
- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
Інженерне забезпечення – це система інженерних заходів, проведених завчасно і у ході бойових дій, спрямованих на створення необхідних умов для підтримки сил і об'єктів у постійної бойовій готовності, їхнього потайливого розташування і розгортання, успішного здійснення маневру (передислокації) і виконання поставлених завдань, підвищення захисту особового складу і озброєння від засобів ураження, відновлення боєздатності частин і підрозділів і ліквідації наслідків нападу противника.
Ціллю інженерного забезпечення є підвищення ефективності дій ракетних і артилерійських підрозділів і частин шляхом посилення захисту їх від впливу сучасних засобів ураження, створення умов для безперешкодного маневру при підготовці і у ході бойових дій.
Завдання інженерного забезпечення: інженерна розвідка противника і місцевості; підготування і утримання шляхів для руху і маневру на позиціях (у позиційних районах); інженерне забезпечення маршу і розгортання підрозділів і частин у бойовий порядок; інженерне забезпечення маскування пересування, розгортання, розташування і бойових дій підрозділів і частин; інженерне устаткування позицій і позиційних районів.
Успіх інженерного забезпечення досягається: правильним розумінням командирами підрозділів завдань інженерного забезпечення; високою інженерною підготовкою особового складу; максимальною самостійністю підрозділів у виконанні завдань інженерного забезпечення; грамотним застосуванням доданих інженерних підрозділів і тісною взаємодією з ними; умілим використання захисних і маскувальних властивостей місцевості, місцевих будівельних матеріалів і засобів інженерного озброєння; виконанням завдань інженерного забезпечення з повною напругою сил підрозділів і з обліком їхньої постійної готовності до ведення бойових дій.
3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
Заходи щодо інженерного забезпечення виконуються силами частин з використанням табельних засобів інженерного озброєння, виділених морських інженерних підрозділів і військово-будівельних частин. Морські інженерні частини залучаються для виконання найбільше складних завдань, що вимагають спеціальної підготовки особового складу і застосування інженерних боєприпасів і техніки.
Фортифікаційне обладнання позицій і позиційних районів забезпечує найбільше ефективне застосування зброї, бойової техніки і надійний захист військ від усіх засобів ураження противника. При зведенні фортифікаційних споруджень можуть бути використані траншейні і котловани машини, екскаватори, бульдозерне обладнання, автомобільні крани, шанцевій інструмент і місцеві матеріали.
Таблиця 15
Показники |
БУМ-3 |
ТМК-2 |
Розміри траншеї, що відривається , м: найбільша глибина ширина по верху ширина по дну |
1,5 0,9-1,1 0.5 |
1,5 0,9-1,1 0,6 |
Продуктивність у мерзлих ґрунтах, м/ год.: при глибині 1,1 м при глибині 1,5 м |
|
50-80 30-50 |
Продуктивність у поталих ґрунтах, м/ год.: при глибині 1,1 м при глибині 1,5 м |
350-400 300-350 |
350-400 300-350 |
Маса, т |
27,6 |
27,2 |
Розрахунок, чоловік |
2 |
2 |
Траншейні машини призначені для уривки траншей і ходів спілкування при устаткуванні позицій самооборони, а також для інженерного обладнання позицій і позиційних районів. Характеристики траншейних машин приведені в табл. 15.
Машина БУМ-3 перебуває з гусеничного тягача і роторного робочого органа для уривки траншей, ТМК-2 – із колісного тягача, робочого органа для уривки траншей і бульдозерного обладнання.
Котловани машини призначені для уривки в поталих ґрунтах котлованів і укриттів для бойової і спеціальної техніка (табл. 16).
Таблиця 16
Показники |
МДК-2м |
МДК-3 |
Розміри що відривається котловану, м: ширина по дну глибина |
3,6 до 3,5 |
3,7 до 3,5 |
Продуктивність, м/ г |
200-250 |
500-600 |
Маса, т |
28 |
39 |
Машина МДК-2м перебуває з гусеничного тягача АТ-Т, основного органа (для уривки котлованів) – фрези з метальником і допоміжного – бульдозерного обладнання. Машина МДК-3 у якості базового шасі має гусеничний транспортер-тягач МТ-Т.
Полкова землерийна машина ПЗМ-2 призначена для уривки котлованів і траншей при обладнанні позицій і позиційних районів.
Робоче устаткування ПЗМ-2 змонтовано на базі колісного тягача і перебуває з без ковшового робочого органа (для уривки котлованів і траншей), бульдозерного обладнання (для засипання котлованів і споруджень) і лебідки (табл.17).
Таблиця 17
Показники |
ПЗМ-2 |
Розміри що відривається траншеї, м: глибина ширина по верху: у поталих ґрунтах у мерзлих ґрунтах ширина по дну |
1,2 0,9 0,65 0,65 |
Розміри що відриваються котлованів, м ширина глибина |
2-3,5 до 3 |
Продуктивність: при відриві котлованів, м/ г при відриві траншей, м/ г: у поталих ґрунтах у мерзлих ґрунтах |
100-110 120 20 |
Маса, т |
12,8 |
Військові одноковшеві екскаватори призначені для уривки котлованів і щілин у поталих ґрунтах до 1V категорії включно, а також для навантаження і розвантаження конструкцій споруджень і будівельних матеріалів.
Характеристики екскаваторів із народного господарства приведені в табл. 18, військових екскаваторів у табл. 19.
Таблиця 18
Показники |
ЭО-2621 А |
ЭО-3322 А |
База |
Трактор ЮМЗ-6м |
Спец. колісне шасі |
Потужність двигуна, кВт (л.с) |
44 (60) |
55 (75) |
Категорії розроблюваних ґрунтів |
1-3 |
1-4 |
Продуктивність, м2/ г |
25-35 |
35-45 |
Робоче устаткування основне: ківш місткістю м3 бульдозерний відвал |
0,25 мається |
0,5 немає |
Маса, т |
5,7 |
14,8 |
Розрахунок, чоловік |
2 |
2 |
Таблиця 19
Показники |
Э-305БВ |
ЭОВ-4421 |
Продуктивність: при уривку котлованів, м2/ г при уривку траншей, м2/ г |
30-35 30-40 |
60-70 50-60 |
Найбільша вантажопідіймальність, т |
4 |
3 |
Найбільша глибина що відриваються котлованів, м |
3,4 |
3,25 |
Місткість ковша, м |
0,4 |
0,65 |
Маса, т |
18,5 |
20,0 |
Розрахунок, чоловік |
2 |
2 |
Військові автомобільні крани (табл. 20) призначені для вантажно-розвантажувальних робіт, а також для монтажу конструкцій і споруджень.