- •Розділ I
- •1.1. Військово-політична обстановка азово-чорноморського регіону.
- •1.2. Військова доктрина україни
- •1.3. Основи організації берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.1. Призначення і завдання берегових ракетно-артилерійських військ
- •1.3.2. Організація бригад, дивізіонів, батарей
- •1.3.3. Органи управління бригади (дивізіону)
- •1.3.4. Бойові готовності
- •1.3.5. Першочергові дії чергового по дивізіону
- •1.4. Тактична характеристика берегових ракетно-артилерійських частин
- •1.4.1. Класифікація і озброєння берегових ракетних частин
- •1.4.2. Бойові властивості берегових ракетних частин
- •1.4.3. Стартові готовності
- •1.4.4. Класифікація і озброєння берегової артилерії
- •1.4.5. Бойові властивості берегової артилерії
- •1.4.6. Вогневі готовності
- •1.5. Бойові порядки берегових ракетних частин
- •1.5.1. Призначення і вимоги до бойових порядків
- •1.5.2. Елементи бойових порядків
- •1.5.3. Позиційні райони і позиції берегових ракетних частин
- •1.5.4. Тактичні елементи стартової позиції
- •1.5.5. Робота командира підрозділу по побудові бойового порядку
- •Командир стартової батареї
- •1.5.6. Елементи бойового порядку частин берегової артилерії
- •1.5.7. Тактичні елементи вогневої позиції
- •1.5.8. Оцінка живучості бойових порядків
- •1.6. Організація управління вмс україни
- •1.6.1. Основи організації управління
- •1.6.3. Сили і засобі управління
- •1.6.4. Бойові документи в брав
- •1.6.5. Методика прийняття рішення
- •Розділ II. Пересування і бойові завдання
- •21 Пересування підрозділів маршем
- •2.1.1. Завдання і способи пересування
- •2.1.2. Марш і готовності до маршу
- •2.1.3. Планування і організація маршу
- •2.1.4. Організація забезпечення маршу
- •2.1.5. Здійснення маршу
- •2.1.6. Робота командира дивізіону щодо організації маршу
- •2.2. Перевезення частин і підрозділів
- •2.2.1. Цілі і завдання перевезення залізничним транспортом
- •2.2.2. Організація перевезення
- •2.2.3. Управління у військовому ешелоні
- •2.2.4. Особливості перевезення водним транспортом
- •2.3. Розгортання частин і підрозділів у бойові порядки
- •2.3.1. Організація розташування частин на місці
- •2.3.2. Розгортання в бойовий порядок
- •2.4. Бойові і вогневі завдання
- •2.4.1. Способи рішення бойових і вогневих завдань
- •2.4.2. Способи нанесення ударів і ведення вогню
- •2.4.3. Вибір об'єкта удару і цілевказівка
- •Розділ III основи бойового застосування частин
- •3.1. Основи організації взаємодії
- •3.1.1. Основи взаємодії з підрозділами і частинами інших сил флоту
- •3.1.2. Призначення і завдання, що вирішують ракетно-артилерійські кораблі
- •3.1.3. Класифікація надводних кораблів
- •3.1.4. Призначення, завдання і характеристика авіації морської авіаційної групи
- •3.2. Забезпечення бойових дій. Розвідка в берегових ракетно-артилерійських військах
- •3.2.1. Призначення і види забезпечення бойових дій
- •3.2.2. Завдання, види та вимоги до розвідки
- •3.2.3. Засоби розвідки
- •3.2.4. Організація і ведення розвідки
- •3.3. Дії підрозділів в умовах застосування противником зброї масового ураження
- •3.3.1. Завдання, сили і засоби захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту
- •3.3.2. Організація захисту від зму і забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту
- •3.3.3. Ведення розвідки і оповіщення про застосування противником зму
- •3.3.4. Ліквідація наслідків застосування противником зму
- •3.4. Радіоелектронна боротьба (реб)
- •3.4.1. Цілі, завдання і складові частки реб
- •3.4.2. Організація реб у частині
- •3.5. Безпосередня охорона і самооборона
- •3.5.1. Цілі, завдання, сили і засоби безпосередньої охорони і самооборони
- •3.5.2. Організація безпосередньої охорони і оборони
- •3.6. Інженерне забезпечення бойових дій
- •3.6.1. Цілі і завдання інженерного забезпечення
- •3.6.2. Засоби і сили інженерного забезпечення
- •3.6.3. Організація інженерного забезпечення
- •3.7. Тактичне маскування бойових порядків
- •3.7.1. Цілі, завдання і вимоги до маскування бойових порядків
- •3.7.2. Способи і організація маскування
- •3.8. Технічне і тилове забезпечення
- •3.8.1. Технічне забезпечення
- •3.8.2. Тилове забезпечення
- •3.8.3. Робота командира по організації забезпечення бойових дій
- •3.9. Бойове чергування частин
- •3.9.1. Цілі і завдання бойового чергування
- •3.9.2. Організація підготовки
- •3.9.3. Дії командира підрозділу при підготовці і виконуванні бойового чергування
- •3.10. Тактична підготовка в частинах брав
- •3.10.1. Зміст і організація бойової підготовки
- •3.10.2. Форми і методи тактичної підготовки
- •3.10.3. Вимоги курсових завдань
- •Розділ IV військово-морські сили іноземних держав
- •4.1. Організація вмс туреччини
- •4.2. Організація вмс Румунії
- •4.3. Організація вмс РосіЇ, ГрузіЇ, БолгаріЇ
- •Розділ V бойове застосування частин брав
- •5.1. Бойові можливості брав
- •5.1.1. Просторові можливості
- •5.1.2. Вогневі можливості брав.
- •5.1.3. Маневрені можливості
- •5.2. Знищення надводних кораблів береговими ракетно-артилерійськими частинами
- •5.2.1. Завдання, що вирішуються надводними кораблями
- •5.2.2. Можливі способи дій надводних кораблів
- •5.2.3. Дії брч при знищенні надводних кораблів
- •5.2.4. Дії брч по комунікаціях противника
- •5.3.1. Поняття про систему базування флоту
- •5.3.2. Основи оборони кораблів у пунктах базування
- •5.3.3. Прикриття розгортання своїх сил і повернення їх у бази
- •5.3.4. Поняття про морські комунікації
- •5.3.5. Дії частин при рішенні завдань прикриття морських комунікацій
- •5.4. Бойове застосування брав при відбитті висадки морських десантів
- •5.4.1. Можливі способи дій десантних сил
- •5.4.2. Організація навантаження і переходу морем
- •5.4.3. Висадка десанту
- •5.4.4. Протидесантна оборона морського узбережжя
- •5.4.5. Дії брч при відбитті висадки морського десанту.
- •5.4.6. Дії брав при сприянні частинам сухопутних військ на приморському напрямку.
2.1.4. Організація забезпечення маршу
Берегові ракетні частини при вчиненні маршу завжди будуть одним із найважливіших об'єктів впливу противника з повітря.
Протиповітряна оборона берегових ракетних частин на марші здійснюється засобами частини (ЗПУ-4, С-2М, С-3) з обліком розгорнутої на шляхах руху системи ППО. Штатні засоби ППО частини розміщаються в колонах таким чином, щоб забезпечувалося прикриття підрозділів від ударів із повітря. Досвід ведення бойових дій в Афганістані показує, що засоби ППО доцільно розосереджувати по колоні з інтервалом через кожні 8-10 машин для забезпечення безперервності вогневого впливу по повітряній цілі під час її прольоту уздовж колони. При припиненнях частин на марші підрозділи ППО розгортаються на позиціях поблизу маршрутів руху і організують прикриття частини від можливих ударів повітряного противника. Вогневі позиції вибираються, як правило, на пануючих висотах і обов'язково в межах бойової охорони.
У інтересах протиповітряної оборони берегові ракетні частини і підрозділи повинні строга дотримувати маскування і встановлені дистанцій на марші, проходити різні вузькості неспинно і на максимальних швидкостях, не допускаючи пробок і скупчень на маршрутах, розташовуватися розосереджена, особливо в районах великих привалів і денного (нічного) відпочинку.
Розвідка маршрутів організується штабом до початку маршу з метою визначити стан доріг і переправ, можливість використання колонних шляхів і напрямку їхнього прокладання, виявити загородження і заражені ділянки і відшукати шляхи їхнього обходу, установити характер місцевості в районах привалів і відпочинку. Для розвідки маршрутів руху, районів привалів і відпочинку завчасно висилаються рекогносцирувальні групи.
Захист від зброї масового ураження при вчиненні маршу досягається суворим дотриманням установлених дистанцій і інтервалів, запобіганням скупчень підрозділів перед вихідним рубежем, на привалах, у районах денного (нічного) відпочинку, у населених пунктах, у тіснинах і на переправах, маскуванням, ретельною організацією радіаційної, хімічної і бактеріологічної розвідки, своєчасним оповіщенням про радіаційне, хімічне і бактеріологічне зараження. При організації захисту від ЗМУ варто намічати запасні маршрути, шляхи для обходу районів і ділянок, по яких можуть бути нанесені удари, порядок прогнозування обстановки, склад сил і засобів, що виділяються для ліквідації наслідків нападу.
Маскування на марші організуються для забезпечення потайливого пересування підрозділів. З метою маскування марш варто робити вночі і в умовах обмеженої видимості. У ході маршу, на привалах і в районах відпочинку необхідно використовувати природні умови. При вчиненні маршу вдень бажано рухатися по дорогах, що проходять по закритій місцевості, у дощ, снігопад, туман. Для маскування широко повинні використовуватися технічні засоби маскування.
Інженерне забезпечення маршу включає: інженерну розвідку маршрутів, переправ через водяні перепони, районів привалів, відпочинку і зосередження, джерела води; розгородження і підготовку шляхів руху; забезпечення пропуску підрозділів частини через тяжко проходимо ділянки місцевості; устаткування і утримання переправ через водяні перепони; устаткування районів привалів і відпочинку; проведення заходів – маскувальних і по ліквідації наслідків ядерних ударів противника.
Тилове забезпечення При підготовці до маршу всі рухливі запаси матеріальних засобів поповнюються до норми, приймаються міри до збільшення запасу ходу машин шляхом установлення на них додаткових ємностей із паливом, проводиться технічне обслуговування озброєння, бойових і транспортних машин.
Матеріальне забезпечення підрозділів на марші здійснюється за рахунок рухливих запасів частини, що поповнюються, як правило, на великих привалах і в районі відпочинку.
Технічне забезпечення на марші включає: підготовку машин до майбутнього походу; проведення технічного обслуговування озброєння, машин і контрольний огляд їх під час привалів і відпочинку; підготовку до роботи на марші ремонтна-евакуаційних підрозділів; організацію і здійснення замикання колони частини і підрозділів; ремонт і евакуацію несправних і ушкоджених машин. Замикання колони організується для надання технічної допомоги машинам, які вийшли із ладу, їхнього ремонту, евакуації і дозаправляння горючим і мастильними матеріалами, а також для надання медичної допомоги. До складу замикання виділяються ремонтні і евакуаційні засоби, медичний персонал.
Комендантська служба організується штабом із метою забезпечення своєчасного потайливого пересування, зосередження, розгортання і розміщення військ. Найважливішими завданнями комендантської служби є регулювання руху, контроль за виконанням підрозділами встановленого порядку пересування і мір маскування.
Для зручності організації і управління комендантською службою маршрути розбиваються на комендантські ділянки. На маршрутах невеликої протяжності коменданти маршрутів не призначаються (100-150 км).
Пости регулювання руху звичайно виставляються в місцях виходу частини (підрозділів) на маршрут руху, на вихідному рубежі (пункті), рубежах регулювання руху, у тіснин і населених пунктів, у пунктах перехрещування маршрутів, на залізничних переїздах, у районах великих привалів і відпочинку частин, на ділянках, які тяжко проходяться, у місцях з'їзду на об'їзні шляхи. До складу поста регулювання звичайно виділяються 1...2 чоловіки.