3. Основні функції та повноваження податкового керуючого щодо податкової застави

Податковий керуючий щодо податкової застави має такі повноваження та виконує такі функції:

• Заведення на кожного платника податків, який має податковий борг, справи, у якій у хронологічному порядку зберігаються всі документи, які стосуються здійснених заходів із погашення податкового боргу платника податків;

• Надсилання платнику податків податкової вимоги;

• Здійснення опису майна, на яке поширюється право податкової застави, та складання акта опису такого майна;

• Реєстрація податкової застави у відповідному державному реєстрі та її виключення із такого реєстру;

• Одержання від платника податків документів, необхідних для опису майна в податкову заставу;

• Складання акта про відсутність майна, що має бути описане у податкову заставу;

• Складання акта відмови платника податків від опису майна у податкову заставу;

• Підготовка документів для звернення органу державної податкової служби до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків;

• Здійснення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі;

• Складання акта про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим за встановленою формою (додаток 1);

• Підготовка рішення про складення відповідних актів та направлення такого рішення банкам та іншим фінансовим установам для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків;

• Підготовка рішення про виконання платником податків законних вимог податкового керуючого за встановленою формою (додаток 2) та направлення такого рішення банкам та іншим фінансовим установам для дострокового поновлення операцій на рахунках платника податків;

• Підготовка відповіді платнику податків на його звернення щодо надання (ненадання) згоди на відчуження майна та/або заміну майна, яке перебуває у податковій заставі;

• Отримання від платника податків інформації та документів про операції із майном, яке перебуває у податковій заставі;

• Вимагання від платника податків або його службових (посадових) осіб пояснення щодо відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов’язковою згідно з вимогами ПКУ);

• Підготовка матеріалів для застосування штрафу у разі відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби;

• Розгляд звернення платника податків та підготовка документів для надання йому розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов’язань (податкового боргу).

4. Узгодження операцій із заставленим майном

Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди органу державної податкової служби за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою органу державної податкової служби зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою органу державної податкової служби за умови часткового погашення податкового боргу.