5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій

Ціль бойових дій берегових ракетних і артилерійських частин і підрозділів по обороні своїх морських комунікацій – не допустити нанесення ударів надводними кораблями противника по кораблях і транспортам у пунктах навантаження і вивантаження, конвоям і одиночним транспортам (судам) на переході морем, а також інших дій кораблів противника, якими вони можуть утруднити здійснення морських перевезень.

Прикриття морських комунікацій БРАВ можуть здійснювати при систематичних діях сил флоту і при проведенні операцій. При цьому в ході систематичних дій сил флоту оборона морських перевезень здійснюється постійно створеним угрупованням, а при проведенні операцій створюється спеціальне угруповання сил на підставі поставлених завдань.

Основою організації бойових дій є рішення командира бригади. Підрозділи і частини БРАВ, виділені для прикриття комунікацій, одержують конкретні бойові завдання на визначений проміжок часу. Такими бойовими завданнями можуть бути:

- прикриття пунктів навантаження і формування конвоїв, пунктів заходу і вивантаження від ударів надводних кораблів противника;

- прикриття конвоїв і одиночних транспортів (кораблів, судів) на переході морем;

- прикриття своїх надводних кораблів, що здійснюють протичовневу і протимінну оборону на маршрутах переходів конвоїв від ударів надводних кораблів противника;

- знищення кораблів противника, що здійснюють мінні постановки на маршрутах переходу конвоїв.

Об'єктами ударів для берегових ракетних і артилерійських частин і підрозділів будуть ракетно-артилерійські кораблі, ракетні, торпедні й артилерійські катера, мінні загороджувачі.

Для оборони морських комунікацій у ході систематичних дій сил флоту створюється система вогню, що забезпечує прикриття всіх елементів морських комунікацій. Це єдина система вогню, що включає прикриття пунктів базування, важливих берегових об'єктів, забезпечення виходу і повернення кораблів у бази і прикриття маршрутів переходів кораблів і судів. При наявності достатньої кількості сил будується суцільна зона поразки кораблів супротивника на всьому маршруті переходу конвою, а при нестачі сил – на загрозливому напрямку (рис. 30).

Р ис. 30. Система вогню при прикритті морських комунікацій (варіант).

Розміри неприкритих ділянок (розриви між секторами і зонами) можуть бути визначені з вираження

де: L – видалення лінії виявлення противника засобами розвідки, км;

Др.пр – видалення рубежу застосування зброї кораблями противника по конвою (дальність стрільби);

Vкон – швидкість руху конвою, км/г;

Vпр – швидкість кораблів противника, км/г;

Sн.пр – протяжність ділянки маршруту конвою, що не прикривається ударами (вогнем) БРАВ, км.

Виконання нерівності говорить про те, що якщо час для переходу конвоєм неприкритого простору менше часу від моменту виявлення КУГ до виходу на рубіж застосування своєї зброї, то в даних умовах КУГ противника не зможе нанести ракетний удар по конвою на неприкритій ділянці.

У деяких випадках при нестачі сил прикриття може здійснюватися шляхом перерозгортання з послідовною зміною позицій підрозділів по маршруту переходу конвою. При рішенні поставлених завдань частини БРАВ можуть діяти різними способами:

- з стартових (артилерійських) позицій із стартової (вогневий) готовності №2 або №1;

- з вичікувальних позицій із стартової готовності №3;

- з послідовною зміною позицій.

Важливою умовою успішності дій берегових частин є обов'язкове знання командирами частин місця перебування конвою, а також районів маневрування сил охорони і прикриття на будь-який момент часу.

З одержанням оповіщення про вихід конвою на карті обстановки ведеться прокладка маршруту його руху. Не пізніше, чим за час підготовки першого залпу до підходу конвою до сектора стрільби підрозділі переводяться в стартову готовність №2 (ВГ) №1. При вході конвою в смугу розвідки берегової частини за ним установлюється спостереження засобами розвідки. Прикриття конвою в секторі (зоні) стрільби берегових частин здійснюється з положення СГ (ВГ) №1 або №2 у залежності від обстановки.

Берегові ракетні частини повинні мати двосторонній зв'язок із похідним штабом конвою і нести прийомну вахту в радіомережах конвою, сил охорони і прикриття.

Берегові ракетні частини ближньої дії при вході конвою в зону їхньої дії встановлюють радіолокаційний контакт і ведуть спостереження у усій відповідальній зоні.

Берегова артилерія відбиває напад кораблів противника на конвой у тісній взаємодії з кораблями охорони, одержуючи від них цілевказівку. При відсутності цілевказівки вибір цілі для поразки здійснюється командиром ракетної частини або командиром артилерійської батареї.

Відбиток нападу кораблів противника на конвой здійснюється нанесенням ракетних ударів у першу чергу по кораблях, що знаходиться за межами дії зброї кораблів охорони, і в умовах, коли забезпечується безпека своїх кораблів. Про місце, час і угруповання кораблів, по якому наноситься удар, оповіщається командир конвою.

Підрозділи наносять ракетні і артилерійські удари по кораблях противника із максимальних дистанцій стрільби, вирішуючи вогневі завдання на відрізку шляху кораблів противника Д, рівному відстані від межі сектора стрільби частини до рубежу застосування зброї противником по конвої.

По обраному об'єкті удару (КУГ, РКаУГ) наноситься ракетний удар одним або декількома залпами по головній цілі. Якщо в складі КУГ рівноцінні цілі (КУГ ракетних катерів), те ракети залпу рівномірно розподіляються по цілям.

У залежності від обстановки удар (залп) організується способами "по призначеному часі", "одночасних пусків" і "у найкоротший термін".