
- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
Для проведення заходів щодо захисту від ЗМУ і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту в дивізіонах (батареях) створюються наступні штатні і позаштатні формування: пости радіаційного і хімічного спостереження; розвідувальні радіаційні і хімічні дозори; дегазаційні відділення для спеціального опрацювання техніки та місцевості на позиціях і підходів до бойових постів; пост санітарного опрацювання (ПСО); аварійно-рятувальні партії; пункт медичної допомоги (ПМД).
Штатними силами по захисту від ЗМУ у берегових частинах є начальник служби ЗОМП та РХБЗ, відділення хіміків, начальник медичної служби, фельдшери. Обов'язки іншого особового складу визначені бойовими розкладами і бойовими інструкціями.
Під час організації захисту від ЗМУ командир дивізіону (батареї), як правило, вказує:
- порядок розосередження підрозділів та змін районів розташування, а також порядок використання захисних властивостей місцевості та техніки, послідовність інженерного обладнання зайнятого вихідного положення;
- порядок попередження про безпосередню загрозу та початок застосування противником зброї масового ураження, а також порядок та сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне та бактеріологічне зараження та дій щодо них;
- строки проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних та спеціальних профілактичних медичних заходів;
- порядок ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ;
- заходи безпеки під час дій у зоні зараження, в районах зруйнувань, пожеж та затоплень, сили та засоби для ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ та порядок їх використання.
Таблиця 13
Найменування матеріалів |
Прошарок половинного ослаблення |
|
Від гама-випромінювання |
Від потоку нейтронів |
|
Дерево |
30 |
10 |
Ґрунт, цегла |
13 |
9 |
Бетон |
10 |
8 |
Товщина матеріалів, які зменшують гама-випромінювання та потік нейтронів у два рази наведена у табл.13, а безпечні дози опромінювання у табл.14.
Таблиця 14
Тривалість опромінювання |
Доза Р (рад) |
До чотирьох діб |
50 |
Протягом: 1 місяця 3 місяців одного року |
100 200 300 |
3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
Радіаційна, хімічна та неспеціальна бактеріологічна (біологічна) розвідка організується з метою своєчасного виявлення початку радіоактивного та хімічного зараження, випадків застосування противником бактеріальних (біологічних) засобів, визначення рівнів радіації та типу застосованих противником отруйних речовин, а також своєчасного забезпечення командира даними про радіаційну та хімічну обстановку. Радіаційна, хімічна, бактеріологічна (біологічна) розвідка ведеться спостереженням і обстеженням місцевості. Розвідка спостереженням ведеться хімічними спостережними постами (ХСП), що виставляються при оголошенні стартових і вогневих готовостей.
При постійної бойовій готовності пости (ХСП) виставляються по розпорядженню командира. Вони забезпечуються засобами захисту і приладами радіаційної і хімічної розвідки. Пости ХСП виставляються по бойовий, повітряній і хімічній тривогам.
Всі спостерігачі, вартові, днювальні, крім своїх функціональних обов'язків, виконують також завдання по радіаційному і хімічному спостереженню. На марші пост ХСП розміщається в голові колони, а спостерігачі – у кожній машині.
Попередження підрозділів про безпосередню загрозу та початок застосування противником зброї масового ураження, зруйнування підприємств атомної енергетики та хімічної промисловості, а також про свої ядерні удари здійснюється командиром дивізіону за вказівкою (сигналам) штабу бригади або даними розвідки.
З одержанням цього попередження підрозділи продовжують виконання поставлених завдань та вживають заході, що забезпечують їх захист та перехід до дій в умовах застосування ЗМУ.
Оповіщення підрозділів здійснюється негайно всіма засобами зв'язку, одними та постійно діючими сигналами: про хімічне та бактеріологічне (біологічне) зараження – “Хімічна тривога”. Сигнали оповіщення подаються за вказівкою командира дивізіону, а при виявленні хімічного зараження сигнал оповіщення хімічні спостережні пости (хімічні спостерігачі в батареях) подають самостійно.
Попередження і оповіщення особового складу робиться єдиними сигналами по каналах зв'язку поза всякою черговістю.
Сигналами оповіщення про початок застосування противником зброї масового ураження, зруйнування підприємств атомної енергетики, а також про свої ядерні удари є “Повітряна тривога”.
За сигналами оповіщення про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження особовий склад під час дій на відкритої місцевості або під час руху на відкритих машинах одягають засоби індивідуального захисту; під час знаходження в СПУ або спеціально обладнаних машинах закривають люки, двері та вмикають систему захисту від ЗМУ. Особовий склад, що знаходиться у сховищах, вмикають систему колективного захисту.
Розосередження підрозділів здійснюється в залежності від умов обстановки і характеру місцевості. Зміна позиційних районів (позицій) робиться по заздалегідь розробленому плані без збитку для виконання бойового завдання, потай і в короткі терміни як правило, за вказівкою або за дозволом старшого командира.