- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
Вихід кораблів із пунктів базування може робитися в заздалегідь призначений час, по розпорядженню командира з'єднання (старшого начальника) або по спеціально встановленому сигналу.
Забезпечення виходу з'єднання (групи) надводних кораблів робиться від моменту зйомки їх із якоря (швартовів) у пункті базування і, як правило, до моменту побудови в похідний порядок (ордер) у призначеному районі або проходу підхідної точки фарватеру (рубежу)
Вихід з'єднання (групи кораблів) здійснюється в послідовності: першими виходять кораблі охорони, потім кораблі, що охороняються. Моментом виходу з'єднання (групи) кораблів із внутрішнього рейду є час проходу кінцевим кораблем бонових воріт (установленої лінії), а моментом виходу з пункту базування – час проходу кінцевим кораблем підхідної точки фарватеру або межи (точки), установленої штабом флоту.
При виході (вході) із пунктів базування організується протиповітряна, протичовнева, протимінна і протикатерна оборона, а також проводяться заходи щодо маскування і РЕБ.
Для прикриття кораблів у пунктах базування і берегових об'єктів створюється надійна оборона і захист системи базування сил флоту. Оборону і захист системи базування сил флоту здійснюють спеціально створені сили і засоби вмб, війська ППО, а також сили і засобі корабельних з'єднань, що базуються. До рішення зазначених завдань залучаються частини і підрозділи берегових ракетно-артилерійських військ ВМСУ.
Виходячи з тактики дій кораблів противника випливає, що основними об'єктами ударів частин БРАВ при рішенні зазначених завдань можуть бути: корабельні пошукові ударні групи протичовневих кораблів; корабельні ударні групи, що включають ракетно-артилерійські кораблі і катера; корабельні групи, що здійснюють мінні постановки.
При виконанні завдань прикриття пунктів базування, розгортання, виходу і повернення кораблів у бази з'єднання, частини і підрозділи БРАВ можуть включатися до складу угруповань сил, створюваних в операції флоту і призначених для знищення ВМС противника і прикриття від їхніх ударів пунктів базування.
Для ведення бойових дій з'єднанню (частини) БРАВ може призначатися смуга (ділянка) у межах зони досяжності зброї з розташованими в них пунктами базування кораблів (судів), береговими об'єктами і ділянками морських комунікацій із пунктами навантаження і вивантаження.
Підготовка смуги (ділянки) до оборони району базування і морських комунікацій проводиться в мирний час, удосконалюється в ході бойових дій і полягає у виборі і устаткуванні позиційних районів (позицій), під'їзних шляхів до них, освоєнні цих районів, організації взаємодії із сусідами, створення єдиної системи вогню, системи спостереження, зв'язку і оповіщення.
Бойові дії БРАВ по знищенню надводних кораблів і катерів противника, що діють по силам й об'єктам в районі базування, прикриття їх від ударів із моря організується, як правило, по зонах.
У далекій зоні організується виявлення противника, оповіщення своїх сил із метою підвищення їхньої готовності і знищення кораблів противника з притягненням для цієї цілі ракетних частин оперативно-тактичного призначення.
У середній зоні організується знищення кораблів противника, що атакують наші кораблі і судна, ракетними частинами і підрозділами тактичного призначення.
У зоні самооборони організується знищення надводних кораблів, ракетних, торпедних і артилерійських катерів противника з притягненням для цієї цілі ракетних частин тактичного призначення і берегової артилерії.
У залежності від обстановки, що конкретно складається, (складу корабельних угруповань противника, наявності наших сил і інших чинників) можуть застосовуватися різні способи нанесення ракетних ударів: груповий ракетний удар; ракетний удар одним або декількома залпами по одній головній цілі; ракетний удар з одночасною поразкою декількох цілей; ракетний удар із послідовною поразкою декількох цілей.
Удари повинні бути раптовими і уражати противника з першого залпу на максимальних дистанціях. В усіх випадках противник повинний бути уражений до виходу на рубіж застосування їм своєї зброї по пункті базування, кораблям, береговим об'єктам.
Основними способами ведення артилерійського вогню можуть бути: батарейний вогонь по окремій цілі; зосереджений вогонь декількох батарей по одній або декільком цілям.
При рішенні поставлених завдань, як правило, частина сил угруповання БРАВ завчасно розгорнута на стартових (артилерійських) позиціях, і знаходиться в стартової (вогневий) готовності №1 або №2, інша частина сил – на вичікувальних позиціях у стартовій готовності №3. Може бути застосований варіант, коли розгорнути командний пункт, а стартові підрозділи знаходяться на вичікувальних позиціях. Вибір способу дій залежить від конкретно сформованої обстановки.
Засоби розвідки і управління повинні бути розгорнуті завчасно в місцях, що забезпечують спостереження за противником і управління підрозділами до заняття ними позиції.
Командир дивізіону, отримавши бойове завдання, зобов'язаний:
- при з'ясуванні завдання і оцінці обстановки оцінити, які корабельні групи противник може використовувати в даному районі, їхні бойові можливості, уточнити ймовірні напрямки підходу кораблів, визначити райони їх маневрування при нанесенні ударів;
- прийняти рішення на виконання поставленого завдання;
- поставити вогневі завдання командирам батарей;
- уточнити порядок взаємодії;
- розгорнути дивізіон у бойовий порядок;
- організувати управління стрільбою;
- організувати усі види забезпечення бойових дій;
- перевірити готовність підрозділів до виконання поставленого завдання і доповісти командиру бригади про готовність.
Бойове завдання командирам батарей командир дивізіону ставить усним бойовим розпорядженням, у якому вказує:
- відомості про виявлені кораблі противника або про очікувані дії противника;
- завдання дивізіону;
- завдання батареї і час готовності до його виконання.
Командир батареї, отримавши завдання :
- усвідомлює завдання, оцінює обстановку;
- визначає заходи щодо підготовки батареї до бою;
- забезпечує своєчасне розгортання і прийняття призначеної стартової (вогневий) готовності;
- організує всі необхідні заходи щодо забезпечення бойових дій;
- ставить завдання підлеглим;
- організує контроль за підготовкою батареї, перевіряє готовність і доповідає командиру дивізіону.
Після виконання вогневого завдання робиться перерозгортання на запасні позиції, відновлення боєздатності підрозділів і підготовка до наступних дій, що полягає в поповненні боєкомплекту ракет і артилерійських боєприпасів, доставці інших видів матеріальних засобів, в усуненні ушкоджень зброї і техніки і відновлення їхньої боєздатності, у надолуженні втрат особового складу, ліквідації наслідків застосування противником зброї масової поразки.
