- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
Незважаючи на політичну і економічну кризу, Росія володіє великим промисловим і економічним потенціалом, запасом природних копалин і людськими ресурсами. ВПК РФ здатний виробляти всі види військової техніки, зброї і озброєння.
Однак фінансування ВПК і ВР РФ не витримує ніякої критики. Це привело до того, що, створивши кращі зразки авіаційної, ракетної і бронетанкової техніки Росія не здатна оснастити нею свої збройні сили через слабе фінансування Міністерства Оборони. Це торкнулося і ВМФ РФ. Всі кораблі і судна, що поступають від промисловості або що будуються на суднобудівних заводах закладені при Радянському Союзі. Після 1991 року закладення нових кораблів не проводилося.
Крім того, посилено вівся розпродаж кораблів і катерів, особливо торпедних, приватним особам і комерційним структурам. Багато кораблів списувалися і оброблялися на металолом. Все це, поряд зі слабим фінансуванням, бойовою підготовкою, негативно вплинуло на бойові можливості ВМФ.
У складі Чорноморського Флоту РФ налічується: особового складу – 18000 чол; бойових кораблів 50, в тому числі 2 пч; бойових катерів – 13; літаків – 55; вертольотів – 58. У цей час до складу ЧФ РФ входить одна дивізія, десять бригад, два окремих дивізіони кораблів, полк морської піхоти, полк РЕБ, два авіаційних полки, два полки БРАВ, а також окремі спеціальні частини і охоронні батальйони.
Великі з'єднання в ЧФ представлені: 30 дивізія різнорідних ударних сил, 151 бригада підводних човнів, 41 бригада ракетних катерів, 112 бригада ракетних катерів, 17 бригада протичовнових кораблів, 68 бригада кораблів охорони водного району, 184 бригада кораблів охорони водного району, 3 бригада протичовнових кораблів, 115 бригада надводних кораблів, 810 полк морської піхоти, 9 бригада судів забезпечення, 37 бригада судів забезпечення, 29 окремий полк РЕБ, 116 окремий дивізіон тральщиків, 63 бригада кораблів, що ремонтуються, 166 окремий дивізіон гідрографічних судів, 116 бригада річкових катерів, 951 обрп з комплексом “Редут”, 40 обрп з комплексом “Рубіж”.
Грузія, як держава виникла на карті після розвалу СРСР. У даний момент республіка переживає важку економічну і політичну кризу. Він є наслідком розвалу, рядом політичних і економічних помилок, громадянською війною в країні, а також протистоянням, що продовжується з Абхазією. Крім того, в Грузії розвивалися підприємства легкої і харчової промисловості. Підприємства ВПК майже повністю відсутні. Налагодити виробництво своєї зброї, за винятком окремих видів стрілецького в даний момент не представляється можливим. Вся зброя і військова техніка що перебуває на озброєнні ЗС Грузії були взяті з частин Закавказького Військового округу і Чорноморського флоту.
Всі структури перебувають в стадії формування. Основною базою ВМС є п. Поті. Це база з добре розвиненою інфраструктурою. Має різні склади, казармовий фонд, обладнані причали.
Для базування катерів і малих суден ВМС можуть використати п. Батумі, п. Гагри. Однак мали глибини, малий причальний фронт і слабкий захист цих портів від хвилювання і вітру з моря роблять їх малопридатним для базування в осінньо-зимовий період.
Корабельний склад ВМС складають кораблі і судна взяті у ЧФ і цивільних відомств. Їх кількість не велика. Це мпк проекту 1241.2 – 1 од., бтщ – 3 од. проекту 1265, ака – 1 од. проекту 1204, а також озброєні судна і катери. Частина зброї і озброєння, яке не змогли вивести кораблі ЧФ перейшло Грузії.
Болгарія була країною що входила в СЭВ і Варшавський блок. Активно підтримувала політику Радянського Союзу і вважалася його найбільш надійним союзником. У планах бойових дій їй приділялася допоміжна роль по забезпеченню внутрішніх морських комунікацій, охороні пунктів базування, протидесантній, протичовновій і інших видів оборони побережжя. Країна в основному аграрна. Військово-промисловий комплекс розвинений слабо. Техніка і бойові кораблі поставлялися з СРСР.
На ВМС Болгарії покладаються наступні завдання: протидесантна оборона побережжя, захист морських комунікацій, підтримка приморських флангів сухопутних військ, організація морських десантів.
ВМС Болгарії складається з: корабельного складу ВМС, морської авіації, морської піхоти, берегових ракетно-артилерійських військ.
Всього у складі ВМС: особового складу – 5,2 тис. чоловік; бойових кораблів – 31 (підводних човнів – 2, фрегатів – 1, корветів КРЗ – 1, корветів – 7, тральщиків – 18, середніх десантних кораблів – 2); бойових катерів – 27 (ракетних катерів – 6, катерів тральщиків – 8, десантних катерів – 3, сторожових катерів – 10; допоміжних суден – 13; ПУ ПКР "Рубіж" – 4; ПУ КР "Редут" – 4; 130-мм АУ "СМ-4" – 4; 100-мм АУ "Б-13" – 20; вертольотів ПЧО – 9.
Система базування ВМС складається з:
- головна ВМБ п. Варна здатна забезпечувати базування кораблів до крейсерів включно. У їй базуються всі кораблі дивізії надводних кораблів.
- пункт базування п. Бургас забезпечує базування кораблів класу есмінець-фрегат.
- пункт базування п. Созопол забезпечує базування катерів.
- пункт базування п.Відін забезпечує базування катерів.
Досить велике число кораблів має великий термін експлуатації. Їх технічна частина, зброя, озброєння вимагає заміни або ремонту.
В цілому ВМС Болгарії здатні вирішувати поставлені перед ними завдання у взаємодії з іншими видами збройних сил. Однак криза економіки і слабке фінансування сильно впливають на боєготовність ВМС Болгарії загалом, знижують їх боєготовність і бойові можливості. Слабкий розвиток ВПК також впливає негативним чином на можливості ВМС.
