2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню

Військово-Морські Сили при веденні воєнних дій виконують поставлені перед ними завдання в формах операцій ВМС, морських операцій, бойових дій і систематичних бойових дій – це форми оперативного застосування ВМС.

Операція ВМС є сукупність узгоджених і взаємопов'язаних за метою, завданням, місцем і часом одночасних і послідовних морських операцій і бойових дій об'єднань і угруповань ВМС, які проводяться у взаємодії з об'єднаннями та з'єднаннями інших видів Збройних Сил за єдиним замислом і планом у визначеній операційній зоні для вирішення оперативних завдань.

Морська операція є сукупністю узгоджених і взаємопов'язаних за метою, завданням, місцем і часом морських боїв і ударів, що проводяться у визначеному районі операційної зони спеціально створеними угрупованнями різнорідних сил флоту самостійно або у взаємодії з об'єднаннями, з'єднаннями і частинами інших видів Збройних Сил за єдиним замислом і планом для вирішення окремих оперативно-тактичних завдань.

Бойові дії є сукупністю узгоджених і взаємопов'язаних за метою, завданням, місцем і часом боїв і ударів, що проводяться в ході операції ВМС і між ними для вирішення оперативних, оперативно-тактичних і тактичних завдань, заборони або сковування дій противника, а також для створення сприятливих умов своїм силам (військам) у визначених районах (зонах).

Систематичні бойові дії є різновидністю бойових дій, особливою формою оперативного застосування ВМС. Вони за своєю структурою представляють сукупність заходів і дій (бойових дій), що проводяться спеціально виділеними силами флоту і інших видів Збройних Сил за єдиним замислом і планом протягом тривалого періоду і дозволяють у результаті досягнуть певних оперативних або оперативно-тактичних цілей.

В операціях і бойових діях об'єднань і угруповань сил флоту з'єднання і частини БРАВ застосовуються у формі бойових дій. Бойові дії БРАВ – сукупність погоджених і взаємозалежних по меті, завданням, місцеві і часу ударів і маневру берегових ракетних (ракетно-артилерійських, артилерійських) з'єднань, частин і підрозділів по надводних об'єктах (цілям) противника, спланованих в інтересах рішення бойових задач. У ході бойових дій берегова артилерія може також вести вогонь по наземних об'єктах (цілям).

Бойові дії БРАВ в сучасних умовах характеризуються: високою маневреністю, напруженістю і швидкоплинністю; швидкими і різкими змінами обстановки, розмаїтістю способів рішення бойових і вогневих завдань, застосуванням нових, несподіваних для противника тактичних прийомів; посиленням протидії з боку противника, і в першу чергу, з використанням розвідувально-ударних (розвідувально-вогневих) комплексів, інших систем високоточної зброї і дистанційного мінування, а також наростаючою активністю дій сил спеціальних операцій проти сил і об'єктів флоту, у тім числі і БРАВ, в загрозливій період і в ході бойових дій; зростаючими вимогами до організації протиповітряної оборони і усіх видів бойового, технічного і тилового забезпечення; широким просторовим розмахом і необхідністю в короткий термін зосереджувати зусилля на найбільш небезпечних напрямках і ін.

У ході бойових дій удари БРАВ у першу чергу будуть націлені проти корабельних ударних, пошуково-ударних і ракетних катерних ударних груп, а також десантних загонів і конвоїв противника. У ряді випадків, БРАВ можуть також наносити удари по розвідувальних кораблях, суднам комплексного забезпечення, танкерам і іншим окремим морським цілям.

При залученні берегової артилерії до поразки наземних об'єктів (цілей) противника, з найбільшою ефективністю вона може вести вогонь по вогневих засобах і елементам систем управління ними, пунктам управління військами і силами, вертолітним підрозділам на посадкових площадках, скупченням відкрито розташованої живої сили і техніки, засобам зв'язку і т.д.

Удар БРАВ являє собою могутній вогневий вплив по обраним для поразки об'єктам (цілям) противника, здійснюваний у стислий термін шляхом проведення ракетної чи артилерійської стрільби.

У залежності від виду і кількості засобів, що беруть участь в ударах, для БРАВ вони підрозділяються на самостійні і спільні. Самостійні удари наносяться тільки силами БРАВ і можуть бути одиночними, груповими і зосередженими.

Одиночний удар наноситься однією вогневою одиницею БРАВ. Груповий – береговою ракетною (ракетно-артилерійською, артилерійською) групою чи декількома окремими вогневими одиницями. У зосередженому ударі беруть участь усі чи більшість вогневих одиниць з'єднання (угруповання) БРАВ.

У спільних ударах, крім формувань БРАВ, беруть участь з'єднання (частини, кораблі) інших родів сил флоту і видів Збройних Сил.

У випадку, якщо по противнику об'єднанням флоту наноситься масований удар, то до участі в ньому можуть залучатися і БРАВ.

У залежності від застосовуваних засобів ураження удари БРАВ бувають ракетними, артилерійськими чи ракетно-артилерійськими.

Таблиця 10

Тип ПКР	“Прогрес”	“Терміт”	85 РУ	“Базальт”
“Прогрес”	8 (16)	8 (16)+8 (16)	8(16)+2	8(16)+16
“Терміт”		8(16)	8(16)+2	8(16)+16
85 РУ			2

Ракетний удар наноситься залпами, як правило, із граничних дистанцій досяжності зброї. Ракетний залп являє собою серію ракет, що випускаються з розрахунком підходу їх до об'єкта удару в проміжок часу, що виключає перенос вогню зенітних засобів кораблів противника з першої ракети даної серії на останню.

Р ис. 16. Організація групового ракетного удару.

Ракетний удар наноситься одним або декількома залпами. Кількість ракет у кожному залпі обумовлюється характером об'єкта, бойовим складом що залучаються до удару сил, способом стрільби і не повинна перевищувати припустимого за умовами електромагнітної сумісності (табл. 10).

Основними способами нанесення ракетних ударів є: групові ракетні удари, ракетні удари одним або декількома залпами по одній головній цілі (об'єкту), ракетні удари з одночасною поразкою декількох цілей (об'єктів), ракетні удари з послідовною поразкою декількох цілей (об'єктів).

Груповий ракетний удар (рис.16) наноситься одночасно декількома ракетними частинами і є основним способом виконання завдання поразки головної цілі КУГ противника, що має сильну ППО. Груповий удар, залп організується способами “по призначеному часі”, “одночасних пусків” і “затримок”, “у найкоротший термін”.

Рис. 17. Організація ракетного удару одним або декількома залпами.

Ракетний удар одним або декількома залпами (рис.17) застосовується для поразки головної цілі ордера, що має таку систему ППО, подолання якої досягається стрільбою з мінімальною кількістю ракет до одержання необхідної поразки.

Ракетний удар із послідовною поразкою декількох цілей (рис.18) виконується в тих випадках, коли для поразки кожної цілі необхідно не менше двох ракет у залпі, а наявний склад сил не дозволяє здійснити одночасну поразку цих цілей.

Рис. 18. Організація ракетного удару з послідовною поразкою декількох цілей.

Ракетний удар із поразкою декількох цілей одним або декількома залпами (рис.19) доцільно наносити по десантних загонах і конвоям противника. При цьому кожна ракета (або дві) наводяться на окрему ціль.

Рис. 19. Організація ракетного удару з поразкою декількох цілей одним або декількома залпами.

Ракетні удари (залпи) можуть наноситься з одного або декількох напрямків. Якщо кут між напрямками підходу ракет до об'єкта удару менше 30, те удар (залп) здійснюється з одного напрямку, якщо більш 30 – те з різних напрямків.

Основним принципом нанесення ракетних ударів по сучасних корабельних угрупованнях, що володіють сильним ППО і РЕБ, є масування ракет у залпах. При цьому необхідно враховувати, що кількість ракет у залпі в залежності від угруповання кораблів має свою межу, після досягнення якого бойові можливості практично не збільшуються, а витрата ракет зростає. Чотирьох ракетні залпи рекомендується застосовувати у випадках групових ударів з іншими силами ВМС; ракетних ударів по угрупованнях кораблів противника з недостатньо сильною системою РЕП і порівняно слабкої ППО; при розвитку успіху інших сил.

Збільшення кількості ракет у залпі до 6 може зменшити їхню загальну витрату на рішення вогневої завдання в 1,25-1,5 рази. Найбільше оптимальними при нанесенні ракетних ударів по більшості сучасних типових ордерів є восьми ракетні залпи. При нанесенні ударів по найбільше сильних угрупованнях може знадобитися збільшення ракет у залпі до 12. При формуванні ракетних залпів у групових ударах необхідно враховувати вимоги ЕМС.

Основними способами ведення артилерійського вогню є: батарейний вогонь по окремій цілі (об'єкту), зосереджений вогонь декількох батарей по одній або декільком цілям (об'єктам).

Залповий батарейний вогонь по окремим цілям є основним видом вогню і виконується з граничної або ефективної дальності стрільби. Гарматний вогонь по окремим цілям ведеться, як правило, на дистанціях прямого пострілу в умовах зорового спостереження цілі. Зосереджений вогонь ведеться одночасно декількома батареями по однієї або групі цілей, що знаходяться на обмеженій площі. При веденні бою з надводними кораблями зосереджувати вогонь більш двох батарей по одній цілі не рекомендується.

Зосереджений вогонь ведеться одночасно декількома батареями по однієї або групі цілей, що знаходяться на обмеженій площі. Для ведення зосередженого вогню по берегових об'єктах противника необхідна кількість батарей визначається на підставі норми витрати снарядів для рішення визначеної вогневої завдання, вогневого режиму конкретних артилерійських систем і інших умов виконання завдання. При веденні бою з надводними кораблями зосереджувати вогонь більш двох батарей по одній цілі не рекомендується.

Видом зосередженого вогню є загороджувальний вогонь, що полягає в створенні вогневої завіси великої щільності на однім або декількох рубежах. Рубежі загороджувального вогню намічаються на напрямках ймовірного руху цілей. Вогонь на рубежі ставиться в лінію (завісою). Протяжність ділянки загороджувального вогню батареї призначається в залежності від калібру артилерійських установок: 100-мм батареї – 150м.; 130-мм – 200 м.; 152-мм – 250 м; 180-мм – 300 м.