
- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
У бойових діях по відбитті висадки морського десанту противника берегові ракетно-артилерійські з'єднання і частини виконують наступні вогневі завдання:
- знищення вертолітоносців, великих десантних кораблів і транспортів, кораблів вогневої підтримки на переході їх до району висадки;
- знищення протимінних кораблів із метою заборони тралення мінних і протидесантних загороджень і ведення боротьби з кораблями вогневої підтримки в період забезпечення ними тралення і вогневого підготування висадки і підтримки бою десанту на березі;
- знищення десантних кораблів (катерів) і транспортів із військами і технікою в районі висадки;
- вогнева підтримка військ, що обороняють узбережжя, при знищенні десанту, що висадився, на березі;
- знищення кораблів і транспортів противника при евакуації десанту.
Бойові дії по відбитті висадки морського десанту противника берегові ракетні і артилерійські частини ведуть разом із кораблями, авіацією, ракетними частинами і артилерією сухопутних військ, що обороняють морське узбережжя, і організується по єдиному плані.
Особливостями бойових дій із десантними загонами є: наявність великої кількості головних цілей, що вимагає значної витрати ракет і артилерійських боєприпасів, правильного вибору об'єктів і черговості їхнього ураження, ускладнює організацію взаємодії сил, цілерозподілу і цілевказівки; розосередження сил противника на порівняно великій акваторії; як правило, високі оборонні і наступальні можливості сил охорони і підтримки десанту; порівняно низькі маневрені властивості десантних загонів, що забезпечує можливість тривалого впливу по ним зброєю.
Зазначені особливості повинні враховуватися при організації і підготовки до бойових дій по відбитті висадки морського десанту.
Командир береговий ракетної (артилерійської) частини на основі рішення командира з'єднання, відповідального за протидесантну оборону, і поставлених завдань приймає рішення на бойові дії по відбитті висадки морського десанту, у якому визначає: задум дії, способи нанесення ударів по десанті і силам прикриття; порядок вогневого ураження противника; бойовий порядок частини; завдання підрозділам; порядок взаємодії і забезпечення; організацію управління, у тому числі систему освітлення обстановки, зв'язку і впізнання, а також орієнтири, загальні для військ, що обороняються, і сил флоту.
Бойові дії з'єднань і частин БРАВ при відбитті висадки морського десанту включають:
- розгортання для бою;
- нанесення ударів по десанті противника на переході морем до району висадки;
- нанесення ударів по десанті противника в районі перевантаження;
- знищення десантних кораблів і десантно-висадочних засобів при русі їх до берега;
- сприяння сухопутним військам при знищенні десанту, що висадився, на берег.
Розгортання частин і підрозділів для бою по відбитті висадки морського десанту полягає в їхньому висуванні з районів зосередження (чекання) і розгортанні в позиційних районах (на позиціях). Розгортання звичайно робиться при виявленні противника на розрахунковому рубежі, що забезпечує час для переходу, розгортання і нанесення удару на граничній дальності стрільби.
Видалення цього рубежу може бути визначене по формулі:
Дро = Дстр + ТVпр + fц,
де Дро – видалення рубежу виявлення кораблів противника для своєчасного нанесення удару по ним брч із граничної дальності стрільби, км;
Т – сумарний час, необхідний на виявлення противника, зв'язок, ухвалення рішення, висування частини (підрозділи) у позиційний район (на позицію), розгортання, проведення передстартового підготування і політ ракет на максимальну дальність, год;
Vпр – швидкість руху кораблів противника, км/год;
fц – максимальна помилка у визначенні місця цілі, км.
Нанесення ракетних ударів (ведення артилерійського вогню) здійснюється по морським і береговим (наземним) цілям із наступних типових положень:
- з підготовленого позиційного району з попереднім розгортанням у ньому однієї зі стартових (вогневих) готовостей;
- з підготовленого позиційного району з розгортанням у ньому для бою з ходу з одержанням бойового завдання;
- з непідготовленого позиційного району з розгортанням у ньому з ходу з одержанням бойового завдання при розташуванні на місці або на марші;
- з положення бойового чергування.
При постановці завдання на нанесення удару вказується угруповання кораблів і її головний об'єкт, що підлягає поразці; визначаються система цілевказівки і ставиться завдання засобам забезпечення удару; призначається рубіж (час) удару; установлюються витрата ракет (снарядів) і порядок формування залпу; призначаються спосіб і метод стрільби.
Головними цілями для берегових ракетних частин є універсальні десантні кораблі, вертолітоносці, великі десантні кораблі зі складу загонів вогневої підтримки (лінійні кораблі, крейсера КРЗ, крейсера, есмінці КРЗ, есмінці).
Необхідно враховувати при виборі об'єктів ударів, що головними об'єктами є десантні кораблі з військами і основними зусиллями повинні бути спрямовані на рішення завдання знищення зазначених кораблів. Тільки при їхньому знищенні буде вирішене завдання зриву висадки.
Послідовність нанесення ударів ракетними частинами по кораблях десанту повинна забезпечувати можливість перезарядження пускових установок і зміну стартових позицій, а в окремих випадках і перерозгортання в нові позиційні райони за час між ударами.
В міру наближення десанту до берега удари повинні носити наростаючий характер, для чого узгоджено використовуються ракетні частини оперативно-тактичного призначення, ракетні частини тактичного призначення і берегової артилерії.
Спосіб нанесення ракетного удару (ведення артилерійського вогню) обирається в залежності від характеру завдання, що вирішується, кількості ракетних і артилерійських підрозділів (частин) і можливостей вогневої взаємодії між ними, а також від характеру угруповання противника.
При відбитті висадки морського десанту можуть застосовуватися різні способи нанесення ракетних ударів, Так, по десантних загонах наноситься ракетний удар з одночасним ураженням декількох цілей одним або декількома залпами. При цьому кожна ракета залпу (або дві) наводиться на окрему ціль.
Ракетний удар із послідовним ураженням декількох цілей виконується в тих випадках, коли для ураження кожної цілі необхідно не менше двох ракет у залпі, а наявний склад сил не дозволяє здійснити одночасне ураження всіх цих цілей.
По корабельних групах, що володіють сильними засобами ППО і РЕБ доцільно наносити масовані групові ракетні удари або ракетні удари одним або декількома залпами по одній головній цілі. При цьому ракетні удари можуть наноситися з одного або декількох напрямків.
Груповий удар (залп) може організовуватися, у залежності від обстановки, способами "по призначеному часі", "одночасних пусків" і "у найкоротший термін".
Визначення місця головного об'єкта удару в ордері кораблів противника і розподіл цілей між дивізіонами, батареями робиться на підставі даних усіх видів розвідки, достовірності знання їхній місця в ордері.
Особлива увага повинна приділятися контролю за результатами ударів, для чого використовуються всі наявні радіотехнічні й оптичні засоби.
Робота командира дивізіону (батареї) при одержанні бойового завдання на участь у відбитку висадки морського десанту має свої особливості. Так, при оцінці противника і своїх сил командир стартової батареї визначає: цілі для ураження на випадок стрільби резервним способом; рубежі нанесення удару; вогневі можливості при нанесенні ударів по кораблях ЗКВП і ДЕСЗ; число ракет, виділених для рішення завдання; терміни подачі ракет.
У результаті оцінки противника, своїх сил і району дій командир дивізіону визначає заході щодо підготування дивізіону до виконання поставлених завдань. До таких заходів відносяться: визначення і вибір вичікувальних позицій, основної і запасної стартових позицій, помилкових позицій; визначення часу на розгортання і перерозгортання дивізіону з обліком стана доріг і їхньої завантаженості; топогеодезичне підготування позицій; інженерне устаткування бойових порядків; організація самооборони від наземного і повітряного противника; організація захисту від зброї масового ураження; організація доставки ракет; організація інших видів технічного і тилового забезпечення.
Командир дивізіону ставить завдання командирам батарей, останні ставлять завдання своїм підлеглим.
При постановці завдань командир стартової батареї вказує:
- завдання батареї при стрільбі основним і резервним способами;
- завдання по розгортанню і перерозгортанню;
- завдання самохідним пусковим установкам із указівкою витрати ракет, порядок поповнення ракетами, порядок розгортання і маневру в ході бою, організацію захисту від ЗМУ і самооборони від наземного і повітряного противника, об'єм і терміни виконання інженерних і маскувальних робіт;
- заступника і готовність до виконання завдань.