5.3.1. Поняття про систему базування флоту

Базування організується і здійснюється з метою всебічного забезпечення діяльності об'єднань, з'єднань, частин, кораблів, спеціальних військ, служб і тилу ВМС у мирний час і в ході війни.

Базування сил – це розташування об’єднань, з’єднань і частин ВМС на узбережжі і островах у обладнаних завчасно або під час бойових дій базах, портах, на аеродромах і в інших пунктах, що забезпечує їх бойову готовність, відновлення боєздатності і рішення поставлених перед ними завдань як у мирний, так і воєнний час.

За тривалістю базування сил може бути постійним і тимчасовим (маневреним), за віддаленістю від районів бойового призначення – основним (тиловим) і передовим. Засоби забезпечення базування сил підрозділяються на стаціонарні і рухомі (берегові і плавучі).

Сукупність обладнаних об`єктів з відповідними силами, стаціонарними і рухомими засобами, що призначені для всебічного забезпечення бойової і повсякденної діяльності об`єднань, з`єднань і частин сил, складає систему базування ВМС.

Основними елементами системи базування сил є різні за призначенням, місцезнаходженням, характером і обсягом обладнання бази, основні пункти розосередженого базування кораблів, аеродроми і інші об`єкти авіації ВМС.

Система базування сил включає також райони зосередження частин БРАВ і МП, позиційні райони частин БРАВ, райони бойового призначення частин МП (райони чекання завантаження), об`єкти управління, зв`язку, бойової підготовки, судноремонтні заводи, арсенали, бази і склади зброї і інших матеріальних засобів, навігації і інші об`єкти.

Одним із важливих елементів системи базування сил є пункти видачі зброї і інших матеріальних засобів, що входять до складу основних пунктів базування, пунктів розосередженого базування, а також арсеналів, баз і складів різного призначення. Вони можуть бути стаціонарними, які створюються на основі існуючих баз (складів) зброї, пального і інших матеріальних засобів, і рухомими – на основі рухомих берегових або плавучих баз (складів) зброї і палива.

Наявність розвинутої системи базування сил є найважливішою умовою їх функціонування як у мирний, так і воєнний час. Система базування сил повинна мати відповідну живучість (функціональну стійкість) в умовах ведення бойових дій з застосуванням різних засобів ураження і за усіма випадками повинна:

- мати різні системи зв’язку;

- мати транспортні комунікації;

- мати надійну оборону і захист від нападу противника з моря, повітря і суші;

- повністю і у встановлені строки задовольняти потребам сил, які базуються;

- бути зручною і безпечною у навігаційно-гідрографічному відношенні:

- мати необхідні резерви матеріальних запасів, засобів їх доставки і навантаження.

Для базування, тилового і технічного забезпечення корабельних сил створюються основні пункти базування (ОПБ), пункти розосередженого базування (ПРБ), які включають пункти маневреного базування (ПМБ), пункти постачання (ПП), місця стоянки (МС) і пункти розосередженого судноремонту (ПРСР). Основні пункти базування створюються завчасно, обладнуються стаціонарними об`єктами і призначаються для забезпечення надійної стоянки і розміщення об`єднань, з`єднань і частин, підтримання їх у заданому ступені бойової готовності, відновлення боєздатності, ведення бойової підготовки і організації найбільш повного забезпечення усіх видів діяльності у мирний час і в умовах ведення бойових дій.

В основному пункті базування розташовуються органи управління об’єднань, з’єднань(частин) і обладнуються для них пункти управління із засобами зв’язку.

Пункти розосередженого базування складають основу розосередженого базування сил і призначаються для виведення сил з-під ударів противника, розосередження сил і запасів матеріальних засобів.

Пункти розосередженого базування створюються за допомогою рухомих берегових і плавучих засобів базування. Вони розгортаються завчасно, у загороджувальній період або з переведенням сил до вищих ступенів бойової готовності, а також під час ведення бойових дій.

Пункти маневреного базування призначаються для захищеної від хвилювання моря стоянки кораблів і суден, їх бойового, технічного і тилового забезпечення, а також для проведення міжпоходових ремонтів і першочергових аварійно-відновлювальних заходів кораблів і суден, як правило, із залученням сил і засобів берегових і плавучих судноремонтних майстерень, баз зброї і озброєння. Вони обладнуються поза основних пунктів базування, розгортаються у воєнний час у портах, портопунктах і на необладнаному узбережжі з використанням частин технічного забезпечення, тилових частин і установ, частин зв’язку, стаціонарних, плавучих і рухомих засобів базування і енергозабезпечення. Кількість кораблів і суден, які одночасно знаходяться у пунктах маневреного базування, визначається встановленими нормами розосередження.

Пункт маневреного базування кораблів звичайно обладнується у мирний час у обсязі першої черги і включає обладнання у інженерному відношенні місць для установки плавучих причалів, місць установки рухомих електростанцій, трансформаторів, котельних, ємностів для води і ПММ, компресорних станцій і сховищ матеріальних запасів.

Розгортання ПМБ у повному обсязі здійснюється під час приведення ВМС до вищих ступенів бойової готовності і у ході бойових дій.

Кількість пунктів маневреного базування кораблів у зоні відповідальності ВМС залежить від бойових завдань, що вирішуються, умов базування в основних ПБ.

Пункти постачання призначаються для забезпечення поодиноких кораблів або груп кораблів декількома або окремими видами матеріальних засобів з використанням рухомих складів або їх відділень, рухомих берегових і плавучих засобів підготовки і подачі зброї, а також плавучих і берегових засобів базування.

Місця стоянки призначаються для розосередження груп або поодиноких кораблів з’єднання. В окремих випадках можуть обладнуватись причалами, рейдовими бочками і іншими обладнаннями для стоянки кораблів, а також необхідними засобами маскування, оборони і усіх видів забезпечення.

З метою аварійно-бойового ремонту кораблів під час ведення бойових дій створюються пункти розосередженого судноремонту.

Пункти розосередженого судноремонту призначаються для згортання або прискореного закінчення міжпохідного ремонту, виконання першочергового ремонту кораблів (суден), які повертаються з моря і отримали бойові або аварійні пошкодження, а також для закінчення або прискорення ремонту окремих кораблів (суден), які терміново виведені із судноремонтних заводів через загрозу нападу противника і обладнуються, як правило, у пунктах маневреного базування з використанням захищених від хвилювання моря бухт (гаваней).