
- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
5.3.1. Поняття про систему базування флоту
Базування організується і здійснюється з метою всебічного забезпечення діяльності об'єднань, з'єднань, частин, кораблів, спеціальних військ, служб і тилу ВМС у мирний час і в ході війни.
Базування сил – це розташування об’єднань, з’єднань і частин ВМС на узбережжі і островах у обладнаних завчасно або під час бойових дій базах, портах, на аеродромах і в інших пунктах, що забезпечує їх бойову готовність, відновлення боєздатності і рішення поставлених перед ними завдань як у мирний, так і воєнний час.
За тривалістю базування сил може бути постійним і тимчасовим (маневреним), за віддаленістю від районів бойового призначення – основним (тиловим) і передовим. Засоби забезпечення базування сил підрозділяються на стаціонарні і рухомі (берегові і плавучі).
Сукупність обладнаних об`єктів з відповідними силами, стаціонарними і рухомими засобами, що призначені для всебічного забезпечення бойової і повсякденної діяльності об`єднань, з`єднань і частин сил, складає систему базування ВМС.
Основними елементами системи базування сил є різні за призначенням, місцезнаходженням, характером і обсягом обладнання бази, основні пункти розосередженого базування кораблів, аеродроми і інші об`єкти авіації ВМС.
Система базування сил включає також райони зосередження частин БРАВ і МП, позиційні райони частин БРАВ, райони бойового призначення частин МП (райони чекання завантаження), об`єкти управління, зв`язку, бойової підготовки, судноремонтні заводи, арсенали, бази і склади зброї і інших матеріальних засобів, навігації і інші об`єкти.
Одним із важливих елементів системи базування сил є пункти видачі зброї і інших матеріальних засобів, що входять до складу основних пунктів базування, пунктів розосередженого базування, а також арсеналів, баз і складів різного призначення. Вони можуть бути стаціонарними, які створюються на основі існуючих баз (складів) зброї, пального і інших матеріальних засобів, і рухомими – на основі рухомих берегових або плавучих баз (складів) зброї і палива.
Наявність розвинутої системи базування сил є найважливішою умовою їх функціонування як у мирний, так і воєнний час. Система базування сил повинна мати відповідну живучість (функціональну стійкість) в умовах ведення бойових дій з застосуванням різних засобів ураження і за усіма випадками повинна:
- мати різні системи зв’язку;
- мати транспортні комунікації;
- мати надійну оборону і захист від нападу противника з моря, повітря і суші;
- повністю і у встановлені строки задовольняти потребам сил, які базуються;
- бути зручною і безпечною у навігаційно-гідрографічному відношенні:
- мати необхідні резерви матеріальних запасів, засобів їх доставки і навантаження.
Для базування, тилового і технічного забезпечення корабельних сил створюються основні пункти базування (ОПБ), пункти розосередженого базування (ПРБ), які включають пункти маневреного базування (ПМБ), пункти постачання (ПП), місця стоянки (МС) і пункти розосередженого судноремонту (ПРСР). Основні пункти базування створюються завчасно, обладнуються стаціонарними об`єктами і призначаються для забезпечення надійної стоянки і розміщення об`єднань, з`єднань і частин, підтримання їх у заданому ступені бойової готовності, відновлення боєздатності, ведення бойової підготовки і організації найбільш повного забезпечення усіх видів діяльності у мирний час і в умовах ведення бойових дій.
В основному пункті базування розташовуються органи управління об’єднань, з’єднань(частин) і обладнуються для них пункти управління із засобами зв’язку.
Пункти розосередженого базування складають основу розосередженого базування сил і призначаються для виведення сил з-під ударів противника, розосередження сил і запасів матеріальних засобів.
Пункти розосередженого базування створюються за допомогою рухомих берегових і плавучих засобів базування. Вони розгортаються завчасно, у загороджувальній період або з переведенням сил до вищих ступенів бойової готовності, а також під час ведення бойових дій.
Пункти маневреного базування призначаються для захищеної від хвилювання моря стоянки кораблів і суден, їх бойового, технічного і тилового забезпечення, а також для проведення міжпоходових ремонтів і першочергових аварійно-відновлювальних заходів кораблів і суден, як правило, із залученням сил і засобів берегових і плавучих судноремонтних майстерень, баз зброї і озброєння. Вони обладнуються поза основних пунктів базування, розгортаються у воєнний час у портах, портопунктах і на необладнаному узбережжі з використанням частин технічного забезпечення, тилових частин і установ, частин зв’язку, стаціонарних, плавучих і рухомих засобів базування і енергозабезпечення. Кількість кораблів і суден, які одночасно знаходяться у пунктах маневреного базування, визначається встановленими нормами розосередження.
Пункт маневреного базування кораблів звичайно обладнується у мирний час у обсязі першої черги і включає обладнання у інженерному відношенні місць для установки плавучих причалів, місць установки рухомих електростанцій, трансформаторів, котельних, ємностів для води і ПММ, компресорних станцій і сховищ матеріальних запасів.
Розгортання ПМБ у повному обсязі здійснюється під час приведення ВМС до вищих ступенів бойової готовності і у ході бойових дій.
Кількість пунктів маневреного базування кораблів у зоні відповідальності ВМС залежить від бойових завдань, що вирішуються, умов базування в основних ПБ.
Пункти постачання призначаються для забезпечення поодиноких кораблів або груп кораблів декількома або окремими видами матеріальних засобів з використанням рухомих складів або їх відділень, рухомих берегових і плавучих засобів підготовки і подачі зброї, а також плавучих і берегових засобів базування.
Місця стоянки призначаються для розосередження груп або поодиноких кораблів з’єднання. В окремих випадках можуть обладнуватись причалами, рейдовими бочками і іншими обладнаннями для стоянки кораблів, а також необхідними засобами маскування, оборони і усіх видів забезпечення.
З метою аварійно-бойового ремонту кораблів під час ведення бойових дій створюються пункти розосередженого судноремонту.
Пункти розосередженого судноремонту призначаються для згортання або прискореного закінчення міжпохідного ремонту, виконання першочергового ремонту кораблів (суден), які повертаються з моря і отримали бойові або аварійні пошкодження, а також для закінчення або прискорення ремонту окремих кораблів (суден), які терміново виведені із судноремонтних заводів через загрозу нападу противника і обладнуються, як правило, у пунктах маневреного базування з використанням захищених від хвилювання моря бухт (гаваней).