
- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
При оголошенні тривоги особовий склад переводить протигази в положення "напоготові", перевіряє наявність індивідуальних і колективних засобів захисту.
Якщо бій з морським противником не ведеться, те при безпосередній погрозі застосування ЗМУ весь особовий склад розміщається в укриттях. Поза ними залишаються тільки спостерігачі. Якщо виконується бойове завдання, то ведення стрільби не припиняється. Виконання бойового завдання продовжується при будь-яких умовах зараження, а дозвіл на її припинення може дати тільки командир. У рухливих частин у залежності від обстановки є можливість зробити маневр із метою виходу з зони зараження.
Ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ включає:
- розвідування вогнища ураження, проведення рятувальних робіт;
- надання першої медичної допомоги ураженим, вивезення (винесення) їх зони ураження (зараження) та евакуацію на медичні пункти;
- проведення екстреної профілактики, радіаційного та хімічного контролю;
- спеціальну обробку підрозділів;
- санітарну обробку особового складу;
- розчищення завалів та гасіння пожеж, а також ізоляційно-обмежувальні заходи.
Ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ частково проводиться особовим складом за наказом командира негайно після його застосування в перервах ведення бою і цілком після закінчення бойових дій. Після застосування противником ЗМУ робиться розвідка і приймається рішення на спеціальне опрацювання.
Часткове спеціальне опрацювання проводиться безпосередньо в підрозділах без припинення виконання бойової завдання. При цьому застосовуються дегазаційні прилади, які є на машинах (ДК-4У і ін.). Для обробки особистої зброї та обмундирування використовуються індивідуальні дегазаційні пакети (типу ІДПС-69), що надаються кожному військовослужбовцю. При дегазації отруєних ділянок шкіри використовуються індивідуальні протихімічні пакети (ІПП-8, ІПП-9).
При заражені отруйними речовинами часткова спеціальна обробка робиться негайно. Вона включає опрацювання зброї і технічних засобів, із якими особовий склад стикається в ході бойової роботи, а також засобів захисту, обмундирування і відкритих ділянок шкірних покривів.
Повне спеціальне опрацювання проводиться після виконання бойових завдань за наказом старшого командира. Вона включає проведення в повному об'ємі опрацювання бойової техніки, зброї й інші засоби, а при необхідності проведення повного санітарного опрацювання особового складу. Хід і результати повного спеціального опрацювання контролюється фахівцями хімічної служби і командирами підрозділів. Повна спеціальна обробка проводиться, як правило, в районах спеціальної обробки засобами тилу старшого командира.
Для проведення повної спеціальної обробки, як правило, залучаються підрозділи радіаційного, хімічного та біологічного захисту, які мають спеціальні машини – авторозливні станції (АРС-14, АРС-15), дегазаційні комплекти (ДКВ).
В батареї облік доз радіоактивного опромінювання сержантів та матросів веде командир батареї. В дивізіоні облік доз радіоактивного опромінювання офіцерів та прапорщиків веде начальник штабу дивізіону. Донесення про опромінювання особового складу подаються щодобово, а про застосування противником зброї масового ураження та про одноразове опромінювання більш 100 рад (рентген) – негайно.
При виявленні ознак застосування противником бактеріологічної зброї проводяться ізоляційно-обмежувальні заходи.
Обсервація встановлюється по розпорядженню командира при одержанні оповіщення про застосування противником бактеріологічної зброї в позиційному районі.
Карантин установлюється по розпорядженню командира частини тільки при появі масових захворювань (чуми, холери,...) або при установленні факту застосування противником особливо небезпечних збудників інфекційних захворювань. Підрозділи, для яких установлений карантин, продовжують виконувати бойові завдання, дотримуючи ізоляційно-обмежувальний режим.