1. Перевірка виконання самостійної роботи (40 хв.).

ІІІ. Контроль знань із теми. Підсумки заняття (10 хв.).

Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті

На початку заняття буде проведено контроль вихідного рівня знань із теми та обговорення теоретичних питань. Потім передбачено проведення студентами фрагменту власного тренінгу. Під керівництвом викладача буде проведено розбір їх проведення. Після цього обговорюються та аналізуються творчі завдання та проблемні ситуації, які були запропоновані для самостійного опрацювання. Наприкінці заняття – підсумковий тестовий контроль.

Творчі завдання та проблемні ситуації

1. Складіть типовий реліз (найважливіші вимоги до організації) для проведення запропонованого Вами тренінгу:

§ Вимоги до приміщення (освітлення, температура кількість місця тощо)

§ Вимоги (норми) для учасників

§ Вимоги до менеджерів груп

§ Вимоги до технічного забезпечення

§ Інші вимоги

2. Підготуйте методики комплексної оцінки результатів власного тренінгу:

§ опитування учасників (усне та письмове) – оцінка учасниками програми та змін, що з ними відбулися на тренінгу;

§ моделі структурованого (для тренера) та неструктурованого спостереження та самоспостереження;

§ тестові завдання (чи захист проекту) для учасників;

§ фокус-групи та аналіз змісту знань і рівня навичок;

§ експертна оцінка замовника.

3. Розробіть анкети для учасників Вашого тренінгу:

§ Анкета для початку тренінгу.

§ Тести для перевірки знань та умінь, що засвоювалися в процесі тренінгу.

§ Опитувальник по завершенню тренінгу.

§ Анкета «поле інтересів» для створення клієнтської бази.

4. Знайдіть можливі вирішення в ситуаціях («кейсах»), коли суб’єктивні чинники можуть поставити проведення СПТ під загрозу. Якими мають бути адекватні дії тренера СПТ з типовими складними учасниками:

§ Зарозумілий розумник. Такий учасник мабуть багато читає літератури про тренінги чи/та неодноразово був на різного роду тренінгових програмах. Тож він вважає, що знає щось краще за тренера, тож хоче це продемонструвати групі. Наприклад: «Скажіть, будь-ласка, що Ви думаєте відносно системної епістемології смислу Григорі Бейтсона та структурної лінгвістики Норма Хомського в контексті сучасного розвитку світового нейролінгвістичного програмування (НЛП)?»

§ «Помічник». Буває двох різновидів:

o   «Шанувальник» (гірше, якщо закоханий чи закохана в тренера) – є фанатом даного тренера. Наприклад: учасник (учасниця) СПТ починає виказувати знаки уваги та особисту симпатію до тренера, провокуючи його на особисті (сексуальні) відносини.

o   В принципі «кайфує» від тренінгу, тож намагається усіляко «допомагати», «плутаючись під ногами» в тренера та групи. Наприклад /перебиваючи тренера/: «Вау! Супер!! Хлопці, ви помітили який тренер крутий – він тільки-що утилізував слова учасника!!!!»

§ «Жертва». Буває, що на тренінг потрапляють люди психічно нездорові, соціально неадекватні, невдахи тощо. В такому випадку тренер і група СПТ стають заручниками психічних порушень цих людей – їхніх вимог терміново надавати їм порятунок та ресурси. Наприклад: «В мене ця вправа не вийшла… і тепер мені ДУЖЕ погано!!!» Мається на увазі, що в усьому винен тренер (хтось з учасників чи вся група) і тепер «жертві» як найскоріше потрібний той, хто буде його спасати (див. «Трикутник Карпмана» 34, стор. 55-58).

§ «Гальмо». В кожного з учасників своя швидкість сприйняття інформації, проте бувають випадки, коли хтось навмисно чи не навмисно вповільнює засвоєння навичко та умінь групи своїм темпом сприйняття. Наприклад: /перепитуючи п’ятий раз поспіль/ «Поясніть будь-ласка, я щось знову не зрозумів…»

§ Неуважний. Також є люди, що відволікаються від процесів та процедур тренінгу на якісь свої думки чи мають слабку спостережливість, тож потім не можуть зрозуміти того, що відбувається. Наприклад: «Ой, а я не помітив як і коли тренер це зробив…?»

§ «Соня». Подекуди тренер може спостерігати, що в аудиторії «присутнє тільки тіло» якогось учасника, що фактично є відсутнім (позіхає, скучає чи то навіть знаходиться на межі засинання). Зазвичай такі учасники є не тільки слабо мотивованими, але й неенергійними і повільними.

§ Спостерігач. Також є учасники, що намагаються пройти тренінг відсторонено (ніби й не проходячи). Такий учасник буде дисоційовано (зі сторони) та обережно (чи трусливо) стверджувати: «Ні-ні, я цю вправу робити не буду – я просто подивлюся збоку…»

§ Безпорадний. Майже в кожній тренінговій групі знайдеться людина, що буде використовувати (свідомо чи несвідомо) цей контекст як можливість отримати якомога більше уваги та підтримки від тренера та групи. Наприклад: /жалібний погляд по сторонах/: «Я не знаю як робити цю вправу… в мене скоріш за все не вийде…»

§ Боротьба за владу. Закони соціального змагання і конкуренції за авторитет є справедливими і для контексту соціально-психологічного тренінгу. тому в групі часто знаходиться учасник чи учасники, що починають в той чи інший спосіб змагатися з тренером за владу. Це може бути у вигляді:

o   Свідомої шкоди («а нумо-ж, як тренер викрутиться з такої ситуації?»)

o   Підсвідомого «міряння» з тренером («в кого більше харизма!?»). Наприклад /чіткі різки жести, прямий жорсткий погляд в очі, легка зневажлива посмішка/: «А мені (гірше, якщо НАМ) тут здається, що тренер у даному випадку абсолютно НЕПРАВИЙ!»

o   Свідомого «порівняння» з іншим, безумовно більш кращим, тренером. Приклад: «Я тут був на іншому тренінгу, так там тренер не дозволяв собі того, що Ви (тренер) собі дозволяєте! І взагалі, той тренер (чи тренінг) мені більше сподобався!!»

§ Особистісні нападки. Так само можуть знайтися учасники тренінгу, яким тренер не подобається як людина, особисто. це може бути викликано:

§ Безсвідомою антипатією до тренера («не знаю чому, але він (тренер) мені відразу не сподобався!!»)

§ Свідомим третируванням тренера («наїздами»)

§ Наприклад /із погано прихованим сарказмом/: «А чому це Ви, тренере, якщо Ви такий крутий, маєте зайву вагу (криві ноги, погані зуби, стомлений вигляд, так багато/мало дітей тощо)!?!»

§ Питання до компетентності та кваліфікації тренера часто також викликані неприйняттям, неповагою, неприязню та ворожістю до тренера, яку в даному випадку учасник (свідомо чи несвідомо) маскує під «об’єктивні» зауваження:

o   Питання «невідповідності» освіти. Наприклад: «Як у Вас як у тренера немає навіть психологічної (економічної, політологічної, педагогічної тощо) освіти!?!!»

o   Питання по «рівню» освіти. Приклад: «Чому це я, професор, доктор наук з 40-річним досвідом роботи маю слухати від цього тренера інформацію, що не відповідає … (об’єктивним даним психологічної науки, останнім даним моїх досліджень, практиці моєї психотерапевтичної роботи, постулатам моєї останньої статті тощо)»

o   Питання тренерської кваліфікації. Приклад: «А взагалі в кого Ви (тренер) сертифікувалися?! Як, не в … (Фройда, Пьорлза, Роджерса, Гріндера, Бендлера, Хеллінгера тощоJ) !?!»

§ Людина-істерика. Такий як і Жертва чи Безпорадний учасник насправді привертає до себе увагу, але він робить це у прихований спосіб. Приклад: «НЕ звертайте на мене, будь-ласка, увагу… мені ПРОСТО стало ДУЖЕ зле від … (ваших слів, попередньої вправи, умов проведення тренінгу та ін..)»

§ Людина-запитання. Такі учасники СПТ вважають, що завдяки своїм запитанням вони краще вчаться., проте насправді це – ще один прихований спосіб привернути до себе увагу, показати свою значущість та забрати на себе час тренера та групи. Приклад: «А в мене тут до вашої відповіді на моє останнє питання виникло ще декілька (кільканадцять J) питань!!»

§ Людина-конфлікт. Загалом конфлікт є природною фазою групової динаміки, сприяє більшій відвертості та розвиває учасників СПТ. Проте є випадки, коли важка ситуація на тренінгу спричиняється людиною, яка має хист (любить) спричиняти чвари. Тож конфлікт в такої людини може бути:

o   З учасником (учасниками) групи (частіше на піку групової динаміки).

o   З тренером (з будь-якої реальної чи надуманої причини). Приклад: «А я вважаю, що тренер має негайно відповісти, чому він … (так погано веде тренінг, по-хамськи поводить себе з групою; досі ще не пішов з цієї аудиторії; не поверне нам гроші за таку свою погану роботу з нами тощо)»

§ Людина-завада. Мабуть на кожному тренінгу знайдеться людина для якої порушення групових правил та норм проведення тренінгу є своєрідною нормою. Приклад /учасник, ходячи по аудиторії чи шумлячи під час демонстрації вправи, групової медитації чи міні-лекції/: «Вибачте, але мені конче треба … (зателефонувати, вийти, попити кави, сходити до туалету тощо)».

5. Знайдіть можливі вирішення в ситуаціях («кейсах»), коли об’єктивні чинники можуть поставити проведення СПТ під загрозу. Якими мають бути адекватні дії тренера СПТ з типовими складними умовами:

§ Проблеми приміщення (освітлення, температура, свіже повітря, тіснота для учасників, невідповідна психогеографія, захаращеність тренінгового приміщення меблями та ін.)

§ Проблеми сервісу (погані/відсутні кава-брейки, обмежений доступ до туалету тощо).

§ Відмова апаратури (відключення електрики, зламаність приладів – комп’ютерів, проекторів, акустичних приладів чи мікрофону тощо).

§ Організаційна дезорганізація (поганий попередній обдзвін групи, недостатня інформованість учасників, хамське поводження менеджерів тренінгу та ін..).

§ Склад групи (вікова, соціальна, інтелектуальна чи професійна різнорідність групи; занадто валика/мала кількість учасників тощо).

§ Невиконання правил та норм тренінгу (проблеми регламенту – затягування початку, перерв, перекурів чи завершення тренінгу; не відключення мобільних телефонів та ін.).

Контроль знань із теми

1. Які найважливіші цілі і мінімально необхідні умови для реалізації тренінгової програми?

2. Проаналізуйте вимоги до організаційної стороні проведення психологічних тренінгів.

3. Чи можна, на вашу думку, пожертвувати виконанням якихось вимог і провести успішний тренінг в умовах з обмеженими можливостями?

4. У чому полягають особливості тренінгу тренерів?

Література

Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники [Текст] : учебное пособие / Игорь Виктoрович Вачков. - М. : Ось-89, 2003. - 223 с.