
- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
Управління ракетними ударами і вогнем артилерії включає:
- аналіз даних по цілях (об'єктах), вибір головних із них і визначення часу (черговості) їхньої поразки відповідно до умов обстановки;
- з'ясування завдань по нанесенню ракетних ударів (вогневих завдань артилерії) і умов їх виконання;
- ухвалення рішення на виконання ракетних ударів (вогневих завдань артилерією) і постановку завдань частинам і підрозділам;
- нанесення ракетних ударів (ведення артилерійського вогню) по противнику;
- контроль підготовки і нанесення ударів (виконання вогневих завдань).
Уміння вчасно робити пошук і вибір цілей у бою з надводними кораблями противника має вирішальне значення для успішного виконання поставлених вогневих завдань. Несвоєчасно проведений пошук противника може привести до того, що часу на підготування до бойових дій буде недостатньо.
Неправильно проведений аналіз даних про цілях може зажадати додаткової витрати ракет (снарядів) і в остаточному підсумку вплинути на рішення вогневої завдання.
Пошук і виявлення цілей в інтересах виконання завдання робиться за допомогою засобів розвідки частин і підрозділів БРАВ і засобів розвідки флоту. Пошук і виявлення цілей робиться систематично, із визначеною періодичністю. Виявлені цілі й елементи їх маневрування наносяться на карту-планшет для аналізу і вибору цілі (об'єкта) для поразки.
У першу чергу для поразки варто обирати кораблі, що вирішують головне завдання в даних бойових діях. Якщо по обстановці неясно, які кораблі противника вирішують головне завдання, то командир зобов'язаний обрати для поразки ті з них, що є найбільше небезпечними з них для об'єктів, що прикриваються вогнем частини (підрозділи).
Якщо зведення про склад і взаємне розташування кораблів в ордері противника немає або вони недостатньо точні, те при виборі цілей варто керуватися наступними розуміннями:
- у ядрі ордера розташовуються кораблі, що складають головні сили противника;
- відмітки на індикаторах РЛС з великими розмірами і яскравістю відповідають кораблям великої водотоннажності.
Вибір об'єкту для поразки ракетами і розподіл ракет залпу по об'єктах (цілям) робиться з обліком наступних розумінь:
- якщо місце головної цілі в ордері відомо вірогідно, те всі ракети залпу наводяться на неї;
- при приблизному знанні місця головної цілі на неї наводиться половина ракет залпу, а інші розподіляються по кораблях, серед котрих можливо її перебування;
- якщо місце головної цілі невідомо, те ракети розподіляються рівномірно по кораблях, серед котрих можливо її перебування;
- при нанесенні удару по ордері, що перебуває з рівноцінних кораблів, ракети розподіляються рівномірно по кораблях ордера (при цьому, якщо ППО противника сильна, на кожну ціль наводиться не менше двох ракет).
Після вибору об'єкта для поразки командир зобов'язаний видати цілевказівку, що полягає у визначенні місцезнаходження цілі (об'єкта) і елементів його маневрування. Помилки, допущені в цілевказівці, можуть викликати втрату часу, невиправданий витрата боєприпасів і навіть привести до невиконання вогневої завдання. Цілевказівка забезпечується надійним зв'язком і наявністю на командних пунктах відповідних приладів і засобів.
Для зручності управління і видачі цілевказівки в ході бойових дій на командних пунктах частини (підрозділи) ведеться карта-планшет (вогневий планшет). Прийом і видача ЦУ в частинах і підрозділах БРАВ здійснюється: у полярних координатах; у географічних координатах; указівкою напрямку на ціль; вказівкою умовного квадрата карти, у якому знаходиться ціль.
Цілевказівка в полярних координатах полягає у вказівці азимута (пеленга), дальності до цілі і її характеру (крейсер, есмінець або велика, середня, мала). Цей спосіб застосовується при перебуванні що видає і приймає цілевказівку на невеликій відстані друг від друга. Полярні координати цілі передаються щодо місцезнаходження того, хто видає цілевказівку або від умовних цілезазначених точок, заздалегідь відомих що видає і приймає.
Цілевказівка в географічних координатах полягає у вказівці широти і довготи місцезнаходження цілі. Цей спосіб застосовується в тих випадках, коли ціль знаходиться на великому видаленні від кораблів і літаків.
Цілевказівка напрямком на ціль полягає в передачі пеленга або азимута на ціль. Цей спосіб застосовується тоді, коли неможливо визначити дальність до цілі, а швидкість і курс визначаються "на око".
Цілевказівка вказівкою номера квадрата карти застосовується при передачі цілевказівки в прибережному районі, коли потрібно швидкість, але не потрібно велика точність. Цей спосіб найбільше часто використовується при взаємодії з ракетними (торпедними) катерами й авіацією. Для передачі цілевказівки цим способом необхідно мати умовну сітку квадратів у що приймає і передає цілевказівку.