- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
5.3.4. Поняття про морські комунікації
Морськими (океанськими) комунікаціями називаються лінії (напрямки) сталого морського судноплавства, включаючи пункти виходу і прибуття судів і кораблів.
Пунктами вибуття можуть бути пункти базування сил флоту, порти або місця формування з'єднань кораблів, що здійснюють перевезення на морських комунікаціях.
Пунктами прибуття можуть бути порти, пункти базування або райони, призначені для прибуття кораблів, що здійснюють перевезення, а також місця вивантаження, судноремонту й укриті стоянки кораблів. Перевезення на морських комунікаціях здійснюються конвоями й одиночними швидкохідними кораблями і судами.
Конвої – це тимчасові з'єднання, що перебувають із загонів транспортів і сил охорони, організованих для спільного переходу морем. Кількість транспортів і сил охорони в конвоях залежить від характеру і цінності вантажів, що перевозяться, ступеня погрози нападу супротивника, видалення пунктів прибуття від пунктів вибуття, видалення шляхів переходу конвоїв від берега й інших чинників.
Загін транспортів включає судна, що мають подібні маневрені і морехідні якості. У залежності від кількості транспортів конвої підрозділяються на малі (1-9), середні (10-32) і великі (понад 32). Сили охорони перебувають із бойових надводних кораблів, протичовневих літаків і вертольотів. Для надання допомоги ушкодженим кораблям і транспортам до складу конвою можуть входити рятувальні судна. При необхідності для забезпечення безпеки конвою виділяються групи розвідувальної і винищувальної авіації, групи прикриття з підводних човнів і надводних кораблів, а також призначаються в чергування ударні групи ракетоносної авіації.
При виході конвою з пункту відходу дотримується наступний порядок: спочатку виходять окремі пошукові і тральні групи, за ними кораблі далекої протимінної охорони, інші кораблі охорони, останніми виходять транспорти.
Побудова конвою в похідний порядок здійснюється в районі, де мінна і навігаційна обстановка допускає свободу маневру. У період виходу і побудови конвої найбільше уразливі.
Загін транспортів може бути побудований у строй фронту, зворотного клина, кільватерних колон.
При великій кількості судів, що охороняються, із них створюються групи по 2-3 транспорті в кожній, Відстані в групі призначаються в залежності від водотоннажності кораблів у межах 3-6 каб., між групами 25-30каб. при погрозі застосування ядерної зброї і не менше 6-11 каб. при веденні бойових дій з застосуванням звичайних засобів поразки.
Кораблі охорони розташовуються рівномірно навколо транспортів, а при недостатній кількості кораблів охорони – завісою, на курсових кутах, найбільше небезпечних при атаках противника.
Для визначених умов видалення кораблів охорони від транспортів може складати 30-50 каб. Корабельні пошуково-ударні групи діють на видаленні 100-150 каб. від загону транспортів. Протимінна охорона діє перед загоном транспортів у 120-150 каб., а ближня охорона здійснює безпосередню проводку транспортів і кораблів за тралами. Протикатерную оборону транспортів здійснюють кораблі охорони.