- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
ВМС України є видом Збройних сил держави. Вони призначені для захисту суверенітету і державних інтересів України на морі, розгрому угрупувань ВМС противника в своїй операційній зоні самостійно і у взаємодії з іншими видами збройних сил, підтримці Сухопутних військ України на приморському напрямі. Операційною зоною ВМС є акваторії Чорного і Азовського морів, ріки Дунай, Дніпро, Днестр, а також інші райони морів, в яких є інтереси держави.
Основними завданнями ВМС є:
а) у мирний час: підтримка оперативного режиму в операційній зоні; забезпечення захисту морської діяльності держави; участь спільно з морськими силами Прикордонних військ України у захисті виняткової (морської) економічної зони, морського кордону України і боротьбі з тероризмом на морі; участь в миротворчих операціях.
б) у воєнний час: участь в ППО держави і Збройних Сил України; боротьба з ударними угрупуваннями противника на морі; пошук і знищення підводних човнів противника; боротьба з морськими десантами противника; порушення морських перевезень противника; оборона районів базування і морських комунікацій; підтримка Сухопутних військ України на приморських напрямках і ріках; висадка морських десантів; блокада проливних зон і гирла великих рік.
ВМС України складаються з: органів військового управління, надводних сил, підводних сил, морської авіації, берегових ракетно-артилерійських військ, морської піхоти.
Також до складу ВМС входять спеціальні з'єднання і частини оперативного (бойового) забезпечення, частини і установи технічного, медичного забезпечення, військово-учбових і наукових закладів. ВМС територіально розташовані в двох морських районах – Західному і Південному.
Надводні сили призначені для:
- пошуку і знищення корабельних угрупувань противника;
- пошуку і знищення підводних човнів;
- захисту пунктів базування і морських комунікацій;
- постановки мінних і сіткових загороджень, ведення протимінних дій;
- порушення морських комунікацій противника;
- участі у вогневій підтримці сухопутних військ на побережжі і ріках;
- забезпечення висадки морських десантів і ведення ними бойових дій на побережжі;
- ведення розвідки і радіоелектронної боротьби;
- блокадних дій проти ВМБ, окремих районів побережжя противника, проливних зон і гирла рік;
- наведення своїх і взаємодіючих сил і видачі їм цілевказівок;
- пошуку і порятунку екіпажів літальних апаратів, надводних кораблів і судів, підводних човнів, які потерпіли аварію;
- матеріально-технічного забезпечення сил.
Основним тактичним об'єднанням надводних сил є бригада. У військовий час надводні сили посилюються за рахунок з'єднань морських сил Прикордонних військ і призовом судів за мобілізаційним планом.
Основні тактичні властивості ракетних кораблів: значні дальності застосування ударної зброї і можливості масованого застосування ракет групою кораблів із високою імовірністю влучення в обрану ціль; значна потужність ударів, що наносяться за рахунок формування залпів з декількох кораблів з одного напрямку; висока мореплавність, автономність і дальність плавання, що дозволяють виконувати завдання в складних гідрометеорологічних умовах, у віддалених районах; висока бойова усталеність ударних груп; висока маневреність, скритність і раптовість дії ракетних катерів і малих ракетних кораблів.
Нестачі ракетних кораблів: відносно мале число ракет у залпі з одного корабля; слабке артилерійське озброєння; тривалість перезарядження пускових установок і необхідність перезарядження окремих класів у пунктах базування; відносно малі мореплавність, дальність плавання і автономність ракетних катерів і малих ракетних кораблів.
Артилерійські кораблі призначаються для нанесення артилерійсько-торпедних ударів по надводних кораблях і берегових об'єктах противника, вогневої підтримки сухопутних військ на березі. Малі артилерійські кораблі зводяться в дивізіони, бригади, а артилерійські і торпедні катера – у ланки, дивізіони і бригади.
Основні тактичні властивості артилерійських кораблів: висока готовність артилерійських комплексів до стрільби; мала залежність ефективності вогню від засобів РЕБ противника; великий боєкомплект; високі маневрені і морехідні якості; спроможність вирішувати вогневі завдання по поразці надводних, повітряних і берегових цілей, маючи перевагу в дальності над артилерійськими системами ймовірного противника.
Нестачі артилерійських кораблів: слабість власних ЗОС і засобів РЕБ; відносно мала скорострільність; необхідність у спеціальному артилерійському забезпеченні при веденні стрільби по береговим цілям; обмеження в скорострільності за рахунок дотримання теплового режиму стовбурів при тривалій стрільбі.