
- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
2.3.1. Організація розташування частин на місці
У залежності від мети розташування, райони, призначувані для розміщення військ, можуть іменуватися районами зосередження, чекання, збору і відпочинку.
Райони зосередження служать для розміщення берегових ракетних, ракетно-артилерійських і артилерійських з'єднань (частин, підрозділів) в інтересах виконання чи після виконання бойових завдань.
У районах чекання БРАВ знаходяться перед навантаженням на рухомий склад чи інші транспортні засоби в ході перевезень.
У райони збору частини і підрозділи БРАВ виходять по завершенню перевезень різними засобами транспорту, а також у випадках термінового залишення пунктів постійної дислокації.
Райони відпочинку призначаються в ході здійснення маршу чи для відновлення боєздатності з'єднань, частин і підрозділів БРАВ.
Розташуватися на місці підрозділи можуть з метою завершення заходів щодо приведення у бойову готовність, підготовки до бою, відновлення боєздатності, відпочинку особового складу, поповнення запасів матеріальних засобів, обслуговування та відновлення бойової техніки, бойового сколочення. Вони розташовуються, як правило, на місцевості, сприятливої для організації захисту від зброї масового ураження, що має природні маски і допускає швидке проведення необхідного маневру.
Варто уникати розташування підрозділів поблизу важливих об'єктів (заводи, фабрики, залізничні станції, мости, вузли доріг та ін.), по котрим противник може нанести ядерні удари. Під лініями електропередач, поблизу газопроводів та нафтопроводів розташування підрозділів не допускається. Розташування підрозділів в населених пунктах, як правило, здійснюється в умовах зими або тривалої негоди, якщо нема часу на обладнання сховищ поза населених пунктів, або при наявності населених пунктів, звільнених від місцевих мешканців. При розташуванні на місці підрозділи повинні бути в постійній готовності до відбиття нападу повітряного противника.
Район розташування повинний відповідати наступним вимогам: можливість потайки занять і зручно розташувати у ньому підрозділи, здійснити ретельне маскування техніки і особового складу, забезпечити потрібне розосередження і максимальне укриття підрозділів від ураження сучасними бойовими засобами, забезпечити сприятливі умови для виконання у даному районі визначених заходів і зручність для організованого початку наступних дій.
При розташуванні на місці полку призначається район розміром до 100 км2, дивізіону – 15-20 км2. Дивізіон на місці розташовується побатарейно, батареї розміщаються розосереджено уздовж маршруту висування. Відстань між батареями повинна бути не менше 2-3 км.
З метою введення противника в оману щодо істинного розташування частин розпорядженням старшого начальника можуть створюватися помилкові райони розташування.
Для розвідки (рекогносцировки) районів розташування штаб дивізіону висилає рекогносцирувальну групу, у якій можуть бути включені сили і засоби для ведення радіаційної, хімічної, бактеріологічної і інженерної розвідки.
Рекогносцирувальна група вивчає район, уточнює місця розташування підрозділів і маршрути підходу до них, виявляє наявність джерел води, обстежить стан району в санітарно-епідемічному відношенні, робить вибір районів збору по тривозі, уточнює місця виставляння сторожової охорони. Забороняється робити написи чи виставляти показники з найменуванням та нумерацією підрозділів та прізвищами їхніх командирів. Під час розташування дивізіону на території, очищеної від противника, командир дивізіону попередньо організує ретельне розвідування та очищення району від дрібних диверсійно-розвідувальних груп противника та його розвідувально-сигналізаційних приладів. Виявлені мінні поля, заміновані об'єкти та заражені ділянки місцевості позначаються та охороняються. За необхідністю на шляху руху пробиваються проходи чи позначаються об'їзди. При наявності часу проводиться суцільне очищення району від мін. Для позначення пунктів та місць, несприятливих у санітарно-епідеміологічному відношенні, виставляються відповідні знаки. Результати роботи доповідаються командиру або начальнику штабу.
Штаб дивізіону розробляє такі бойові документи:
- бойовий наказ щодо розташування;
- заявку на матеріальне забезпечення підрозділів;
- схему охорони та оборони району розташування дивізіону;
- дані про бойовий та кількісний склад;
- донесення про тилове забезпечення;
- донесення про дози радіоактивного опромінювання.
На підставі отриманих даних командир віддає наказ. У наказі на розташування на місці командир частини вказує:
- відомості про противника;
- райони розташування підрозділів;
- завдання по протиповітряній обороні;
- склад, завдання, рубежі і смуги сторожової охорони і від яких підрозділів воно виставляється;
- заходи щодо захисту від ЗМУ;
- заходи щодо забезпечення бойової готовності і відбиття раптового нападу противника;
- запасний район і порядок виходу до нього; черговий підрозділ і його завдання;
- організацію управління і зв'язку.
Підрозділи займають райони розташування в міру підходу. Офіцери (сержанти), що проводили рекогносцировку, зустрічають їх на підступах до цих районів і відводять у призначені райони розташування.
Після прибуття частини (підрозділу) у район розташування обмежується рух, установлюється суворий порядок дотримання маскування, організується охорона, протиповітряна оборона, захист від ЗМУ, комендантська служба і розвідка.
Частина (підрозділ) при розташуванні на місці охороняється безпосереднім, а при погрозі нападу противника і сторожовою охороною, що перебуває зі сторожових постів, що виставляються на загрозливі напрямки, на прихованих підступах – секретами у складі 2-3 чоловік (рис. 15).
Склад сторожового поста – до відділення. Смуга охорони по фронті може досягати до 2 км. Видалення сторожового поста від частин (підрозділів), що охороняються може бути до 1500 м. і більш і повинне забезпечувати їм проведення маневру і організований вступ у бій. Сторожові пости повинні розташовуватися на рубежі, зручному для оборони і забезпечуючи гарний огляд убік противника. Секрети виставляються на віддаленні до 400 м від району розташування дивізіону.
Рис. 15. Розташування дивізіону на місці (варіант).
В межах розташування дивізіону він охороняється безпосередньою охороною, яка включає парні патрулі та спостерігачів, що постійно чергують на командно-спостережному пункті дивізіону. Крім того, в дивізіоні призначається черговий підрозділ, як правило, в складі відділення.
В батареях організується безпосередня охорона, яка здійснюється патрульними, які несуть службу шляхом обходу розташування батареї, і постійним чергуванням спостерігачів на командно-спостережному пункті батареї. Крім того, для охорони особового складу, озброєння і техніки призначається добовий наряд.
Для підтримки порядку і регулювання руху в районі розташування, а також для спостереження за маскуванням штаб організує комендантську службу. Вона ведеться в межах меж району розташування частини, на дорогах і під'їзних шляхах, що безпосередньо йдуть до району розташування, у джерел води.
У кожному районі розташування призначається комендант і виставляються рухливі і нерухомі комендантські пости, кількість яких залежить від розміру району і характеру місцевості.
Управління підрозділами при розташуванні на місці здійснюється, як правило, особистим спілкуванням, через офіцерів штабу, рухливими і провідними засобами зв'язку. Робота радіозасобів на передачу дозволяється тільки для оповіщення і управління вогнем засобів ППО. Щоб мати завжди готові до дій сили і засоби на випадок раптового нападу противника виділяється черговий підрозділ.
Для захисту від ЗМУ організується безупинна радіаційна, хімічна і бактеріологічна розвідка районів розташування, обладнаються укриття, проводяться санітарно-профілактичні заходи і приймаються заходи для відновлення боєздатності підрозділів, що підверглись впливу радіоактивних, що отруюють речовин і бактеріальних засобів.
Інженерне устаткування районів розташування починається негайно з прибуттям у них підрозділів, а при можливості – завчасно. При цьому для укриття і маскування максимально використовують складки місцевості, ліси і чагарники.
Для захисту особового складу від ЗМУ поблизу машин відриваються щілини, а при наявності часу влаштовуються бліндажі зі спеціальним устаткуванням. Для техніки і запасів матеріальних засобів обладнаються укриття.