pdf