
- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
Оборона морського узбережжя організується і здійснюється з'єднаннями і частинами приморського фронту (армії) у взаємодії з з'єднаннями і частинами ВМСУ. Складовою частиною оборони морського узбережжя є протидесантна оборона (ПДО), основна ціль якої не допустити висадки морського десанту або знищення його на березі.
Бойові дії по відбитку висадки морського десанту противника являють собою сукупність погоджених по цілям, завданням, місцю і часу дій з'єднань і частин приморського фронту (армії), з'єднань і частин флоту, а також з'єднань і частин інших видів Збройних Сил.
Основним завданням флоту в бойових діях по зриві висадки морського десанту є знищення амфібійних сил і їхніх корабельних з'єднань, що прикривають, на переході морем.
Для ведення бойових дій по відбитку висадки морського десанту противника організується протидесантна оборона узбережжя (ПДО), що включає створювані відповідно до задуму бойових дій угруповання військ і сил; системи підготовлених оборонних рубежів і позицій; комплексної вогневої поразки противника на акваторії, що прилягає до узбережжя і на березі, інженерних загороджень, протиповітряної оборони і боротьби з повітряними десантами. Основні зусилля зосереджуються на утриманні районів базування сил флоту, портів і ділянок узбережжя, зручних для висадки морських десантів. Водночас сили, що організують протидесантну оборону, повинні бути готові до відбитка висадки морських десантів і на інших напрямках.
Основним з'єднанням сухопутних військ, що залучаються для протидесантної оборони, є механізована дивізія. Ширина смуги оборони дивізії може складати до 100 км, ділянки оборони полку – до 30 км і включати декілька ділянок, зручних для висадки десантів противника. При обороні островів дивізія (полк) може обороняти один або частину великого острова.
Головною ударною силою дивізії є тактичні ракети й артилерія. У інтересах ПДО можуть застосовуватися оперативно-тактичні ракети. Оперативно-тактичні ракети в протидесантній обороні можуть застосовуватися з метою знищення засобів ядерного нападу противника, його авіації на аеродромах, військ у районах зосередження і пунктах посадки, а також його транспортів, бойових і десантних кораблів у базах, районі висадки і при висадці десанту на берег.
Тактичні ракети застосовуються для знищення десантних кораблів і транспортів у період розгортання і підходу десанту противника до узбережжя; знищення живої сили і вогневих засобів противника, що висадилися на берег; знищення десанту при спробі його евакуації.
Артилерія має значну потужність вогню і дальність стрільби, спроможністю до широкого маневру, раптового зосередження вогню по призначеному об'єкті. Основними завданнями артилерії в ПДО морського узбережжя є: знищення десантних кораблів, транспортів, десантно-висадочних засобів противника при підході їх до пунктів висадки; відбиток десанту, що висадився на берег, і знищення живої сили противника і вогневих засобів на березі.
З'єднання (частини і підрозділу) сухопутних військ, що здійснюють протидесантну оборону, розгортаються на узбережжя в бойові порядки. Бойовий порядок механізованої дивізії в обороні морського узбережжя будується в один або два ешелони. При розгортанні в один ешелон створюється сильний загальновійськовий резерв.
Перший ешелон мд може включати два-три полки, що обороняються на найбільше десантно-доступних ділянках узбережжя. Підрозділи і частини першого ешелону мд відбивають висадку і знищують передові сили морського десанту противника. До виявлення намірів противника основні сили полків першого ешелону розташовуються в глибині своїх ділянок оборони в готовності до висування на загрозливі напрямки. Позиції, підготовлені безпосередньо на узбережжі, у цьому випадку займаються силами охорони.
Загальновійськовий резерв (другий ешелон) включає механізований і танковий полк або тільки танковий полк. Підрозділи і частини резерву (другого ешелону) контратакують десант противника, що висадився, обороняють завчасно підготовлені позиції на березі і у глибині узбережжя, використовуються для посилення полків першого ешелону.
У залежності від умов обстановки і характеру місцевості частини і підрозділи резерву (другого ешелону) розташовуються в таких районах, відкіля можна в найкоротший термін направити їх на будь-яке загрозливі напрямок у смузі оборони дивізії.
Протидесантна оборона узбережжя (острову) ґрунтується на утриманні найбільше важливих ділянок (районів) на напрямку ймовірної висадки десантів противника в сполученні з високою активністю і широким маневром частин і підрозділів. Найбільше міцно утримуються райони базування сил флоту, порти і ділянки узбережжя, зручні для висадки десантів противника, а також острови (групи островів), що мають важливе значення. На інших напрямках організується спостереження і патрулювання, влаштовуються інженерні загородження і підготовляються окремі батальйонні райони оборони, ротні і звідні опорні пункти, що займаються підрозділами лише у випадку виникнення погрози висадки десантів.
Передній край вибирається якнайближче до урезу води, а на низькому березі може відноситися в глибину на найбільше вигідний рубіж. На ділянках, де передній край відноситься в глибину, обладнаються помилкові позиції й окремі опорні пункти.
При організації оборони необхідно насамперед передбачати знищення десанту на можливо більшому видаленні від свого берега, а також заходи щодо захисту військ від радіоактивного зараження і базисної хвилі, утвореної при підводних ядерних вибухах, і враховувати особливості поширення повітря, зараженого отруйними речовинами, у прибережній смузі.
Інженерне забезпечення, крім звичайних заходів, включає пристрій протидесантних загороджень у воді і на березі на ділянках ймовірної висадки противника, установку мін спрямованої поразки, устаткування у високих берегах позицій і укриттів для розміщення вогневих засобів, бойової й іншого техніки.
Позиції, підготовлені безпосередньо на березі і на прибережних островах, до виявлення намірів противника можуть займатися тільки частиною сил. Основні сили дивізії (полку) у цьому випадку розташовуються розосереджено в глибині в готовності до заняття позицій і знищенню повітряних десантів супротивника. Їхнє видалення від берега повинно забезпечувати швидкий маневр у будь-якому напрямку і своєчасне проведення контратак, поки противник, що висаджується, не висадився на березі. Оборона островів, військово-морських баз і портів будується, як правило, круговою.
Вогневе ураження організується з обліком ураження противника як на воді, так і на березі, починаючи з граничних дистанцій, і погоджується з діями сил флоту.
Удари ракетної частини, авіації і система вогню організуються по напрямках з обліком нанесення ураження десанту противника при його підході до району висадки і при висадці на берег. З найбільшою щільністю система вогню готується на тих напрямках, де очікується висадка головних сил десанту. Система вогню тісно погоджується із системою загороджень у воді і на березі.
З'єднання і частини (кораблі) флоту наносять ударі по морських десантах і силам висадки противника в районах зосередження, чекання і посадки; здійснюють мінні постановки в районах формування і на маршрутах переходу десантних загонів; знищують десантні загони на переході морем і в районі висадки; знищують сили оперативного прикриття і інші корабельні угруповання противника в районі операції; разом із з'єднаннями сухопутних військ і авіацією відбивають висадку морського десанту. У випадку висадки противника на берег сили флоту блокують десант, що висадився, із моря, сприяють сухопутним військам у його ліквідації, перешкоджають його посиленню і постачанню з моря, а також зривають евакуацію десантних сил і знищують їх при відході.
Берегові ракетно-артилерійські частини флоту, що знаходяться в смузі оборони дивізії, залучаються для підтримки військ, що обороняються, на найбільше загрозливих напрямках. Берегові артилерійські частини (підрозділи) можуть додаватися дивізії, а в деяких випадках і полку. На період ведення бойових дій по відбитку висадки морського десанту частини БРАВ тактичного, а іноді і оперативно-тактичного призначення можуть передаватися в оперативне підпорядкування командира з'єднання сухопутних військ. Берегові ракетні й артилерійські частини розташовуються розосереджено по фронті і у глибину з обліком можливості маневру вогнем і маршем на загрозливі напрямок, при цьому частини, що знаходяться в однім районі, як правило, об'єднуються в берегову ударну групу.
Позиційні райони ракетних частин оперативно-тактичного призначення вибираються, як правило, у глибині ПДО осторонь від ймовірних напрямків настання десанту, що висадився, і можливих районів висадки повітряного десанту. Позиційні райони ракетних частин тактичного призначення вибираються по можливості на флангах ділянок оборони частин сухопутних військ або флангах передбачуваних ділянок висадки морського десанту на місцевості, що забезпечує найбільшу дальність стрільби з застосуванням власних засобів цілевказівки. Позиції берегової артилерії вибираються на флангах ділянок оборони полків першого ешелону на місцевості, несприятливої для висадки і настання підрозділів десанту. Бойовий порядок частин погодиться із системою вогню ракетних частин і артилерії з'єднання, що здійснює протидесантну оборону.
У основу організації протидесантної оборони морського узбережжя в сучасних умовах повинно бути покладене зосередження сил на основних десантонебезпечних напрямках із рішучим маневром на ці напрямки військ, сил і засобів. На найбільше десантнодоступних ділянках і напрямках оборона будується, як правило, із високою щільністю; на інші напрямки виділяється обмежена кількість військ і сил; на напрямках і ділянках, де висадка десантів противника малоймовірна, можуть організовуватися тільки патрулювання, спостереження і розвідка.
Удари по десанту противника починаються з моменту підходу його сил на дальність дії ракет оперативно-тактичного призначення сухопутних військ і берегових ракетно-артилерійських військ флоту і повинні нарощуватися в міру наближення десанту до берега. Максимальна поразка противнику наноситься, як правило, у районі розгортання десантних загонів противника (рис.32).
З
наближенням десанту до берега вогонь
усіх засобів протидесантної оборони
зосереджується по його десантнотранспортним
засобам, десантним кораблям і вертольотам,
танкам і бойовим машинам піхоти
(бронетранспортерам), що плавають, із
метою не допустити їхнього підходу до
берега, висадки десанту і закріплення
його на березі.
Рис. 32. Система вогню в протидесантної обороні.
Повітряні десанти знищуються тими частинами, на чиїх ділянках вони висадилися, а також загальновійськовим резервом і другим ешелоном дивізії (полку).
Частина морського десанту противника, що висадилася на берег, блокується з моря і повітря.