
- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
Захист від зброї масового ураження організується і здійснюється з метою максимально послабити вплив ядерної, хімічної і біологічної (бактеріологічної) зброї противника, а також результатів зруйнування підприємств атомної енергетики та хімічної промисловості на особовий склад, озброєння і технічні засоби; збереження боєздатності частин і підрозділів та забезпечення виконання ними поставлених завдань.
Заходи щодо захисту від ЗМУ включають:
- розосередження частин та періодичну зміну районів їхнього розташування;
- фортифікаційне обладнання районів (позицій), які займають підрозділи, з урахуванням захисних властивостей місцевості та підготовку шляхів маневру;
- попередження частин про безпосередню небезпеку та початок застосування противником ЗМУ, зруйнування підприємств атомної енергетики та хімічної промисловості, а також оповіщення особового складу радіоактивне, хімічне та біологічне (бактеріологічне) зараженні;
- здійснення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних та спеціальних профілактичних медичних заходів;
- виявлення та ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ;
- забезпечення безпеки і захисту особового складу при діях частин у районах зараження, районах зруйнувань, затоплень, пожеж;
Під час організації захисту від зброї масового ураження командир, як правило, вказує: порядок розосередження підрозділів та зміни районів розташування, а також порядок використання захисних властивостей місцевості та техніки; порядок попередження про безпосередню загрозу та початок застосування противником ЗМУ, а також порядок та сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне та біологічне (бактеріологічне) зараження та дії за ними; терміни проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних та спеціальних профілактичних медичних заходів; порядок ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ; заходи безпеки під час дій в зонах зараження, районах зруйнувань, затоплень, пожеж.
Розосередження підрозділів здійснюється з урахуванням завдань, які виконуються, захисних і маскуючих властивостей місцевості, техніки, фортифікаційного обладнання району (позиції) та інших умов обстановки. Воно повинно максимально зменшити втрати підрозділів, не утруднювати управління, взаємодію та успішне ведення бою.
Зміна районів (позицій) проводиться, як правило, за вказівкою або дозволом старшого командира потай та в короткі терміни.
Фортифікаційне обладнання районів (позицій), які займають підрозділи, та підготовка шляхів маневру здійснюється відповідно до вказівок командира підрозділу з інженерного забезпечення. Залежно від завдання, яке виконується, захисних властивостей місцевості обладнаються відкрити та перекрити щілини, окопи, бліндажі та сховища для особового складу, окопи та укриття для озброєння і техніки.
Попередження підрозділів про безпосередню загрозу та початок застосування противником ЗМУ, зруйнування підприємств атомної енергетики та хімічної промисловості здійснюється командиром підрозділу за вказівкою (сигналом) штабу бригади або даними розвідки. З одержанням цього попередження підрозділи продовжують виконувати поставлені завдання та вживають заходів, які забезпечують їхній захист та перехід до дій в умовах застосування ЗМУ.
Оповіщення підрозділів здійснюється негайно по всіх засобах зв'язку єдиними і постійно діючими сигналами: про радіоактивне зараження – "Радіаційна небезпека", про хімічне і біологічне зараження – "Хімічна тривога". Сигнали оповіщення передаються за вказівкою командира підрозділу, а при виявленні хімічного зараження сигнал оповіщення пости радіаційного, хімічного, біологічного спостереження (спостерігачі) подають самостійно.
Виявлення наслідків застосування противником ЗМУ включає визначення втрат особового складу, озброєння та техніки, морального стану військовослужбовців, а також масштабів і характеру зараження, зруйнувань, пожеж та затоплень. На основі одержаних даних приймається рішення на виведення підрозділів із небезпечного району, відновлення їхньої боєздатності, ліквідацію наслідків застосування противником ЗМУ і на подальше ведення бою.
Ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ включає: розвідку осередку зараження, проведення рятівних робіт, надання першої медичної допомоги ураженим, вивезення (винесення) їх із зони ураження (зараження) й евакуацію на медичні пункти, проведення нагальної профілактики, радіаційного та хімічного контролю; спеціальну обробку підрозділів; санітарну обробку особового складу; розчищення завалів і гасіння пожеж, а також ізоляційно-обмежувальні заходи.
Часткова спеціальна обробка підрозділів та часткова санітарна обробка особового складу проводяться особовим складом за наказом командира без припинення виконання бойового завдання. Повна спеціальна обробка проводиться за розпорядженням старшого командира. Повна санітарна обробка проводиться, як правило, в районах спеціальної обробки засобами тилу старшого командира.
Забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту організовується і здійснюється з метою виключення або максимального зниження втрат підрозділів від радіоактивного, хімічного, біологічного зараження, а також для маскування підрозділів аерозолями (димами) та щоб завдати втрат противнику запалювальною зброєю.
Воно включає: радіаційну та хімічну розвідку; своєчасне і уміле використання засобів індивідуального та колективного захисту; радіаційний та хімічний контроль особового складу, озброєння, техніки і матеріальних засобів; спеціальну обробку озброєння, техніки, боєприпасів і військового майна, а також дезактивацію, дегазацію, дезинфекцію і дезінсекцію позицій, ділянок місцевості і доріг; застосування аерозолів (димів) для маскування берегових об'єктів та запалювальної зброї.
На основі рішення командира частини штаб розробляє і планує всі заходи щодо захисту від ЗМУ, організує їхнє виконання і здійснює контроль. Заходи щодо захисту від ЗМУ відображаються в плані захисту, у якому викладаються організація проведення цих заходів, використання сил і засобів при розташуванні підрозділів у районі постійної дислокації, на марші, перебуванні в районі чекання і у позиційному районі.
Частини заходи щодо захисту від ЗМУ і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту в комплексі здійснюють своїми силами і засобами. Найбільше складні і специфічні заходи забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту здійснюються частинами і підрозділами хімічної служби ВМС.
У частинах і підрозділах БРАВ є: індивідуальні засоби захисту:
- протигази, що фільтрують і ізолюють, комплекти захисного обмундирування;
- засоби колективного захисту, фортифікаційні спорудження закритого типу, фільтро-вентиляційні установки (ФВУ) на рухливих засобах;
- засоби радіаційної і хімічної розвідки: КДУ, ВПХР, ПХР-МВ (медичний, ветеринарний), ДП-5А і ін.;
- засоби дозиметричного контролю: ДП-22В;
- засоби спеціального опрацювання: АРС-14, АДМ, ДДА, ДКВ, ИД, РДП